В Луцьку відкрили єдиний в Україні магазин «Дари лісу»
Нещодавно, коли пішов з життя знаменитий співак Муслім Магомаєв, його знайомі у Луцьку пригадали, як під час гастролей присмакували йому волинські консерви з дичини. Були часи, коли у консервному цеху Цуманського держлісгоспу виготовляли певною мірою сувенірну (в обмежених кількостях) продукцію з м’яса лосів і диких кабанів. Магомаєву ж згодом надсилали такі сувеніри не один раз, і він пригощав ними інших.
Обласне управління лісового господарства мало в обласному центрі й магазин «Дари природи». «Волиньліс» першим у Радянському Союзі почав комплексне використання дикоростучої сировини. Його консервні цехи виготовляли харчової продукції більше, ніж всі підприємства тодішнього радянського міністерства лісового господарства, а волинську модель ведення лісового господарства було визнано кращою на території такої великої країни. Проте невеликий магазинчик «Волиньлісу» на теперішній вулиці Лесі Українки у Луцьку закрився в часи економічної стагнації, яку переживала тоді вся країна.
Власне, нині подібного виробництва з використанням дарів природи нема ніде в Україні. Ось і в сусідній Рівненщині, де природні умови не відрізняються від волинських, жодного консервного цеху при лісгоспах, а на Волині — шість цехів. Консерви з дарів лісу, виготовлені на Волині, закуповують Київ і Донецьк, Харків і Дніпропетровськ, Польща, Канада... Тільки місцевого споживача донедавна обмежували. Директор державного підприємства «Журавка» (так нині називається колишній консервний цех Цуманського держлісгоспу) Зінаїда Рябчун волинських торговельників називає «гоноровими». Натурпродукцію з волинських лісів у волинські магазини замовляють, але виставляють надто кабальні умови. І це при тому, що її цуманчани доставляють власним транспортом. Я, хоч скільки намагалася, жодного разу не змогла знайти продукцію «Журавки» у луцьких супермаркетах. Вона сюди надходить, проте у мізерних кількостях (зате масовими партіями без особливих проблем поступає у Київ і на схід України). А смачніших, ніж цуманські, соків не знайдете. Коли «Журавка» випускала свої знамениті бальзами, настояні на десятках лікарських трав, які свого часу склали конкуренцію навіть знаменитому «Ризькому бальзаму», їх теж не можна було придбати у Луцьку. Зате сурогату — скільки хочеш. Дуже шкода, що нині виробництво бальзамів «Журавка» припинила, бо не може таке мале підприємство, котре випускає власне унікальну штучну продукцію, сплачувати ті ж гроші, які платять промислові монстри, на зразок «Хортиці» чи «Союз-Віктану». Наступного ранку після відкриття магазину «Дари природи» Зінаїді Богданівні зателефонував... колекціонер із Харкова. Благав надіслати пляшечку котрогось з бальзамів. Чи «Золотий корінь», чи «Мисливський дивосил», чи «Аромат лісу», чи «Нектар лісу»...
Тож добре, що з відкриттям магазину «Дари природи», який розмістили у приміщенні обласного управління лісового й мисливського господарства, продукція волинських лісівників перестане бути для волинян колекційним експонатом. Вона ж натуральна, виготовлена з природної сировини, без консервантів, штучних барвників, ароматизаторів і тому подібної хімії. Цукерки «Журавлина у цукровій пудрі», виготовлені у цеху Камінь-
Каширського держлісгоспу, можуть стати справжнім волинським сувеніром. Як і мариновані гриби з волинських лісів, варення і джеми, консервовані калина, брусниця і журавлина, унікальна вода з Оконських джерел. Цікаво, що наступного ж ранку магазин «Дари природи» вже мав... порожні полиці. Чи не весь асортимент розкупили працівники обласного управління, які добре знають ціну натуральній продукції, проте, як і більшість волинян, не мали можливості раніше її придбати.
