ЦЕРКВИ СВIТУ

Вселенський патріарх не займається політикою

Як вже повідомлялося, Вселенський патріарх Варфоломій I, «глава 140 мільйонів православних християн», відвідав Гавану, де освятив перший на острові Куба православний храм св. Миколи. Там до Вселенського патріарха звернулися кубинські дисиденти з проханням зачепити в розмовах із Кастро питання про порушення прав людини та клопотатися про звільнення 75 незаконно засуджених минулого року політичних в’язнів, яких утримують у в’язниці в нелюдських умовах.

Патріарх Варфоломій відмовився від зустрічі з дисидентами, яка мала відбутися в резиденції американського представника в Гавані, однак петицію правозахисників і родичів постраждалих йому передали. Не торкнувся патріарх проблеми в’язнів і під час урочистого обіду, який дав на честь гостя Кастро; у зв’язку з цим пресі було заявлено, що візит патріарха — чисто церковний, а не політичний. Нагадаємо, що під час візиту на Кубу 1998 року Римський папа Іван Павло II домігся звільнення 200 в’язнів — це був «жест доброї волі» з боку Кастро. (Reuters)

Синод українських єпископів у Польщі

16—17 лютого у Перемишлі (Польща) під головуванням кардинала Любомира Гузара (УГКЦ) відбулося чергове засідання Постійного Синоду єпископів УГКЦ України, США, Польщі, Франції та інших країн. Єпископи обговорювали хід підготовки до Синоду єпископів у жовтні 2004 року, який вперше відбудеться в Києві.

Українці Перемишля, в тому числі учні Української школи імені Маркіяна Шашкевича, зустрічали членів Синоду хлібом- сіллю. У митрополичій консисторії відбулося відкриття виставки, присвяченої отцю Івану Могильницькому (1778—1831), діячу українського відродження в Галичині, автору шкільних підручників, у тому числі Букваря українською мовою, та ін. На початку позаминулого століття о. Іван заснував перше в Галичині Товариство греко-католицьких священиків для поширення освіти й культури.

У ході зустрічі відбулася презентація видання «Перемишльські архієпархіальні відомості» та книги «Західноукраїнське мистецтво». Глава УГКЦ та члени Постійного Синоду відвідали також «Старечий дім» неподалік від Перемишля. (Прес-служба УГКЦ).

Сан чи партійність

Цього тижня Синод Румунської православної церкви заборонив священикам бути в політичних партіях або брати участь у діяльності місцевих органів влади. Тим священикам, які займаються політичною діяльністю, дали право найближчими днями прийняти рішення — залишаться вони в Церкві чи ж у політиці. На думку Церкви, священик має виражати свою політичну позицію голосуванням, що є його конституційним правом. (РІА «Новости»/Русская линия).

Вірменія прийняла закон про альтернативну службу

Нещодавно президент Вірменії Роберт Кочарян підписав закон про альтернативну службу, раніше схвалений парламентом. Закон надає громадянам Вірменії право вибирати між військовою й альтернативною службою в тому випадку, якщо військова служба суперечить моральним або релігійним принципам людини. У Вірменії звичайна військова служба триває 24 місяці, альтернативна військова служба — 36 місяців, а цивільна альтернативна служба — 42 місяці. Закон, що набуває чинності з 1 липня 2004 року, Вірменія прийняла у зв’язку із зобов’язаннями, взятими країною при вступі до Ради Європи 2001 року. (Interfax).

П’ятидесятники звертаються до християнської символіки

Християни-п’ятидесятники Данії, які традиційно відмовляються від майже всіх символів церковного життя, таких, як вівтарі, хрести або свічки, що вважаються католицькими, сьогодні виявляють нову цікавість до цих традиційних знаків християнства. Пастор найбільшої у Копенгагені церкви П’ятидесятників Рене Оттесен сказав журналістам: «Ми втратили символи, отже, ми втратили опору для підтримки віри». У лютому в церкві Рене Оттесена буде освячено особливу кімнату для молитви й медитації (святилище). У ній вже встановлено хрест, ікони, свічки та інші древні християнські атрибути. Адже «символи, — каже високоповажний Рене Оттесен, — дають людині фізичний, відчутний вимір нашої віри». Якщо подібні зміни почнуть здійснювати у своїх храмах й інші протестантські церкви, то справа екуменізму істотно просунеться — зовнішня подібність дуже багато важить для людини. (ENI)

Кардинал Каспер зустрівся з патріархом Алексієм II у Москві, що відбулося 22 лютого. Однак, крім самого факту цієї очікуваної багатьма зустрічі, якихось істотних позитивних змін у відносинах між Католицькою та Російською православною церквами внаслідок зустрічі не сталося. Що, втім, й очікувалося. Адже проект Ватикану щодо греко-католицького патріархату в Україні виявився настільки неприйнятним для РПЦ, що патріарх Алексій II звернувся за допомогою до предстоятелей помісних православних церков світу та попросив їх надіслати свої відгуки про плани Римського престолу. У дуже схожих висновках 14 православних церков дії Ватикану характеризують як «насильницькі й антиісторичні нападки на патріаршу систему Православної церкви».

Під час зустрічі обговорювалася необхідність дотримуватися документу католицької комісії «Pro Russia», відповідно до якого всі місіонерські ініціативи Католицької Церкви на території Московського Патріархату (в тому числі в Україні) мають узгоджувати з місцевими православними єпископами. Знову було згадано, що в західній Україні громади канонічної Православної Церкви не можуть навіть отримати землю для будівництва храму, хоча це не має жодного стосунку до Ватикану.

Деякі аналітики вважають, що на скромні результати візиту кардинала Каспера до Москви вплинуло інтерв’ю, яке дав кореспонденту Католицького національного агентства віце-ректор Папського інституту східних досліджень архімандрит Тафт і яке викликало великий резонанс у церковному світі. У Москві це інтерв’ю вважають провокаційним. Тафт справді дозволив собі відкрито висловити свою думку. Серед його висловлювань були, наприклад, такі: «Багато що з того, що роблять ієрархи РПЦ, — наслідок їхнього лунатичного блукання в реальності», «Православні взагалі не в змозі сприймати реальність», «Вони не розуміють уроків історії». Він навіть дозволив собі сказати гранично відверто: «Та ну її, цю Москву!». Думається, однак, що Тафт тут не до чого. Імовірніше, що Московська патріархія не вільна у своїх діях і перебуває під пресом російських православних фундаменталістів (ченці, православні братства), для яких будь-яке спілкування з єретиками-католиками — смертний гріх. Очевидно, час компромісів ще не настав.

Про справжні результати зустрічі можна тільки робити припущення. Можливо, що заради екуменічної ідеї та того, щоб зберегти хоча б видимість нормальних відносин із Москвою, Ватикан дійсно накладе вето на історичне прагнення українських греко-католиків стати помісною церквою. (Страна.ru).

Пристрасті навколо «Cтрастей Христа»

У світі триває обговорення нового фільму Мела Гібсона «Пристрасті Христа» (який ще не вийшов у прокат), в якому в усіх жахливих і натуралістичних подробицях описано останні 12 годин життя Христа. На думку деяких критиків, цей фільм може, вільно або мимоволі, сприяти розпалюванню антисемітизму, повертаючи глядачів до середньовічної ненависті до євреїв. Відомий єврейський лідер Авраам Фоксман в інтерв’ю журналісту Reuters сказав, що фільм послідовно зображає євреїв як кровожерливих і мстивих людей, і тому його прокат суперечить принципам міжрелігійного примирення, проголошеного Ватиканом. «Мел Гібсон має право знімати фільм так, як хоче, але він не повинен подавати його як євангельську істину. За інтерпретацію Біблії має нести відповідальність церква (католицька)».

Фоксман зустрівся з кількома ватиканськими офіційними особами і вимагав від них, щоб католицьке духовенство роз’яснювало віруючим різницю між фільмом і Біблією, нагадувало, що «Пристрасті Христа» — витвір мистецтва однієї людини, а не переказ істин Євангелія. Багато інших єврейських діячів також вважають, що фільм може припинити іудейсько-католицький діалог. Тим часом, 25 лютого розпочнеться показ фільму в США. (Reuters, ANI).