Увесь Гоголь

Минулого року, 1 квітня, літературна громадськість відзначала 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя. А за рішенням ЮНЕСКО аж до квітня цього року тривав Рік на честь письменника. Логічним його завершенням по праву можна назвати вихід у світ повного зібрання творів та листів Миколи Васильовича — у 17-ти томах. Такого в історії літератури ще не було. Книги видано у рамках спільного українсько-російського проекту за підтримки Посольства Росії в Україні та Благодійного фонду «Богуслав». На презентацію видання, що днями відбулася у Київському музеї російського мистецтва, прийшло чимало представників духовенства, учених, письменників, народних депутатів, просто шанувальників творчості літератора і, звісно, людей, що безпосередньо причетні до виходу у світ унікального зібрання.

— Це надзвичайно цінне видання, яке представляє собою повне зібрання листів та творів Гоголя, як художніх, так і публіцистичних, — розповів «Дню» доктор філологічних наук, укладач творів Гоголя Володимир Воропаєв. — Дуже багато творів ми надрукували за автографами прижиттєвих видань, наприклад, «Тараса Бульбу», «Старосветские помещики». Нам вдалося знайти найбільш повний комплект чернеток «Мертвих душ» і вибрати з них те, що було виправлено чи відредаговане Гоголем останній раз. Унікальність видання в тому, що в ньому зібрані не тільки всі листи письменника, які вже відомі та були надруковані раніше, а й листи його адресатів. Оскільки я зі своїм колегою професором Виноградовим вивчаємо творчість Гоголя багато років, то шукали ці листи практично протягом всього життя. Знаходили їх у виданнях, що друкувалися в наші часи і в ХІХ столітті.

Переписка письменника з його сучасниками — Пушкіним, Аксаковим, Максимовичем та іншими — вміщена у шести останніх томах. Як розповів Володимир Воропаєв, загальна кількість листів — близько двох тисяч, що набагато більше, ніж містить академічне видання творів Миколи Васильовича. На думку науковця, знайти щось невідоме чи нове з творчості майже нереально, практично все опубліковано у зібранні творів. Якщо навіть і будуть виявлені нові листи чи глави певних творів, їх буде небагато.

— Фігура Гоголя і досі утаємничена та до кінця не розгадана. Як фігура об’єднуюча для українців та росіян, і взагалі слов’янського світу, то йому немає ціни, — зауважив відомий український письменник Борис Олійник. — За розмахом таланту йому важко відшукати рівних. Це видання справді унікальне, тому можна тільки вклонитися людям, які взялися за нього. Хоча знаєте, будуть довго шуміти з цього приводу, але є фігури, які належать не одній державі, а всьому світу. Ми маємо гордитися тим, що мали такого інтелігента духу. Якщо хтось дуже хоче підштрикнути його за мовною ознакою, хай не спішить. Бо перша половина його творів, ті ж «Вечори на хуторі біля Диканьки», тільки написані російськими словами, а весь інтонаційний ряд — суто український, з глибиною полтавського гумору. Гоголь весь час тягнувся до України. Завдяки йому світ дізнався про Україну. Тому треба зробити так, щоб його прочитали, бо зараз молодь в основному не читає, і це світова тенденція. Без читання молодь не вчиться думати, вчитуватися, прочитувати, програвати сюжет на собі. Тому видати книги мало, треба ще й популяризувати їх.

— Я дуже зрадів, коли з’явилася можливість надрукувати повне зібрання творів Гоголя. Мені хочеться сказати читачам — прийміть і читайте, і не тільки «Тараса Бульбу», а й переписку з видатними сучасниками, обов’язково прочитайте духовну прозу письменника. Можна почати зі «Світлого Воскресіння», що актуально якраз напередодні Великодня, — додав голова правління БФ «Богуслав» Володимир Романенко. — Наш проект носить ще й благодійний характер — всі отримані кошти від реалізації ексклюзивного видання будуть направлені на будівництво Духовно-просвітницького центру, скверу та будинку для людей похилого віку. Центр буде розташований напроти комплексу Свято-Макарівської церкви у Шевченківському районі Києва.

Сама ж робота над виданням почалася ще влітку минулого року. Як каже вчений Воропаєв, працювали вдень і вночі, без вихідних і відпустки. Але навіть при такому темпі роботи надрукувати всі томи до 1 квітня так і не встигли. Наразі презентовані перші 15 томів, а два останні готуються до друку і вийдуть у світ найближчим часом.

— Це том 16-й — літопис життя та творчості Миколи Гоголя, де все життя його розписане по днях і годинах. Останній том, у який ввійшли пісні, як українські, так і російські, зібрані письменником, — продовжив Володимир Воропаєв. — Хоч я і вивчаю творчість Гоголя все життя, дещо для мене було несподіваним і майже відкриттям. Виявляється, Гоголь переклав з латині на італійську мову декілька глав із творів диякона Агапіта, який жив у VІ столітті у Візантії. Хоча текст був вже відомий та виданий раніше в італійському виданні, нам було важливо перекласти його російською, бо ця робота свідчить, що Микола Васильович дуже добре знав італійську. А цінність цього перекладу у тому, що він ще раз доводить монархічні переконання Гоголя, тобто його погляди з приводу того, яким повинен бути монарх, яку він несе відповідальність перед народом та церквою.

Тож тепер укладачі та упорядники видання можуть зітхнути з полегшенням і чекати на реакцію літературознавців, критиків і читачів. А оскільки постать Миколи Гоголя була і є суперечливою, то відгуків та дискусій, напевно, буде чимало.