Василь Марковський: "Елітний "Барс" не відступає!"
Озброєні злодії не змогли "розминутися" з нарядом "Барса", що проходив повз них. За лічені секунди два заручники, яких вони утримували, були визволені, банда з 11 осіб - покладена на землю лицем униз... Це одне з останній затримань, що було проведено в Харківському районі столиці бійцями "Барса" - полку спеціального призначення внутрішніх військ.
Командир "Барса" підполковник Василь Марковський, як жартують його підлеглі, - "типовий рейнджер": високий, широкоплечий, тричі майстер спорту з рукопашного бою, дзюдо і самбо, випускник військової Академії. Саме він два роки тому, пройшовши до цього практику комвзводу в російському "спецназі", став одним із ініціаторів створення українських підрозділів внутрішніх військ спеціального призначення.
- Василю Володимировичу, яка була необхідність створення "спецназу" внутрішніх військ? Адже вже існували підрозділи "Беркут", "Альфа"...
- Така необхідність обумовлена сумбурним часом розпаду СРСР, коли в його колишніх республіках спалахували збройні конфлікти і масові безладдя. Крім того, Україна вже має прикрий досвід надзвичайних пригод (пригадаймо Чорнобиль), коли виникла потреба в миттєвій координації військових сил. "Беркут" і "Альфа" - наші колеги. З тією лише різницею, що вони підвідомчі різним структурам: "Барс" - внутрішнім військам, "Беркут" - міліції, "Альфа" - СБУ. Різні й наші завдання, хоча врешті-решт ми переслідуємо одну мету - забезпечення порядку і безпеки громадян в Україні.
- Коли і де були створені спецчастини внутрішніх військ?
- У березні 1994 року вийшла постанова Кабінету Міністрів, що офіційно закріпила "право на життя" українського "спецназу" внутрішніх військ. Згідно з планом Головного управління внутрішніх військ в Україні було створено три таких підрозділи: у Києві, Запоріжжі та Вінниці. Названі вони були найменуваннями хижаків, що вирізняються швидкістю рухів, надзвичайною реакцією і відмінними якостями бійців. Київський полк спецпризначення отримав назву "Барс", Запорізький - "Ягуар", Вінницький - "Гепард". Кожний з полків має свій "ареал проживання": дії "Барса" розповсюджуються на центральні області України, "Ягуара" - на східні, "Гепарда" - на західні. Південь України і Крим стали територією їх спільного "опікування".
- Як формувалися ці підрозділи?
- Перше, з чого розпочав мій попередник, підполковник Анатолій Ладога, був пошук приміщення для штабу, підбір ініціативних бойових офіцерів, які змогли б узяти на себе відповідальність за відбір гідних воїнів. Спочатку штаб розташувався на території конвойної бригади МВС. На її базі і почав формуватися основний склад полку. Створювали й свою власну базу, територію для якої було виділено під Києвом. У червні 1995 року полк переїхав на місце своєї постійної дислокації.
- За яким принципом здійснювався підбір особистого складу?
- Кадри підбирали з числа рядових та офіцерів, що вже мали досвід бойових дій, володіли необхідними для "Барса" військовими спеціальностями. Добровольці мали підписати контракт на 5 років. Лише ті кандидати, які мали бездоганну - першу групу здоров'я, у кого не лише близькі, а й дальні родичі не були засуджені. На сьогодні некомплект серед офіцерів становить 20 відсотків. І проте, полк ось уже півтора роки з успіхом виконує покладені на нього завдання.
- У чому вони полягають?
- Це й надання допомоги міліції в охороні громадського порядку. Полк залучається для охорони й супроводження високопоставлених державних чиновників, особливо важливих вантажів та об'єктів. Будь-коли наш підрозділ готовий і до бойових дій: здатний відбити напад супротивника, вести активний наступ, захоплення територій, будівель тощо. Ретельно опрацьовані дії полку в ситуаціях, подібних до чорнобильської, при прориві дамб, повені, виявлені епідемії холери, чуми тощо. Але основне призначення - боротьба з тероризмом. Цим займається особлива рота, яка складається з офіцерів-професіоналів. У щорічних тренуваннях проробляється безліч ситуацій, коли може виникнути необхідність визволити заручників і знешкодити злодіїв.
- Чому і як навчаються військовослужбовці "Барсу", з чого складаються їхні будні.
- Полк складається з чотирьох бойових та однієї інструкторсько-методичної роти. Остання включає в себе інструкторів різних напрямків військової майстерності: бойової, вогневої, радіотехнічної, підводної, тактико-спеціальної, медичної тощо. У складі полку є й підрозділи забезпечення, куди входять авіаційний підрозділ, авторота, рота технічного забезпечення - аж до кухні. Робочий день полку схожий на звичайний армійський. За винятком того, що у нас заняття проходять на більш високому рівні, з більш суворими вимогами до бійців. Заняття тривають цілий день із обов'язковим практичним опрацюванням. "Трієчників" у нас не буває, а з "хорошистів" - попит подвійний. Щодня на бойові завдання виїжджають 10-15 бійців.
- Яку техніку має "Барс"?
- На озброєнні полку є бронетранспортери, авіація, водний транспорт, автомобілі, різна стрілкова зброя і техніка спецпризначення. Хоча... Якщо треба буде наздогнати злодіїв, що втікають на "Форді", зробити це на "Жигулях" буде неможливо. Для ефективної боротьби зі злочинністю необхідні й більш сучасні радіостанції, комп'ютерна та інша оргтехніка.
- Що б Ви порадили читачеві, який забажав стати військовослужбовцем "Барса"?
- По-перше, відмінного здоров'я. По-друге, щоб вік його після служби в армії не перевищував 25 років, а зріст був не нижче 175 см. По-третє, щоб від чітко усвідомив: його підпис у контракті означає юридичне зобов'язання будь-якого часу доби бути готовим до бойових дій, пов'язаних із ризиком для життя. Будь-яку відмову або нез'явлення за наказом розглядатиме трибунал. Крім того зазначу, що один рік служби в "Барсі" зараховується за півтора, зарплата "вище середньої", а життя кожного воїна застраховане на 100 тисяч гривень.
- Скільки операцій було проведено "Барсом" за весь півторарічний період його існування? Чи були втрати? Чи є нагороджені?
- Здійснено більше 300 операцій - як у столиці, так і в інших областях. Загиблих - немає, нагороджених - більше 400 солдатів і офіцерів. Шестеро нагороджені указом Президента і наказом Міністра внутрішніх справ.
