Весна — привід для радості

Мабуть, на прихід весни, як і на прихід кохання, людина може чекати вічно. Нарешті! Зелененькі листочки на кущах бузку та на вербі, білі пуп’янки на абрикосах й персиках, свіжо висаджені квіти на клумбах... Перша зелень така бліда й несмілива, що проймає за неї страх: а раптом мороз? Але не треба про погане, адже є стільки приводів для радості. Прогулявся весняний вітер по калюжах і до вечора все підсохло — чим не радість? Відчувати зранку в себе на спині промені сонця, які вже й світять, і гріють, — прекрасно! Подивитися з вікна на те, як в озері відбивається сонячне проміння — просто чудово! Поспостерігати як тішиться теплу малеча, коти й собаки на вулиці — одна насолода! Та й навіть взути нові туфлі й прогулятися в них, теж — ново, свіжо й ... радісно. Таке враження, що прийшла не весна, а Новий рік. Здається, що ця пора року разом із своїм теплом, зеленню і цвітінням подарує нам лише хороші новини та події, добрих людей та вірних друзів. Багато в чому це залежить від нас — від того, як ми сприймаємо одне одного. Як же не згадати слова Марії Реріх: «Окриком не спасеш, наказом не переконаєш... Кожна погана думка буде лише множити зло. Лише світле «Радій!» — істинне, як світильник у темряві, розсіє всі сердечні затемнення...»