ЦЕРКВИ СВIТУ
Папу Римського чекають у Стамбулі
Патріарх Константинопольський Варфоломій I — перший по честі у Вселенському православ’ї — не втрачає надії, що 30 листопада, у день св. Андрія він зможе прийняти Івана Павла II у своїй резиденції Фанар (Стамбул). Із таким запрошенням Патріарх звернувся до Івана Павла II під час свого візиту до Ватикану з нагоди святкування дня святих Петра і Павла.
У інтерв’ю щоденній італійській газеті «Аввеніре» Вселенський патріарх сказав, що він з оптимізмом дивиться на майбутні відносини з Католицькою церквою. Він також зазначив, що екуменічному діалогу немає альтернативи. «Про поліпшення взаємовідносин між обома церквами, — стверджує Варфоломій I, — свідчить як декларація, яку я разом з Папою Іваном Павлом II підписав у Ватикані, так і рішення Папи повернути Московському патріархату ікону Казанської Богоматері».
Патріарх вважає, що для характеристики цих відносин вже не достатньо терміну «екуменічний»: «Ми повинні вийти за межі технічної термінології та перейти до більш сердечних, братерських і людяних відносин». На його думку, «відсутність повної злагоди не унеможливлює любов, як і любов не виключає різниці поглядів... Ми можемо подолати відмінності та здатні дискутувати без емоцій і навіть — з симпатією, а також без упереджень стосовно тих християн, які, волею історії, належать до Римо-Католицької Церкви». (www.wiara.pl)
Вандалізм по-французьки
Французьке суспільство приголомшене ще одним актом вандалізму й антисемітизму — в Ліоні по-варварськи спаплюжили єврейське кладовище, на якому поховані євреї, загиблі під час Другої світової війни. Зруйновано 56 могил; меморіал, присвячений жертвам фашизму, розмальований свастиками і лозунгами, які вихваляють Гітлера й закликають до опору «ісламському нашестю».
Президент Франції Жак Ширак у листі до ліонських євреїв запевнив, що винуватців «обов’язково розшукають і якнайсуворіше покарають. Франція не допустить подібних дій на своїй землі». Ліонський рабин Річард Вертеншлаг вважає, що вандалізм був спрямований не тільки проти єврейської громади, а й проти вищих цінностей французів. Засудили подію в Ліоні — третій подібний випадок цього року — і провідні політики країни; усі вони вважають, що необхідно посилити боротьбу з антисемітизмом.
Однак серед французьких євреїв (їх у країні 600 тис.) і мусульман (5 мільйонів) зростає напруження. Адже тільки за першу половину 2004 року зафіксовано 135 фізичних нападів на євреїв і 95 — на представників інших національних меншин Франції. (Бі-БІ-Сі)
В Афінах немає жодної мечеті
Сьогодні в Афінах проживає 100 тисяч мусульман, однак досі там немає жодної мечеті. Багато мусульман збираються вечорами на спільну молитву в підвалі невеликого магазина, але це, звісно, не вирішує проблему відсутності в місті мечеті. Тим часом, її будівництво стало б жестом доброї волі, що означає визнання справжньої рівноправності всіх релігій у країні, тим більше у країні, яка є членом ЄС.
Після 1821 року — звільнення Греції від панування Османської імперії, у країні домінує православ’я (близько 95% населення). Професор Стефанос Розаніс з Університету Пантеону в Афінах стверджує, що будівництва мечеті у столиці Греції православна церква ніколи не допустить. Однак настоятель одного з головних соборів Афін Деметріус Ніку заперечує існування будь-яких перепон з боку православної церкви. За його словами, причина відсутності в місті мечеті полягає лише в тому, що донедавна в Афінах було дуже мало мусульман. Сьогодні ж настав час вирішувати цю проблему. (АВСNEWS)
«Обережно, релігія»
Минулого року в музеї ім. Сахарова (Москва) відбулася виставка «Обережно, релігія». На виставці були представлені експонати, які демонстрували не зовсім шанобливе ставлення їхніх авторів до релігії і, що ще гірше, — до християнства. Особливої уваги виставка не привернула — вона працювала лише чотири дні, її встигли відвідати тільки кілька десятків москвичів. Після того, як група вандалів, озброївшись балончиками з фарбою, зіпсувала кілька робіт, виставку закрили. Що, однак, не завадило їй стати якщо не знаменитою, то дуже й дуже відомою. І не тільки в Москві, а й у всій Росії та навіть закордоном.
Цим організатори виставки завдячують православним, які звинуватили групу художників у «розпалюванні релігійної ненависті, у висміюванні релігійної ідеології» та притягли до суду. Суд триває вже кілька місяців; у разі виголошення звинувачувального вироку «злочинцям» загрожує п’ятирічний термін ув’язнення.
У зв’язку з цим деякі російські оглядачі стверджують, що сьогодні «міліція бере на себе роль художніх критиків, а на місце комуністичної партії прийшла Російська православна церква, яка стає основним спостерігачем Кремля, відповідальним за ідеологічну чистоту».
Директор музею й головний обвинувачений у справі Юрій Самодуров сказав журналістам: «Коли я дозволив проведення цієї виставки, навіть не припускав, яку кашу заварюю. Але в дечому я навіть радий, бо завдяки цьому я побачив тенденції, що розвиваються в суспільстві. І вони мене лякають».
З іншого боку, церква, підтримувана консервативними політиками, стверджує, що «будь-яку провокацію, що ображає релігійні почуття й веде до міжрелігійних конфліктів, слід кваліфікувати як злочин» (з офіційної заяви голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополита Кирила). За словами спікерів Московської патріархії, громадськість Росії обурена змістом виставки; з усієї країни надходять листи з вимогами покарати художників.
Критики церкви вважають, що сьогодні православна церква намагається відновити свої позиції часів царизму. «Хоч конституція оголошує Росію світською державою, вплив церкви на федеральну владу зростає з кожним роком, — каже Людмила Алексєєва, голова Московської Гельсінкської групи. — Якщо Самодурова та інших визнають винними, це означатиме для нас повернення у середньовіччя». Багато аналітиків вважають, що зростаюча політична влада РПЦ «відбиває думки, існуючі у суспільстві». (Релігія і ЗМІ)
Олімпіада примиряє
Після кількох місяців конфронтації та розриву відносин вищі ієрархи Константинопольської та Елладської (Грецької) православних церков — Вселенський патріарх Варфоломій I і Предстоятель Елладської церкви архієпископ Афінський та всієї Еллади Хрістодулос — продемонстрували перед усім світом своє примирення. Його символом стала участь у конференції «Релігія, світ і олімпійські ідеали», що відбулася в Афінах під патронатом президента Греції Константіноса Стефанопулоса, в якій взяли участь духовенство, вчені, політики. Виступаючи на конференції, патріарх Варфоломій I засудив використання релігійного чинника для виправдання насильства: «Будь-який злочин, скоєний в ім’я релігії, є злочином проти самої релігії. Ми рішуче засуджуємо тероризм і насильство».
Усі учасники православної конференції, в тому числі Вселенський патріарх і Елладський архієпископ, були присутні на церемонії відкриття Олімпійських ігор. (Македонське агентство Греції)
P.S. Як відомо, олімпіади «вигадали» давні греки, які в ті часи були язичниками — поклонялися Зевсу, Афіні Палладі, Афродіті та іншим богам і богиням, що жили на горі Олімп (Греція). З легалізацією християнства ставлення до олімпійських змагань поступово змінилося на гірше, стало зовсім нестерпними. А після проголошення християнства державною релігією Римської імперії імператор Феодосій I заборонив проведення олімпіад (394 рік), як дійство, несумісне з новою релігією. Таким чином було перервано майже тисячолітню традицію. Причина зрозуміла — олімпійські ігри були надто тісно пов’язані з культом язичницьких богів, власне — їм присвячувалися.
Сьогодні ж християнське духовенство ставиться до Олімпіад цілком доброзичливо. Його ієрархи присутні на змаганнях, а у складі деяких команд учасників (наприклад, у команді Росії) можна бачити священиків-заступників.
