Велика прогулянка

Тим часом, зараз, запевняють прикордонники, вже можна говорити про зменшення кількості нелегальних мігрантів, про що свідчить і відповідна статистика — за минулий рік було затримано 4620 чоловік, що майже на тисячу чоловік менше, ніж у 2000 році. Основними категоріями нелегалів, як і раніше, залишаються громадяни Індії, Афганістану, В’єтнаму та Бангладеш.

Однак якщо із затриманням особливих труднощів у прикордонників не виникає, то ось питання депортації, як і раніше, не врегульовані. Наприклад, передати нелегального мігранта Росії або Білорусі, звідки вони у більшості своїй прибувають, буває дуже складно. Особливо ускладнюється ситуація у тому випадку, якщо затримання сталося не на кордоні або у прикордонній смузі, а у середині країни — прикордонники сусідніх країн вимагають вагомих доказів того, що затриманий дійсно потрапив в Україну з їхньої території. У таких умовах лише близько двадцяти відсотків затриманих, зі слів В. Туніка, у минулому році було передано до «перевалочних» країн — Росії, Білорусі, Молдови. «Розбиратися», що робити з іншими, говорить В. Тунік, доводиться нам. «Добре, що відправити цю групу на батьківщину допомогло посольство Індії, що оплатило їм квитки, але такі випадки трапляються досить рідко, — сказав він. — Тому і доводиться деяким мігрантам знаходитися тут мало не рік». Самих же нелегалів таке становище, схоже, не особливо лякає. Зі слів одного з них, який не побажав назватися, він заплатив вісім тисяч доларів для того, щоб потрапити до Німеччини. Після перебування у Москві його на машині та на поїзді привезли до України, де його і було затримано. Після повернення на батьківщину він знову спробує потрапити на Захід. Як запевняє, тепер легально.