У Києві відбувся другий благодійний вечір «Жити»

У цей складний для України час люди мистецтва об'єднуються та діляться тим, що вміють найкраще. Із такої ініціативи у столиці проходять благодійні вечори. Усі отримані гроші йдуть на допомогу українським бійцям. Один із таких заходів – благодійний вечір «Жити», що вже двічі відбувся в Домі освіти та культури «Майстер клас».

«Мені хотілося об’єднати багато видів мистецтв. Формат цього дійства – відео, поезія і музика, – говорить співорганізатор дійства Ярина САЄНКО. – На першому благодійному вечорі виступав Іван Малкович, його син Тарас Малкович, також Роман Романюк. Музичний колектив «Luna Ensemble» та молодий дует скрипалів «Two Violins» виконували твори барокової та класичної спадщини. Відео робила моя подруга Іванка Яковина. «Two Violins», до речі, зараз летять в Нью-Йорк на благодійний вечір ООН, там їх буде представляти Вакарчук – так що цей проект розростається».

Під час вечору відбувається Благодійна Ярмарка, що потім продовжується музично-літературно-візуальним дійством на сцені дому «Майстер Клас». Протягом всього вечора відвідувачі могли придбати книжки українських видавництв та різноманітні твори художників, дизайнерів, майстринь, а також написати слова підтримки нашим захисникам. Вечір проходив за підтримки волонтерської ініціативи «Війна і Слово», яка передає кошти на актуальні потреби військових і звітує про це на своїй сторінці у Facebook. Такі благодійні вечори організатори планують проводити щомісяця.

На другий благодійний вечір «ЖИТИ» приїхали львів’яни. Львівські гості привезли «Забавляння романсами Богдана Весоловського» у співочих імпровізаціях Марії Копитчак і музичних варіаціях «Оркестри Почувань».

Постать Богдана Весоловського велична для української культури, але повністю віддалена від українців. Богдан Весоловський народився у Відні у 1915 році. Після Першої світової війни родина переїхала до Стрия. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Також закінчив Консульську академію у Відні. Знав кілька іноземних мов. Почав писати музику з 16 років, у 22-річному віці написав одну зі своїх найпопулярніших пісень — «Прийде ще час». У 1930-х роках разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьо) і акордеоністом Анатолієм Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського» (солістка Ірина Яросевич). Здобувши освіту, Богдан Весоловський виїхав до Закарпаття. Коли почалася війна у Закарпатській Україні, пішов туди воювати, після чого залишився у Відні,а згодом переїхав до Канади. Помер у Монреалі у 1971році.

Ігор Осташ, український політик та дипломат, коли був послом України в Канаді відкрив цю легендарну постать і написав про нього книжку: «Бонді або повернення Богдана Весоловського». Декілька примірників він представив на ярмарці, всі книжки після концерту були розкуплені.

«Богдан Весоловський – це унікальна постать в українській музиці. Це батько української естради, це перші танго, вальси, фокстроти і перший український джаз. Це людина, яку потрібно повертати в Україну. Останні свої роки він жив в Австрії, 20 років у Канаді. Тоді за залізною завісою не було прийнято говорити про Богдана Весоловського»  – розповідає  Ігор Осташ.

У нього була величезна любов із актрисою та співачкою Ренатою Богданською, яка стала пізніше польською поп-дівою, як вважають поляки. Вона записала з ним дуже багато пісень. «Коли я був у Канаді я познайомився із сином Богдана Весоловського і власне так виникла ідея написати книжку про нього. Він перший хто почав видавати українські платівки. Він був культовим музикантом української діаспори» – додав Ігор Осташ.

За словами пана Ігоря, свої найкращі роботи Бонді написав під час Другої Світової війни, війна зламала його долю, життя, він був вимушений покинути своє кохання і тому це дійсно людина, яка була тісно пов’язана з тогочасними митцями, авторами стрілецьких пісень. Але його мрія була створити танцювальну українську музику.

Спочатку Ігор Осташ ознайомив глядачів із постаттю Богдана Весоловського, показав невеличку презентацію та відкрив секрет, що готує стрічку про цього талановитого українця. На відео Олег Скрипка говорить про Богдана Весоловського: «Я справді нічого схожого не чув, це дійсно високий європейський рівень. Що було цікаво, коли я поїхав до Канади і грав перед багатотисячною аудиторією, мене здивувало, що там люди знають Весоловського, вони співають його пісні».

Після вступного слова Ігоря Осташа, Марія Копитчак разом із «Оркестрою Почувань» виконували пісні Богдана Весоловського. Зал був у захваті, адже це не було сухим виконанням пісень, це було справжнім театральним дійством, яке поєднується із виконанням таких близьких для розуміння українців пісень, які звучать зовсім по-новому.

«Оркестра Почувань» – це чудова назва, адже вони подають ці пісні із такими почуттями. Я слухав виконання Бонді в різних інтерпретаціях, але чесно, для мене це було відкриття, тому що я потрапив в театр пісні» – ділиться з «Днем» пан Ігор.

«Наступного року буде 100-річчя Богдана Весоловського, і ми працюємо над документальним фільмом, буде його прем’єра, буде фестиваль в честь Богдана Весоловського, низка концертів у Львові, Києві і часточкою цього проекту буде також Марія Копитчак» – зазначає Ігор Осташ.

На завершення вечора пан Ігор сказав: «Ми плануємо популяризувати і Ренату, зробити її українською співачкою спершу, а вже потім польською поп-дівою. Наступний рік має стати роком їхнього повернення в Україну. Тож ми плануємо, що це буде реальне повернення Бонді. Він колись написав пісню «Прийде ще час, коли затужиш ти за мною» і от час прийшов, коли ми повертаємо його в Україну».