У пошуках «реального сектора»

Аналіз реформ економіки України протягом 90-х років дає всі підстави стверджувати, що у практичній площині розвинуте ринкове суспільство продовжує усе ще лишатися перспективою для нашої країни. Навіть створення ринкових інститутів: Національного банку, системи комерційних банків, фондових та спеціалізованих товарних бірж тощо поки що кардинально не змінило ситуації. Навіть більше, інституції ринкової інфраструктури зазнали серйозної деформації. Так, система комерційних банків не стала дійовим механізмом регулювання відносин власності, а ці функції перебрала на себе держава. Дорожнеча банківських кредитів — головна причина функціонування реального сектора економіки в умовах «грошового голоду». При річному рівні інфляції 20% облікова ставка НБУ становить 29 % річних, а річна ставка за кредитами комерційних банків досягає 65%. Однак подібні кредитні ставки — це зовсім не причина, а наслідок загальної економічної хвороби держави. Можна довго розміркувати про привабливість українських банків, однак зупинімося і задумаймося лише над одним фактом: навіть четвертий за величиною банк Чехії має баланс більший, ніж банківська система України! Що вже говорити про комерційні банки, які вимушені постійно пристосуватися до інфляції і кризи виробництва, зміни урядів і недосконалості нашого законодавства. До цього «окрилюючого» списку додайте ще й конкуренцію не лише з державними банками, які завжди можуть розраховувати на підтримку держави, а й також із тими банками, які з’явилися лише для того, щоб швидко заробити гроші і зникнути з ринку, оголосивши себе банкротами. При всьому цьому «букеті» треба ще й працювати з підприємствами (у банківській термінології — юридичними особами та корпоративними клієнтами), які самі по собі вже є носіями не меншого тягаря проблем.

Сьогодні у сфері надання банківських послуг існує досить серйозна конкуренція. Чим же банки можуть залучити до себе клієнтів? Про це — в інтерв’ю із заступником голови правління банку «Фінанси і Кредит» Володимиром ХЛИВНЮКОМ:

— Сьогодні багато говорять про небажання банків кредитувати реальний сектор економіки. Як би ви це прокоментували?

— Давайте відразу ж визначимося у термінах. Під реальним сектором я розумію ту частину економіки України, яка функціонує і виробляє продукцію, що користується попитом. Реальний сектор здатний брати кредити і повертати їх з прибутком для себе. Якщо до нас приходить «реальний сектор економіки», ми його із задоволенням кредитуємо. Наскільки великий у нас цей сектор, думаю, коментувати не варто. Проте банк має досить великий кредитно-інвестиційний портфель. Значний об’єм кредитних вкладень банку спрямовується в підприємства машинобудування, енергетики, медицини і, попри глибоку кризу виробництва, банк «Фінанси і Кредит» завжди розглядає підприємства цих галузей як своїх клієнтів. Однак ми також готові кредитувати будь-яке підприємство, яке доведе свою фінансову спроможність.

Наприклад, якщо сьогодні відроджується «АвтоКрАЗ», якщо він починає відпускати автомобілі за передоплатою, а не благає про бартер, то насамперед за рахунок нового менеджменту, а у другу чи й десяту чергу — за рахунок наших кредитів.

— Для того щоб отримати кредит у вашому банку, обов’язково бути вашим клієнтом? Чи передбачено у вас пільги (зниження ставки, відстрочка платежів тощо) при оформленні кредитних договорів? Якщо передбачено, то для яких категорій клієнтів?

— Наш банк надає кредити не тільки своїм клієнтам. Кредит може отримати будь- яке стабільне у фінансовому відношенні підприємство, незалежно від того, чи є воно нашим корпоративним клієнтом чи ні. Головний критерій відбору — порядність, бізнес клієнта і уміння його вести. Якщо клієнт користується багатьма послугами банку і приносить достатній прибуток банкові, він може розраховувати на невисоку кредитну ставку. Якщо ж кредит — це єдина операція, що його цікавить, тоді застосовуються звичайні кредитні ставки.

— А як щодо проблеми повернення кредитів?

— Існує цікава особливість українського кредитування. Західна банківська система особливо хвилюється за кредит, що видається фізичній особі. На Заході вважається, що саме фізична, а не юридична особа більш схильна до економічної нестабільності. У нас же, внаслідок високих ризиків не лише юридичних осіб, а й усієї української економіки, банки змушені вдаватися до досить серйозного забезпечення кредиту. Однак застава заставою, а найважливішим чинником все одно залишається порядність самого клієнта. Бо при бажанні, враховуючи наші «стики» у законодавстві і арбітражну практику, завжди можна провести якусь махінацію із заставою і перетворити її на фікцію. Проблема неповернених кредитів, якщо вони нормально видаються, полягає і у відчуженні заставленого майна. Не люблю аргументації з «тієї» практики, однак... У США, якщо взяв кредит під заставу будинку і не повернув його, протягом 3-х днів банк публікує оголошення про продаж закладеної будівлі, через 30 днів відбуваються торги, і на 31-й день банк отримує свої гроші. Незважаючи ні на що. У нас через масу юридичних колізій все далеко не так просто.

— Чи існує з приводу кредитування тиск на банки з боку держави?

— По-моєму, сьогодні набагато важливіше інше — нинішній Уряд і Національний банк намагаються відійти від адміністративного тиску на економіку.

— З ким легше, а з ким прибутковіше працювати — з фізичними особами чи з корпоративними клієнтами?

— Легше працювати з фізичними особами, а прибутковіше працювати з корпоративними клієнтами, поки що. Хоч у нашому банку однаково рівне і доброзичливе ставлення до всіх клієнтів, незалежно від їх статків і юридичного статусу. На сьогоднішній день у банку «Фінанси і Кредит» обслуговуються десятки тисяч клієнтів. Пріоритетом для нашого банку було і залишається надання клієнтам максимальних зручностей у роботі і висока якiсть обслуговування. Величезне значення має не лише кількість клієнтів, а й те, наскільки ефективно вдається допомагати їм у роботі, а отже, й заробляти. Розраховую, що нам могли б дати рекомендації такі наші клієнти, як Фонд державного майна України, НАЕК «Енергоатом», ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Одеський припортовий завод, ВАТ «Київмедпрепарат», обленерго, трансгази, або такі наші нові партнери, як торгові марки «Моршинська», «Carlo Pazolini».

— А що стосується тарифів на банківські послуги?

— У банку низькі тарифи. Ми робимо наголос на ефективному вкладенні грошових коштів клієнта, а не на знятті зайвої гривнi з платіжного доручення або довідки.

— Які нові для українського ринку послуги ви можете запропонувати сьогодні своїм клієнтам?

— Ми прагнемо йти на крок уперед. Всі фінансові, комерційні пропозиції і претензії клієнтів обов’язково розглядаються. Попри швидкозмінне законодавство в країні, ви ніколи не ризикуєте схибити, оскільки наші юристи завжди готові надати допомогу у здійсненні вашої діяльності відповідно до вітчизняного законодавства. А що стосується «ексклюзиву», то у банку створене управління фінансового інжиніринга. Це управління надає складні консультаційні послуги з питань управління фінансами клієнта і планування його діяльності. Головне завдання цього підрозділу — виявлення чи постановка фінансової проблеми клієнта, а кінцева мета — її рішення. Ведеться індивідуальна розробка оригінальних фінансових схем для клієнта з використанням як вже існуючих продуктів банку, так і створюваних нових продуктів.

Також наш банк постійно розвиває і зміцнює свої позиції на внутрішньому валютному ринку. А подальший розвиток кореспондентської мережі сприяє підвищенню ефективної діяльності банку та його клієнтів. Міжнародні розрахунки проводяться у системі S.W.I.F.Т., діє система REUTERS DEALING, що дозволяє здійснювати платежі і операції «день у день».

Крім того, у нас можна здійснити виплату заробітної плати своїм співробітникам за допомогою пластикової картки, так званий «зарплатний проект». Ви не знімаєте гроші по чеку, не думаєте про перевезення готівки для виплати зарплати у своєму офісі і не втрачаєте на все це робочий час. Часто замість паперових чекових книжок клієнт використовує корпоративні картки нашого банку. Багатьом відомі ситуації, коли продовжили відрядження, а ви без грошей і, можливо, за кордоном. Ось тут і приходить на допомогу корпоративна картка, знімаючи багато проблем. Наша мета — спростити доступ клієнта до послуги.