Українські традиції відродять... туристи

Курортний сезон давно закінчився, але у здравницях Криму ще відпочиває майже 20 тисяч курортників. Цього року кількість туристів, які відвідали півострів, перевищила шість мільйонів чоловік. За даними управління статистики, у здравницях відпочили та підлікувалися один мільйон гостей, інші п’ять мільйонів віддали перевагу приватному сектору, який сьогодні надає сервіс дешевший і якісніший. Тому на запитання, що було характерним для нинішнього курортного сезону, міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник відповідає однозначно — бурхлива активізація сільського зеленого туризму. Нарівні з відпочинком поблизу моря він упевнено зайняв провідні позиції у кримської туріндустрії. Цьому сприяє унікальний природний ландшафт півострова та багатонаціональний склад населення автономії. У той же час зелений туризм — панацея від безробіття у кримському селі, а також ресурс для розвитку інфраструктури сільських регіонів. «Заставою економічної ефективності цього виду туріндустрії повинна бути, з одного боку, готовність господарів сільських садиб і підприємців вкладати кошти в формування інфраструктури, але з іншого — чітка нормативно-правова бази, яка б зацікавила малий бізнес і врегулювала рух грошових потоків до місцевих бюджетів», — говорить Олена Горна, співробітник кримської Ради міністрів, яка вивчала проблему. За її словами, Союз сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму, існує з 1998 року й уже об’єднує понад 50 господарів сільських садиб у різних регіонах Криму, а також приватні підприємства у сфері народних промислів і фахівців біля 20 культурно-етнографічних центрів.

Наприклад, у селі Пожарському Сімферопольського району існує український етнографічний центр «Явір», де відтворено традиційний побут українського села, працюють майстрині української вишивки, національної кухні. У сусідньому селі Кольчугіно — етнічний центр кримських німців «Кроненталь». Це одна з німецьких колоній Криму, заснована в 1811 році. У старій частині села збереглися дві вулиці, які побудовані ще німецькими колоністами, будівлі кірхи та лютеранської церкви. У одному з приміщень колишньої садиби колоніста Шнайдера облаштовано музей традицій і побуту кримських німців, який створювався за участю всіх жителів села. А в Тепловці Сімферопольського району туристи та гості-курортники можуть купити вироби кримськотатарських майстринь-золотошвейок у регіональному центрі народних ремесел «Орн’ек». Виконані вони людьми, які раніше були безробітними й завдяки сприянню уряду та союзу зеленого туризму, знайшли себе в цьому мистецтві. Сьогодні роботи тепловських вишивальниць користуються попитом не лише в себе на батьківщині, але й на міжнародних виставках- ярмарках у країнах Європи.

Цікаві напрямки сільського зеленого туризму розвиваються в Бахчисарайському районі, де привабливими для туристів є печерні міста та монастирі. Поруч із городищем Ескі-Кермен успішно розвивається фермерське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні екологічно чистих овочів і фруктів, розведенні риби й обслуговуванні туристів. Тут гості самі можуть піймати унікальних кримських коропів. Екзотичну послугу пропонує і фермерське господарство «Чудо-ослик» — єдина в Україні ферма з розведення ослів сомалійської та нубійської порід. Тут можна проїхати верхи на осликах гірськими стежками, відвідати Долину сфінксів і навіть отримати оригінальний документ — права «водія-ословода».

Але біда в тому, що законодавство відстає від розвитку галузі, й це ще більше гальмує справу. Наприклад, наші закони не знають таких понять як «приватний пансіонат», «сільська туристична садиба», «підприємство народного промислу», а тому й не визначають умов їхнього функціонування. Все було б добре, але працівники податкових й інших перевіряючих служб намагаються підвести вже створену галузь зеленого туризму Криму під стандартні вимоги законів. Але вони не вписуються в умови зеленого туризму. Тому Кримським урядом, Міністерством курортів і туризму автономії підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України про порядок надання юридичними та фізичними особами послуг у сфері сільського зеленого туризму. Прийняття його дозволило б вирішити особливо болючу для Криму проблему легалізації приватних міні-готелів і пансіонатів, а також регламентувати відносини між управлінськими структурами, малим бізнесом і споживачами туристичних послуг. Згідно з кримським проектом, об’єкти розміщення поділяються на колективні (понад десять місць) і індивідуальні з відповідним оподаткуванням, правами й обов’язками, а також набором обов’язкових і супутніх послуг. Проект нещодавно обговорювався в Криму на круглому столі. Найближчим часом документ буде розглянуто на громадських слуханнях, а їхні матеріали направлено в Кабінет Міністрів України.

Досвід «зеленого» курортного літа 2005 року й висновки, зроблені міністерствами Криму, безсумнівно, дадуть імпульс для поширення сільського зеленого туризму в регіонах автономії в наступному році. Але основоположним нормативним документом, який спроможний укріпити основу галузі, вважають фахівці, залишається закон України «Про туризм». Однак лише за умови, що його буде остаточно прийнято в тій редакції, яка б адекватно відображала реальні умови та потреби галузі, що задовольнило б і бізнес, і споживачів туристичних послуг.

— У Криму вважають, що необхідне нове правове регулювання в галузі народних промислів і ремесел, сувенірного бізнесу, — говорить Н. Гордецька. — Стандартні вимоги законів до підприємництва доволі часто тут неприйнятні, адже ми маємо справу з нелегким мистецтвом, яке до того ж перебуває лише на початковому етапі свого відродження. Сьогодні йому просто треба допомогти стати на ноги».

Чимала проблема — кредитно-фінансова підтримка малого бізнесу в галузі сільського зеленого туризму. В цьому році, щоправда, підприємці Криму могли відчути допомогу від Фонду підтримки підприємництва АРК у вигляді погашення процентних ставок із взятих у банку кредитів. Фахівці галузі пропонують також активізувати республіканську програму «Сільський дім», яка при достатньому фінансовому наповненні була б ефективною підмогою. Успішним був також досвід роботи центру сприяння розвитку бізнесу в Нижньогорському районі. Він допомагає взаємодії органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадських організацій, сприяє розв’язанню проблем, із якими стикаються підприємці. Проте цього замало, і потрібні десятки таких центрів. Мають потребу сільські підприємці й у профпідготовці, особливо в роботі з іноземними туристами. Щоб підвищити його, Союз сприяння розвитку сільського зеленого туризму спільно з Міністерством освіти та науки Криму розробили навчальний курс «Школи гостинності для учнів 10-11 класів», який планують впровадити в школах Криму.

ДО РЕЧІ

У Європі сільський зелений туризм сьогодні вважається одним із найбільш «рейтингових». Тому країни, які можуть похвалитися красивими й екологічно чистими селами, не втратили можливість наповнити бюджет і створити нові робочі місця. Наприклад, у Польщі сільських жителів вирішили простимулювати до виходу на «туристичну арену». Влада вирішила, що на них не поширюватиметься закон, що регулює підприємницьку діяльність. Простіше кажучи, селян звільняють від ПДВ. В Угорщині господарів турсадиб зовсім звільнено від податків, що дозволило країні буквально за кілька років голосно заявити про себе на ринку сільського туризму.

А в Україні поки що навіть мають нечіткі уявлення про потенціал сільського зеленого туризму. Є лише дані Інституту економіки, згідно з якими житловий фонд сільської місцевості становить 6,4 млн. будинків. Приблизно шоста (а то й сьома) їхня частина може вийти на ринок. Якщо уявити собі, що в кожному будинку для туристів знайдуть два-три ліжко-місця (знову-таки дуже приблизно), то, можливо, отримаємо шукану цифру — потенціал сільського туризму в Україні.