«Торкаючись, бачу»
У Львівській картинній галереї представили проект для особливих людей
На виставці — 12 скульптур, виліплених-«скопійованих» із портретного плану полотен студентами Львівської академії мистецтв, щоб уможливити сприйняття незрячими через живий дотик зображене на полотні. Також біля кожної скульптурки — текст шрифтом Брайля з інформацією про художника.
Автор ідеї проекту — мистецтвознавець Анастасія Сімферовська та втілювач — викладач Академії мистецтв Василь Одрехівський — зазначили на презентації експозиції, що вперше в Україні «відкривають людям з особливими потребами новий простір — тривимірний». Завдання, кажуть, було непростим, позаяк студенти мали не лише відтворити фотографічну схожість рис обличчя з портрета, а й передати стиль картини як твору мистецтва.
Щоб виставка була цікавою, для «дотику» обрали абсолютно різні за стилем і технікою полотна — від академічних до модерних.
На презентацію прийшла сила-силенна людей, серед яких — більшість незрячих, для яких, власне, й готувалася виставка. «Враження від виставки гарні, бо старалися для нас, — каже студентка Львівського медичного коледжу Тетяна. — Але мені шкода, що мало представлено українських митців, здебільшого — польські. А ми ж не в Польщі, в Україні живемо!» Підтримує однокурсницю й Соломія: «Серед українців — теж багато знаних людей, хотілося б їх побачити!» Виправдовує дівчат їхня куратор, пані Леся: «Ми вперше на такій виставці... Хоча... Можливо, ті скульптори, що робили тривимірні копії, візьмуть це до уваги... Але загалом — проект добрий».
«Ця соціалізована галузь мистецтва дуже поширена в усьому світі, — каже історик мистецтва Роман Яців. — На жаль, в Україні через різні обставини до цього доходять дуже спорадично, тому схвалюю таку спробу молодих львівських мистецтвознавців і бажаю їм успіхів у справді важливій справі. На мою думку, такі проекти мають частішати, тому що мистецтво не може жити у законсервованому стані — воно само повинно пропонувати-провокувати нові форми зацікавлень, і, на моє переконання, ця виставка має викликати зацікавленість не тільки відвідувачів, а й влади, яка повинна дбати про розвиток соціальних програм».
Виставка «Торкаючись, бачу» триватиме у Львівській національній галереї мистецтв ім. академіка Бориса Возницького до нового року. Опісля проект покажуть в інших містах України та за кордоном.
