Трагедія Свідків Єгови в Криму

Підвладний Росії кримський Верховний суд підтвердив вирок «Джанкойского суду першої інстанції» главі джанкойської общини єговістів «Сиваш» Сергію Філатову – шість років позбавлення волі в колонії з наступними обмеженням волі на один рік, а також заборонив йому займатися просвітницькою діяльністю, виступами і публікаціями в ЗМІ, розміщувати матеріали в Інтернеті терміном на 5 років.  А 4 червня  так званий Верховний суд Криму в якості апеляційної інстанції розглянув справу глави організації Свідків Єгови з Ялти Артема Герасимова. Суд не погодився з досить м’яким вироком Ялтинського суду першої інстанції від 5 березня 2020 року, і засудив Герасимова також до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Він був взятий під варту в залі суду і відправлений у камеру.

РЕЛІГІЯ І ДЕРЖАВА

Чим же не догодили Росії ці досить мирні прибічники організації Свідків Єгови, які в складі України почувалися в Криму, і досі почуваються в Україні, як і в усьому світі, досить вільно і комфортно? Де росіяни побачили той тероризм?

Для довідки:  Сві́дки Єго́ви (колишня назва: «Міжнародні дослідники Біблії») — міжнародна релігійна організація, заснована у 80-х рр. XIX ст. у США Чарлзом Расселлом. Станом на 2019 рік найвища кількість активних членів становила 8 683 117 осіб. Православні, католицька, греко-католицька та протестантські церкви заперечують приналежність релігійної організації Свідків Єгови до християнства, тому що ті не приймають основних релігійних доктрин загальновизнаного християнства і не беруть участі в релігійних традиціях, які мають небіблійне походження. Західні релігієзнавці вважають Свідків Єгови християнською деномінацією реставраціоністського напряму. На пострадянському просторі Свідків Єгови часто розглядають як течію пізнього протестантизму. У Західній Україні та Білорусі Свідки Єгови розгорнули активну діяльність у 1920-х роках. З'являються цілі громади Дослідників Біблії у Галичині, на Волині, у Закарпатті та на Буковині. Місіонерська робота членів громади в ці роки насправді набуває масового характеру. Діяльність Дослідників Біблії на початку XX століття проходила на території чотирьох держав в абсолютно різних умовах. У таких країнах, як Польща та Чехословаччина, існувала відносна релігійна свобода, яка сприяла інтенсивній місіонерській діяльності в Західній Україні. Влада в цих країнах доволі толерантно ставилась до діяльності громади, що й було закріплено у відповідних державних актах. На противагу цьому, у Східній Україні та на Буковині право на свободу совісті постійно зазнавало утиску з боку держави. Як комуністична влада на засадах атеїзму, так і румунський уряд під впливом православ'я активно перешкоджали місіонерській діяльності Свідків Єгови. І як не парадоксально, навіть у цих країнах кількість членів організації продовжувала постійно зростати.

У СРСР, як і в Німеччині за часів Гітлера, діяльність Свідків Єгови було заборонено: їх переслідували за їхню позицію християнського нейтралітету. Так, у 1951 році за рішенням Сталіна було розроблено операцію «Північ», в результаті якої з Західної України, Молдови, Західної Білорусі, Литви, Латвії та Естонії в Сибір загалом було виселено приблизно 9500 Свідків. Свідки Єгови були єдиною в Радянському Союзі релігійною групою, членів якої масово висилали до Сибіру. Заборону скасовано з розпадом Радянського Союзу та проголошенням незалежності України, після чого діяльність Свідків Єгови набула розповсюдження на всій території України. У серпні 1993 року відбувся перший на території України міжнародний конгрес Свідків Єгови в Києві. Крім українських Свідків, на конгресі побували тисячі делегатів з 30 різних країн. Програма подавалася частково російською, частково англійською мовою, з синхронним перекладом на 15 інших мов.

Діяльність Свідків Єгови охоплює 240 країн і територій світу. Місцеві громади Свідків Єгови називаються зборами. Щотижня Свідки Єгови збираються в побудованих за добровільні пожертви та зусиллями добровольців-будівельників Залах Царства. У кожному Залі Царства є скринька для добровільних пожертв, особливість Свідків Єгови у тому, що не вимагається давати пожертви, вони є абсолютно добровільними. На зборах Свідки Єгови досліджують Біблію і навчаються, як застосовувати її вчення у щоденному житті. Зібрання Свідків Єгови відкриті для всіх охочих. Кожного тижня відбувається два зібрання. Одне проходить ввечері серед тижня та складається з трьох частин: «Скарби з Божого Слова» (обговорюється запланований уривок з Біблії), «Вдосконалюймо своє служіння» (наочно демонструються різні методи) і «Християнське життя» (обговорюється, як застосовувати на ділі те, чого навчились). До останньої з цих частин входить також «Вивчення Біблії у зборі». Збір  у неділю складається з двох частин, публічна промова та вивчення Біблії за допомогою «Вартової башти». У більшості частин зібрань можуть брати участь присутні, подібно до того, як це відбувається на шкільних уроках. Кожне зібрання починається й закінчується співанням пісні й молитвою.

Однак 2017 року в Росії організацію Свідків Єгови було внесено в список заборонених. І в Криму, на противагу Україні, їх стали переслідувати. Восени 2018 року в домі Сергія Філатова провели обшук і звинуватили його, як і його ялтинського колегу, в продовженні діяльності общини, не дивлячись на заборону.

Єдине, що могло не сподобатись російській владі, то це те, що чоловіки з організації Свідків Єгови відмовляються служити в арміях з релігійних мотивів. Однак, більшість держав, де діють ці общини, з розумінням ставляться до цієї вимоги. Так, в Україні в травні 2020 року вперше проходило судове засідання, яке розглядало справу Свідка Єгови 40-річного Віталія Шалайка про відмову від мобілізації з релігійних мотивів. І суд виправдав обвинуваченого.

З ПЕРШИХ УСТ: РОЗПОВІДЬ ЗАСУДЖЕНОГО

Нещодавно київський сайт «Ґрати» звернувся через його адвоката до Сергія Філатова з проханням розповісти як Свідки Єгови жили в Криму до 2014 року, та як повелася з ними Росія після приходу в Крим.  З дозволу редакції подаємо його розповідь з несуттєвими скороченнями:

«До березня 2014 року Свідки Єгови здійснювали свою діяльність у Криму, в основному, без перешкод з боку влади. Утисків не було. Увага з боку спецслужб була епізодичною. Іноді, відвідуючи конгреси Свідків Єгови, самі співробітники СБУ позитивно відгукувалися про нашу релігійну діяльність. Утім, до 2014 року Свідкам Єгови часто доводилося давати пояснення на вимогу влади, в тому числі прокуратури, у зв'язку з проповідями Євангелія в громадських місцях і по домівках. Місцева влада, насамперед депутати більшості міст Криму, особливо на морському узбережжі, і особисто, і під впливом РПЦ (Російської православної церкви), відмовляли нам у виділенні земельних ділянок для будівництва Залів Царства (культових будівель Свідків Єгови — ред.). А там, де вдавалося придбати землю або будинок за свій рахунок, ця ж влада заважала будівництву та оформленню дозвільних та реєстраційних документів.

Після 2014 року ставлення до Свідків Єгови стало змінюватися на гірше. Під загрозою зриву опинидосяпроведення Регіонального конгресу влітку 2014 року на найбільшій спортивній арені Криму — стадіоні «Локомотив» у Сімферополі. На власників стадіону чинили сильний тиск, щоб скасувати договір оренди, а на учасників — щоб зовсім зірвати захід. Конгрес відбувся тільки завдяки професійній роботі юристів. Конгрес у 2014 році відвідали приблизно 7000 делегатів з усього Криму. В цей же час під тиском нової влади власники приміщень, які Свідки Єгови орендували багато років для щотижневих зустрічей, почали відмовляти у продовженні договорів.

Релігійні громади стали проходити реєстрацію за російським законодавством, і одразу, з 2015 року, кримські правоохоронці почали переслідувати Свідків Єгови за релігійну діяльність. У Севастополі співробітники ФСБ спробували підкинути в «Зал Царства» заборонену літературу — це потрапило на відео. Але віруючі їм завадили. Подібним чином співробітники ФСБ разом з поліцією і прокуратурою підкинули заборонену літературу і зірвали богослужіння влітку 2016 року в Алушті. Віруючі теж зняли це на відео.

Місцева влада, починаючи з осені 2014 року, розсилала листи в Місцеві громади Свідків Єгови по всьому Криму з вимогою офіційно їх зареєструвати згідно з російськимзаконодавством. Зараз уже очевидно, що ця вимога була заздалегідь спланованою провокацією, тому що влада вже тоді знала, що в майбутньому всі зареєстровані громади Свідків Єгови будуть заборонені.

Напередодні судової заборони всіх юридичних осіб Свідків Єгови у квітні 2017 року і пізніше, прокуратура Криму разом з поліцією і ФСБ провели рейди по багатьох «Залах Царства» і зірвали в них богослужіння. Проти віруючих порушили адміністративні справи, однак їм вдалося захистити свої права в судах. Винятком став лише випадок у Ялті, де під жорстким тиском місцевого ФСБ і прокуратури суд призначив віруючому штраф у розмірі 5000 рублів за читання Біблії в ході богослужіння 18 квітня 2017 року.

До речі, на момент заборони Свідків Єгови в Росії жодна з їх кримських громад не була визнана екстремістською. Не було жодного доведеного в суді випадку поширення забороненої літератури чи іншого порушення закону.

Відразу ж після заборони в 2017 році проти Свідків Єгови в Криму  почалася активна оперативна робота ФСБ і Центру «Е» (Центр з протидії екстремізму МВС РФ — Ґ). Особливо активні спецслужби в Севастополі, де вони часто використовують прослушку і прихований відеозапис. В будинку віруючих таємно проникали співробітники ФСБ і встановлювали аудіо і відеоапаратуру стеження. Іноді віруючим вдавалося самим виявити встановлені «жучки» і камери.

У листопаді 2018 року в Джанкої було порушено першу кримінальну справу проти мене, як колишнього голови комітету Місцевої релігійної організації Свідків Єгови «Сиваш». Потім були такі ж кримінальні справи в Ялті і Севастополі. Пройшли десятки обшуків по всьому Криму. Мене, Артема Герасимова в Ялті і Віктора Сташевського в Севастополі звинуватили в «нібито  організації діяльності раніше забороненої в судовому порядку екстремістської організації».

Наскільки мені відомо, матеріали кримінальної справи Сташевського вже направлені до суду. Герасимова оштрафували на 400 тисяч рублів, а мене засудили на шість років позбавлення волі.

У результаті обшуків, фізичного та психологічного тиску з боку співробітників ФСБ постраждали багато віруючих. Багато зазнали нервових зривів і сильних стресів, що призвело до жахливих наслідків. У Жанни Лунгу на ранок після нічного обшуку 16 листопада 2018 року, коли їй зламали вхідні двері і вкрали планшет, стався викидень. У Джанкої в Любові Гожан, яка під час обшуку була в будинку одна, і у Володимира Беженаря ледь не стався інсульт. Беженаря госпіталізувала швидка допомога. Через кілька місяців після обшуку, так і не оговтавшись від стресу, померла Любов Гожан. Їй було 54 роки. Ще раніше, влітку 2017 року, через судові переслідування і стрес помер колишній голова громади в Джанкої Віталій Арсенюк.

Мого сина Олексія фактично викрали співробітники ФСБ з будинку своїх друзів, побили і привезли в наш будинок для участі в обшуку. При цьому на нього одягли кайданки і погрожували сексуальним насиллям. А під час обшуку він був ізольований в одній кімнаті, тоді як приблизно 30 співробітників ФСБ нишпорили по всьому будинку.

Після початку кримінального переслідування Свідків Єгови в Криму багато з них виїхали з півострова. Найчастіше в Україну. Дехто поїхав у Білорусь, Грузію, Польщу, Австрію, Німеччину, Туреччину, Іспанію та інші країни. У багатьох випадках це були сім'ї з дітьми. Батьки побоювалися, що через свої релігійні вірування їх можуть позбавити батьківських прав. В навчальні заклади Росії та Криму були направлені листи, в яких адміністраціям навчальних закладів пропонувалось доносити про дітей із сімей Свідків Єгови правоохоронним органам.

Справу проти мене було порушено у листопаді 2018 року. В основі обвинувачення — аудіозапис нібито богослужіння в моєму власному домі, що розцінюється як відновлення діяльності забороненої Місцевої релігійної організації Свідків Єгови «Сиваш». Насправді, це тільки припущення. Я після 20 квітня 2017 року ніколи не здійснював жодної діяльності, пов'язаної з організацією «Сиваш». Але, як віруюча людина, я продовжував разом зі своєю родиною сповідувати віру Свідків Єгови. Саме наше мирне домашнє богослужіння разом з членами моєї сім'ї, у якої четверо дітей, спеціально трактується як організація діяльності екстремістського співтовариства.

Сам аудіозапис взагалі не може бути визнаний доказом. Більш того, в зазначену обвинуваченням дату і час у моєму будинку взагалі не проводилося ніяких зустрічей. Ми представили в суді докази цього, але суд відмовився перевіряти їх. Захист надав суду посекундну деталізацію моїх телефонних з'єднань і членів моєї сім'ї в той час, коли, за твердженням обвинувачення, проводилося богослужіння. Один член сім'ї взагалі був відсутній в будинку у вказаний обвинуваченням час, але в цей же час на аудіозапису забороненого богослужіння чути його голос. Це і багато іншого вказує на фальсифікацію доказів. Показання свідків захисту суд взагалі не врахував тільки тому, що вони, як вважав суд, сповідують віру Свідків Єгови. Насправді, не всі свідки, які дали показання в мій захист, сповідують цю віру. У Джанкої мене знають багато жителів різного віросповідання й різних національностей, і в мене хороша репутація.

Правоохоронці та суди в Росії переслідують громадян за одну тільки їх приналежність до Свідків Єгови, хоча, як Верховний Суд, так і Міністерство юстиції, пояснювали, що громада Свідків Єгови і їх релігійні віровчення не обговорювалися в суді і не були заборонені. Переслідування Свідків Єгови зараз і в радянський час багато в чому схожі. Влада Росії не робить висновків і не виносить уроків з власної історії, і «наступає на ті ж граблі». У 1996 році Свідків Єгови реабілітували і визнали їх жертвами політичних репресій, а сьогодні за те ж саме, за що переслідували в радянський час, Свідків Єгови знову дискримінують за ознакою релігійної приналежності.

Страху перед гоніннями у переважної більшості віруючих Свідків Єгови і у мене особисто немає.  Подібні переслідування і випробування вже на раз мали місце в історії.  Більш того, переслідування християн передбачено в Священному Писанні.  Тому Свідки Єгови в Криму, як і їхні одновірці в усьому світі, цілком покладаються на свого Бога Єгову...»

Сподіваємось, висновки з цієї історії зрозумілі кожному читачеві.