Україна буде зброярською державою

- Стрілецьку зброю можна розглядати як елемент національної культури будь-якого народу. Які традиції в цьому питанні має Україна?

- Українські зброярські традиції сходять, передусім, до історії запорізького козацтва. Вони першими застосували багато технічних розв'язків, на яких грунтується конструкція сучасної стрілецької зброї. На озброєнні в козаків були "трійці" - перші в світі нарізні рушниці з трикутним перетином каналу ствола. Була в них і автоматична зброя - "сороки", такі собі сорок збройових стволів, радіально закріплених на возовому колесі, що обертається. Ракетні частини, також введені козаками, існували в російській армії ще багато часу після розгону Запорізької Січи. Ними, наприклад, було майже по всій площі підпалено Ізмаїл, що допомогло Суворову взяти цю неприступну турецьку фортецю. Високою в Україні була і культура виготовлення холодної зброї.

- Який вплив на Вас як на інженера справили існуючі в світі школи конструювання зброї, наприклад, російські?

- Ніякого. Я завжди намагався йти своїм шляхом. Наші розробки не схожі на жодний тип зброї, відомий в світі. Ми розробляємо зразки з далекістю ефективного вогню до 150 метрів, тобто не зовсім армійські. Хоча, як показує досвід останніх локальних конфліктів, дистанція вогневого контакту між військами скоротилася саме до цієї дистанції.

- Як розроблена вами зброя сполучується за своїми характеристиками зі стандартами НАТО, що на них поступово переходять країни Східної Європи?

- Я не знаю досконально всіх численних технічних вимог НАТО до зброї, але гадаю, що всі вони можуть бути легко перевершені нами. Просто через те, що ми знаємо, як робити зброю. Досить високі бойові характеристики натовської зброї традиційно досягалися за рахунок високої складності конструкції і примхливості. Ми ж намагаємося робити зброю якомога більш простою.

Основою будь-якого стандарту озброєння є патрон. Так от, нам все одно, під який патрон робити зброю, натовський або радянський. Просто є патрони, які дуже поширені в усьому світі. Наприклад, 9-міліметровий патрон Parabellum - навіть Росія почала розробку пістолетів, які його використовують. Або могутній гвинтівковий патрон Т-65 калібру 7,62 мм. Бачу також певні перспективи в малоімпульсивних патронів калібру 5,45 мм або 5,56 мм з високою початковою швидкістю кулі. Зброя, що їх використовує, має малий імпульс віддачі й добре охолоджування стволу. Вона добре підходить для завдань самооборони.

- В КБ "Спецтехніка" бував Президент, останні прем'єр-міністри, міністри силових структур. Чи вплинули їхні візити на матеріальний стан КБ-З?

- Не надто. Хоч усі вони високо оцінили наші розробки.

- Чи не пов'язуєте Ви це з тим, що керівництво країни хоче залишити збройовий ринок України відкритим для російських виробників?

- Можливо й таке. Росія затоварена своєю зброєю. Крім того, вся російська автоматична зброя - це варіації на тему автомата Калашникова. Щось принципово нове там з'явитися не може. І я їх чудово розумію - всі відповідні виробничі потужності Росії орієнтовано на цей автомат! А в Україні свого виробництва зброї за радянських часів не було - існували тільки ремонтні заводи і підприємства, що виробляли сировину та деталі для Іжевська й Тули. Саме тому ми можемо створювати зараз принципово нову техніку, нікого не повторюючи.

- Які вкладення необхідні для початку серійного виробництва вашої зброї?

- Залежить від того, якої і в яких обсягах. Те виробництво, яке ми хотіли б бачити, коштуватиме державі приблизно в 12-15 мільйонів гривень. Це - небагато. Ми звикли заощаджувати й обходитися найнеобхіднішим.

- Чи є в Україні потрібні виробничі потужності й культура виробництва?

- В Україні є всі види необхідної сталі. В Україні є виробництво ефективних порохів. Є й найголовніше - голови та руки, здатні вирішити це завдання. Що ж до "культури виробництва", я не бачу сенсу в цьому понятті. Має бути просто нормальне виробництво. Сучасне, безпечне. І, звичайно ж, високооплачуване. Щоб людина, працюючи, могла нормально жити і не думала про те, як їй прогодувати сім'ю.

- Коли ви вперше відчули потяг до зброї?

- Мабуть, з років трьох. Це було відразу по війні, ліси та яри були повні різної зброї. Хлопчиська збирали й зберігали її. Першого разу я вистрілив, коли мені було сім років. Тоді мені потрапив у руки німецький карабін. Конструювати почав років у десять, хоч конструкції ці були наївними і нежиттєздатними. Адже для того, щоб конструювати зброю, треба мати знання у багатьох, здавалося б, нестичних царинах - хімії, фізиці, теоретичній і прикладній механіці, теплотехніці. Дуже багато дали Харківське військове училище тилу, збройовий факультет якого я закінчив 1967 року, і подальша практика у військах. Зі зброєю працював усе життя. Постійно займаюся самоосвітою, хоч часу для читання спеціальної літератури стає все менше.

- Чи надходили до вас пропозиції про співпрацю з-за кордону?

- Надходили. Пропонували розробляти зброю для спецслужб Ізраїлю, США. Обіцяли чимало. Та мені хочеться, щоб зброєю, розробленою в КБ "Спецтехніка", було озброєно, насамперед, українську армію. Тому ми терпляче чекаємо, поки держава прийме ухвалу про фінансування її виробництва.

КБ "Спецтехнікою" розроблено декілька зразків стрілецької зброї калібром 9 мм, такі як розбірні пістолет "Гном" і автомат "Гоблін", автомат "Ельф". У проекті - снайперська гвинтівка під оригінальний патрон калібру 11 мм, ручний автоматичний 30-міліметровий гранатомет, новий могутній 9-міліметровий патрон. Технічні характеристики зброї не розголошуються, оскільки її ще не запатентовано. Однак, за висновком експертів, ці зразки випереджають існуючі в світі аналоги на 20-25 років. Усі зразки зброї характеризуються дуже малою віддачею, що дозволяє вести ефективну стрільбу навіть дитині. Зброя має унікальні теплові характеристики - ствол її навіть під час інтенсивної стрілянини не нагрівається вище за 60 С. Зброя розрахована на використання стандартного 9-міліметрового патрона з новим порохом, що забезпечує майже в півтори рази більшу початкову швидкість кулі. За бронебійними характеристиками автомати КБ-С випереджають УЗІ. Майже всі деталі автоматів і пістолета зроблено методом штампування, в них майже відсутня точна підгонка деталей одна до одної. За рахунок цього зброя надзвичайно технологічна й дешева. Завдяки відкритому корпусові, як це не парадоксально, вироби КБ-С малочутливі до забруднень і потребують мало змазки й догляду.