Україна в крутому піке

Індекс людського розвитку є всесвітньою формулою розрахунку, за допомогою якого можна порівняти одну країну з іншою, і складається з трьох складових: показників тривалості життя, рівня освіченості населення й реального внутрішнього валового продукту на душу населення, розрахованого в доларах США. Згідно з ООНівською Програмою розвитку, за останні роки в Україні середня тривалість життя зменшилася на 2,5 роки; ВВП зменшився більше ніж у два рази — з $5010 до $2230.

Про що свідчить цей показник і наскільки можна довіряти розрахункам міжнародних статистик — у коментарях фахівців.

Елла ЛIБАНОВА, доктор економічних наук, завідуюча відділом досліджень людського розвитку Ради із вивчення продуктивних сил НАНУ:

— Індекс людського розвитку (ІЛР) вiдображає становище країни в світі. Тобто, якщо будь-яка людина побачить індекс людського розвитку в щорічній глобальній доповіді, вона приблизно уявить собі, що в Україні населення живе погано, а в Канаді — добре.

Вирішальне значення в українському індексі відіграє рівень ВВП на душу населення. 1995 року Україна була ще на 54-му місці і входила до групи країн із високим рівнем людського розвитку (всього є три групи). В Україні дуже добра ситуація з освітою — 99 вiдсоткiв грамотного населення. Це дуже високий показник.

У нас також досить пристойний показник смертності. Середня тривалість життя в нас вища, ніж у Росії або афро-азіатських країнах. І всупереч поширеній думці, ситуація зі смертністю в Україні за останні три роки поліпшується. Відбувається активне зниження рiвня смертності. В основному, за рахунок чоловіків працездатного віку. Це один із небагатьох «позитивних» результатів економічної кризи: підприємства стоять, чоловіки відпочивають... А якщо серйозно, то високий показник смертності населення в Україні — результат навіть не Чорнобиля, як багато хто вважає, а, скоріше, загального техногенного забруднення, негативної ситуації з умовами праці й нездорового способу життя, який ведуть наші люди. Нині ж падіння тривалості життя припинилося, як мені здається, за рахунок включення біологічних компенсаційних механізмів. Тобто популяція українців досягла якоїсь біологічної межі — і населення перестало вимирати.

До речі, підніматися шкалою рівня людського розвитку набагато простіше, ніж утримуватися зверху. І якби сьогодні ВВП збільшився, то це безумовно відбилося б на становищі країни.

Євген ГОЛОВАХА, доктор філософських наук, головний науковий співробітник Інституту соціології НАН:

— Ті складові, які входять до цього показника, самі по собі не дуже важливі. Тому зниження навіть за цими показниками — не дуже добра ознака розвитку країни. Але розрахунок цього показника здійснюється досить суб'єктивістським методом. Українські фахівці висловлюють певні сумніви з приводу того, наскільки адекватно вимірюється цей індекс, зокрема стосовно України. У цьому, звичайно, є частка об'єктивної оцінки ситуації, але є й частка деяких суб'єктивних чинників. Держави, які виявляються вище за цим індексом, іноді мають набагато більше людей, котрі живуть у нецивілізованих умовах.

Так, показник недосконалий, він трохи умовний. Але в будь-якому випадку він не личить країні, яка має досить високий потенціал, високий рівень освіти, негоже навіть із такого суб'єктивного показника опускатися на таку низьку позицію. 102-ге місце ніяк не прикрашає Україну.