Утилізація совісті
Раніше, ніж утилізувати тверде ракетне паливо (ТРП) від радянських міжконтинентальних балістичних ракет СС-24 («Спадщина сатани», «День» від 20 травня ц. р.), потрібно врятувати від утилізації нашу совість. Американці допомогли визначитися з методом утилізації ТРП — методом гідровимивання, допомогли відновити відповідну інфраструктуру, допомогли з підготовкою фахівців у Павлограді. Нам розжували і сунули ложку в рот, так що, і ковтати за нас вони також повинні?
Узагалі, чому американці мають утилізувати накопичене за радянський час у нас озброєння? Адже це наша і лише наша справа. Є речі в нашому житті, які доводиться робити самому. І нести за них відповідальність. І якщо ми комусь десятиріччями загрожували, фактично знищували ідеологічно і етично, будували на цьому свій і своїх дітей добробут, чому ці люди нам тепер щось виявилися винними? Вони нам можуть допомогти, якщо захочуть. Ну а якщо не захочуть? Що, знову будемо (вже на цій підставі) змішувати їх із брудом, звинувачувати Америку в невдячності, небажанні вникати в наші такі важливі і «глобальні» турботи й біди? Ну а ми в них такі малозначимі і «місцеві» проблеми, турботи й біди вникаємо?
11 вересня 2001 р. США накрила хвиля терору. Було зруйновано Всесвітній торговельний центр, загинуло понад три тисячі людей. А понад 700 військовослужбовців армії США загинуло лише в Іраку за останній рік! І що ж ми? Як висловили співчуття далекому заокеанському народові? А ось як. Подумали, що Америка країна багата і сама справиться з цією невидимою «Аль-Каїдою», талібами, Саддамом Хусейном! І що якось вона має відповідати за «безсоромні глобалістичні домагання». Так що ж ми зараз хочемо? Вивести якомога швидше, зберігаючи, звичайно, пристойність, наш військовий контингент із Іраку. Ось до чого додумується зараз наш політичний бомонд...
Але ж самоідентифікація людини може відбутися лише в суспільстві. Самоідентифікація держави — лише у світі. Як би не хотіли наші комуністи, соціалісти і БЮТівці закрити, законсервувати нашу державу, розділити її, розпалити в ній громадянську війну, тобто повернути її в старе радянське стійло-болото — не вдасться!
Засоби масової комунікації, ЗМІ давно змінили світ, стиснули його до розмірів нашого житла. І щоб увійти в пристойне товариство (Євросоюз), нам передусім все ж таки доведеться ставати цивілізованими людьми, які усвідомлюють свою причетність до цілого світу, усвідомлюють відповідальність за те, що все здійснюється у цьому світі. І за тих, хто за нас, і за тих, хто наразі проти нас! І за тих, хто жив раніше, хто живе зараз і поряд, і за тих, хто прийде після нас!
