Убивство, якого не було
26 березня 1996 року 26-річний Олег Бельмега, слюсар хімічного заводу "Зоря", який розташований у місті Рубіжному в Луганській області, додому не повернувся. А рано вранці 1 квітня тіло його було знайдене в лісі, за півтора кілометри від сусіднього з Рубіжним міста Сіверськодонецька.
Оглянув місця, де було знайдене тіло, помічник прокурора міста Сіверськодонецька Г. Подрябінкін у присутності п'яти співробітників міліції, двоє з яких, порушуючи порядок проведення таких заходів, були присутні як поняті. Наступного дня експерт-паталогоанатом А. Никитенко, провівши судово-медичне обстеження тіла загиблого, констатував смерть від переохолодження. За результатами цього короткого дізнання Сіверськодонецька прокуратура ухвалила рішення кримінальної справи за фактом загибелі Олега Бельмеги не порушувати, а подію кваліфікувати як нещасний випадок. На користь цього рішення свідчила й наявність у крові загиблого алкоголю - йшов, мовляв, роботяга на підпитку, впав і замерз уночі в лісі.
Проте батько загиблого, робітник того самого заводу Дмитро Бельмега, з таким рішенням не погодився. І провів власне розслідування того, що сталося. Звісно, встановити, чи було Олега Бельмегу вбито, чи все-таки він загинув унаслідок нещасного випадку, більш ніж через рік після того, що сталося дуже важко. Тому звернемо увагу лише на ті порушення під час дізнання, які можуть поставити під сумнів правомірність відмови в порушенні кримінальної справи "через відсутність складу злочину".
Відомо, наприклад, що 29 березня минулого року Олег Бельмега з товаришами по роботі святкували в сусідньому з Рубіжним Сіверськодонецьку день народження сина одного з них. Випивали. Відомо також, що в магазині "Електрон", куди приятелі пізніше зайшли щось купити, виник конфлікт із продавцями, і останні, за свідченням одного з товаришів, "когось викликали телефоном". Після цього доріжки приятелів розійшлися - більше вони один одного не бачили. Проте і первинне, і проведене пізніше дізнання обмежувалися поверховим опитуванням свідків. Слідство не намагалося прояснити ні суті конфлікту, що виник, ні ходу подій, що сталися із загиблим після конфліктної ситуації.
Звернув увагу Дмитро Бельмега й на "неточності", що супроводжували огляд місця де було виявлено тіло його сина. Під час огляду не було ні судово-медичного експерта, ні навіть простого лікаря. У протоколі, що його було складено, немає даних ні про стан одягу загиблого, ні про наявність очевидних пошкоджень, ні про сліди навколо - лише про положення тіла. П'ять фотознімків, зроблених під час огляду, за наполяганням батька, було прилучено до матеріалів слідства лише через 2 місяці після того, що сталося. На знімках на обличчі загиблого видніються плями, які нагадують гематому і садна від ударів. Справжнього походження цих плям встановити вже неможливо, що викликає безліч запитань до осіб, які складали протокол. Стан одягу загиблого теж видно на знімках - зібгана під потилицею, розстібнута куртка, висмикнутий з брюк джемпер і тільняшка, трохи спущені в поясі і підняті над черевиками брюки, кашкет, що лежить ліворуч від голови. Усе це теж, на думку батька загиблого, скидається на сліди насильства і не відображене в протоколі. Не зафіксовані в ньому й розриви по шву біля коміра та кишень на шкіряній куртці Олега.
До результатів судово-медичного обстеження в Дмитра Бельмеги теж виникла низка запитань. Починаючи з того, що воно теж проводилося без свідків, а експерта "забули" попередити про відповідальність за лжесвідчення - це видно з незаповнених відповідних граф у бланку висновку. Формальності, звісно, але свідчать про ставлення до справи. Не зафіксовані у висновку очевидні на знімках плями на обличчі - садна та синці за свідченням батьків, які ховали сина. "Отвори носа та вушні ходи вільні" - за висновком експертизи - були забиті кров'яними масами - за свідченням близьких. Поверхня шкіри біля п'ят червоного кольору - сліди обмороження" - хоча морозу цього дня не було, а батько загиблого згадує у зв'язку із цим застосовуваний інколи вбивцями удар по п'ятах, який спричиняє мученицьку смерть. Здивувало родичів і те, що Олег Бельмега, абсолютно здоровий за даними медоглядів, що їх регулярно проводять на заводі, останній з яких, куди входить і кардіограма, відбувся за місяць до загибелі, страждав на патологію серця - "ізольований ідіопатичний міокардіт запально-інфільтрованого типу", який сам по собі не міг стати причиною смерті, але "на тлі алкогольного сп'яніння міг призвести до безпомічного стану (втрати свідомості та загального охолодження тіла".
Загалом, убивства не було, на один злочин у місті менше, і показники злочинності, що неухильно поліпшуються, не буде зіпсовано. Не розповідатимемо про ходіння Дмитра Бельмеги по прокуратурах - про тяганину в цих закладах, і про цілковиту безпомічність простої людини перед прокурорами різних рангів написано й сказано чимало. Факти повернення скарг Генпрокуророві на співробітників обласної прокуратури до них же для розглядання вже не дивують. Хочеться сподіватися, що Генпрокуратура, куди тільки й залишається тепер звертатися батькові загиблого, відповість на запитання - чи може бути підставою для непорушення кримінальної справи матеріал із такою кількістю неточностей і невідповідностей?
Бо доведеться вкотре вже констатувати факт відсутності права на захист честі, життя і здоров'я в людини, яка не має особистих зв'язків у силових структурах, у пресі або серед бандитів.
