У Кам’янці-Подільському згоріла історія
10 квітня у Кам’янці-Подільському о 12 годині 50 хвилин невiдомий зателефонував за номером «01», що горить будівля костьолу францисканців, пам’ятка архітектури XVI — XVIII століть. На третьому поверсі цієї будівлі — архівосховище, де унікальні писемні документи, включені до Національного архівного фонду України.
— Факт пожежі було помічено за зовнішніми ознаками, коли вже густий дим заволік старе місто, найдавнішу частину Кам’янця-Подільського. Вогонь було видно віддалік. «Кинули» для гасіння пожежі десять одиниць спецтранспорту, — повідомив для «Дня» начальник Хмельницького обласного відділу пожежної безпеки МНС Петро Томчишин.
Цю пам’ятку архітектури одержало у власність у 1999 році Кам’янець-Подільське єпархіальне управління УПЦ МП. Співіснували на першому поверсі будівлі — церква, на другому — друкарня єпархії, на третьому — архівосховище. У п’ятьох фондах — 100714 справ. Уся писана історія Подільської губернії у період від 1793 до 1912 року. А саме: «Подольського губернатора цивильного» — 10784 справи, «Каменец-Подольской городской управы» — 9443, «Подольского губернского по крестьянским делам присутствия» — 27599, «Подольской казенной палаты» — 53329, решта справ — «Подольского военного прокурора».
— Коли вже гасили пожежу, впали дерев’яні перекриття. Якимсь дивом ніхто з людей не постраждав. Історичну спадщину виносили з вогню добровольці, — продовжив Петро Томчишин.
Одначе від 119-літньої рукописної історії, до вивчення якої долучалися дослідними чи не з усього світу, на жаль, мало що залишилося. «Поки що не відомо, скільки саме документів вдалося врятувати. Може, з половину... Те, що винесли з вогню, залите водою. Перевезли до холодильників місцевого м’ясокомбінату. Вважаю, що у вогні згоріли амбіції і містечковий лжепатріотизм. Це — гіркий плід безвідповідального і безсовісного ставлення до давньої писемної історії», — заявив для «Дня» обурений директор Держархіву Хмельницької області Петро Слободянюк. Справа в тім, що він довго та марно порушував питання про жахливі умови, в яких зберігалася спадщина: у старій будівлі «відсутні електроживлення, опалення, освітлення». П. Слободянюк вимагав, аби документи було перевезено до Хмельницького, де є умови для надійного зберігання. «Батьки» міста «відповідали, що це — політичне питання для Кам’янця-Подільського», — згадав Петро Слободянюк.
Створено комісію, яка працює у пошуках «іскри», з якої розгорілося це жахливе полум’я. «Пам’ятка архітектури згоріла, та вогонь обминув три метри квадратних покрівлі, де хрест встановлено». — вгадують якийсь добрий знак у Кам’янці- Подільському міськвиконкомі.
