«У всіх є своя передова та свій блокпост»
Військовий капелан отець Роман Возняк — про роль Церкви та місце кожного на війні
Співпраця священнослужителів та армії сьогодні дуже потрібна. Духовна підтримка допомагає українським воїнам вистояти. Військові капелани стали духовними цілителями для багатьох наших борців.
Капелан церковної каплиці при військовій частині у місті Великі Мости, що на Львівщині, отець Роман Возняк ось уже два роки опікується тими, хто бореться за Україну в зоні АТО. Кожна група, яка виїжджає на схід, — отримує духовне благословення від священика і обіцянку постійної молитви за неї.
Перед поїздкою воїни охоче приходять у каплицю молитися. Бійці називають її місцем духовної віднови, адже тут вони набираються сил, з якими потім вирушають захищати Батьківщину. Каплиця є своєрідним талісманом збереження життя, адже за увесь час виконання бойових завдань усі військовослужбовці поверталися назад у військову частину живими.
«ЯК ТРИВОГА, ТО ДО БОГА»
«Наша армія вчиться молитися, — вважає отець Роман Возняк. — Колись так було, що на територіях військових частин стояли леніни, була своя антирелігійна пропаганда, всяка участь у церковному житті каралася, тому поняття Церкви в армії було відсутнє. Тепер у час вільного вибору люди через прагнення кращого життя в нашій державі й через складну ситуацію звертаються до Бога. Бо, як кажуть, «як тривога, то до Бога».
Капелан розповідає: «Хлопці приходять до мене і кажуть: «Знаєте, отче, на передовій ми відчували, що не одні, з нами є сили Небесні. Навіть коли розумієш, що можеш бути на мушці снайпера, страху немає. Тому що ти знаєш, що Господь із тобою. Нещодавно один боєць перед від’їздом у зону АТО хрестився у нашій каплиці, а після повернення розповідав, що куля снайпера пролетіла за сантиметр від його вуха, але він залишився живий, бо відчував присутність Бога. Багато є тих, хто приходить у каплицю і дякує Богу за те, що залишився живим. І ми дуже радіємо тому, що Господь Бог вислуховує наші молитви і допомагає воїнам зберегти життя».
«ХРИСТИЯНИ Є НА ВІЙНІ, І ЦЕРКВА МАЄ БУТИ З НИМИ»
«Ми є не в нападі, а для миротворення на нашій землі. Наші військові професійно виконують свої обов’язки. Захистити свою землю від зазіхань — справа честі. Це наша, Богом дана земля. І ще наші предки вистраждали її для нас, віддаючи свої життя, щоб ми мали сьогодні свій шмат землі. Ми не за війну, ми за мир. Але християнин не має спокійно сидіти, коли йому злодій лізе у хату, бо він є християнином. Він має захистити свою Батьківщину і дати відсіч нападнику. Бо є поняття держави, що є святе, поняття своєї землі і своєї хати, — пояснює свою діяльність отець. — Не йдеться про те, що ми благословляємо на війну і братовбивство. Ми це робимо для того, щоб у результаті забезпечити мир. Коли на ворога йти з молитвою і вірою, і хоч зі зброєю в руках, але задля миротворення, то це благословляється. Ми не можемо стояти осторонь. Християнин є на війні, і Церква має бути з ним».
«УСІ МИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ЦЮ ВІЙНУ»
«Кожен українець має перейнятися державністю в своєму середовищі й будувати Україну з Божим патріотизмом. У когось є дар бути воїном, у когось — медиком, у когось — добрим волонтером, а у когось дар до цілющої молитви. І тому всі мають зі своїм даром згуртуватися навколо нашої боротьби за право називатися українцями. Будівництвом держави має займатися кожен на своєму місці. Усі ми відповідальні за цю війну, — розмірковує отець Роман Возняк. — І у кожного є своя служба і передова, на якій він повинен безперервно трудитися на благо держави, та свій блокпост, на якому він щоденно воює. Хтось воює молитвою, хтось — жертовністю, хтось — підтримкою воїнів. Тому кожен має мати своє місце, на якому він воюватиме. Ці місця можуть бути невидимими, але наполеглива праця на них — дуже вагомий вклад для майбутнього держави. Лінія фронту давно б перетворилася на окуповану землю, якби не старання нас усіх».
Будувати державу потрібно зі зрілим поняттям, що таке держава, вважає капелан. «Треба розуміти, що будуємо її саме ми, і знати, що конкретно ми будуємо. Це так само, як будувати інженерний проект, — якщо його не окреслено, то таке врешті й збудують. Але коли усі будуть знати, що роблять і для чого вони це роблять, то не так легко буде кинути в нас камінь, встрілити кулею чи відібрати в нас державу», — каже Роман Возняк.
«Ця війна для нас є певного роду очищенням, як золото очищається у вогні. Наша нація зараз очищається в цьому вогні. Ми побачили, хто є хто, зрозуміли, чого ми хочемо і куди нам потрібно рухатися», — підсумовує священнослужитель.
