Від ліжко-місця до людино-дня

Київська міська клінічна лікарня № 8 стала «першим млинцем» у запланованій серії поїздок по українським лікарням. Минулого тижня сюди завітали з перевіркою, а радше — ознайомчим оглядом — міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко та інші відповідальні особи столиці. Такими має бути більшість українських лікарень, вважають у МОЗ. Переконалися в цьому й журналісти.

ЛІКАРНЯ ТЕЖ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГАРДЕРОБУ

Восьма лікарня — одна з найпотужніших у столиці: фактично тут можуть лікуватися у стаціонарі 940 пацієнтів одночасно, хворих обслуговують із 13 спеціальностей у 17 клінічних відділеннях. За рік тут проходять курс лікування близько 55 тисяч пацієнтів, приблизно половина з яких отримують медичну допомогу в стаціонарі. Незважаючи на такі серйозні цифри, лікарня є однією з найбільш благоустроєних державних лікарняних закладів у Києві.

Першим місцем, куди завітав міністр, став харчоблок — лікарняна кухня. Скаржитися тут нема на що: скрізь чисто і прибрано, у великих каструлях саме доварювалися обідні страви. Як і більшу частина лікарні, кухню вже відремонтували, тому — ніякої розбитої підлоги, брудних стін чи плям від води на стелі.

Трохи віддає радянськими часами темна холодна зала реєстратури: тут багатолюдно і шумно. Коридори між відділеннями теж чекають своєї черги на ремонт. Інша справа — самі відділення та лабораторії. Лікарня перебуває у комунальній власності й має можливість залучати небюджетні кошти, тоді як Київська міська державна адміністрація забезпечує лише 30% коштів від потреби. Завдяки спонсорській допомозі в лікарні й відбувається ремонт за сучасними стандартами: хоча внутрішній двір і завалено рештками старих покриттів, у приміщеннях від них не лишилося й сліду. Скрізь — пластик і сучасне «офісне» дерево. Завдяки цьому, впевнені лікарі, вдається й краще обігрівати хворих, і економити енергетичні ресурси. Найбільшої фінансової допомоги у лікарнях зазвичай потребують лабораторії. У восьмій лікарні ремонт сюди добрався, хай і не в першу чергу: наприклад, у відділенні переливання крові медперсонал тільки чекає нових меблів, які мають привезти з дня на день, а так — усім задоволений.

Приємне враження на гостей справили лікарняні палати: де пройшов ремонт, там немає старих приміщень на зразок казарм і старих ліжок із провислими пружинами. Навпаки, у спільних коридорах розставлені нові лавочки, розвішані картини і — дуже багато різних квітів. Пацієнти алергологічного відділення (до слова, головного в місті) лежать у палатах по одному, і ставленням лікарів та взагалі умовами перебування задоволені. А от у відділенні травматології пацієнти відверто заявили міністру, що для них не вистачає бинтів і деяких ліків, доводиться платити за процедури. На виході з лікарні до журналістів звернулася жінка, яку виписали, за її словами, через два дні після госпіталізації, тоді як вона нібито ще не одужала...

«Я задоволена візитом, — сказала начальник Управління охорони здоров'я КМДА Людмила Качурова. — Хворих добре харчують, на вісім гривень на день, і ніхто не скаржився». Те, що продукти хороші, «День» бачив на власні очі, але скільки харчів отримують хворі на 8 гривень, якщо у коридорах лікарні траплялися відвідувачі із продуктовими запасами?

НАБЕРІТЬСЯ ТЕРПІННЯ

Традиційно з перевантаженням працює терапевтичне відділення. Таку ж картину МОЗ спостерігає по всій Україні: поки в одних лікарнях місця простоюють, у інших пацієнтів кладуть мало не в коридорах. Тим не менше, кількість лікарень за останні п'ять років зменшилась на 413 закладів, здебільшого за рахунок реорганізації малопотужних міських чи дільничних лікарень в самостійні амбулаторії.

Міністерство охорони здоров'я нині активно взялося до реформування медичної сфери. За словами міністра Юрія Поляченка, у МОЗ уже визначилися з законами, які допоможуть змінити систему на краще. «Треба, щоб ліжка не простоювали, повинен бути також закон про лікарняні заклади, — сказав міністр. — Лікарні повинні бути самі собі господарями, щоб, як ми тут побачили, хворі не мерзли й мали пристойні умови. Якщо все вдасться, через п'ять-сім років у нас буде нормальна медицина — треба тільки набратися терпіння».

Стратегія розвитку медично-лікувальної сфери не повинна змінитися навіть якщо зміниться міністр, запевнив журналістів Ю. Поляченко. Одним із найбільш важливих кроків він також назвав перехід від фінансування ліжко-днів, як це відбувається зараз, на фінансування самих пацієнтів. Загалом же першу поїздку в міністерстві назвали вдалою, як і досвід КМЛК № 8. А репортаж із лікарні, куди ще не ступала нога міністра, читайте у найближчих номерах «Дня».