«Відкриваю для себе Шевченка»

Хтось може сказати, що шкільний шевченківський фестиваль – це такий собі щорічний огляд учнівської художньої самодіяльності на тему творчості Тараса Шевченка. І спочатку у Лозуватській школі №1, напевно, так і було. І, можливо, так і залишалося б. …Коли б не бажання педагогічного колективу, яке, звісно, передається й учням навчального закладу, що має ім’я Тараса Шевченка, постійно доводити факт своєї не суто формальної причетності до цього славетного імені. 

Отже, шкільний фестиваль «Відкриваю для себе Шевченка» – це насамперед відкриття педагогів та учнів у дивовижному світі українського генія, осмислення якихось фактів його біографії, нове прочитання його творів, осягнення їх художніх особливостей та проблематики, усвідомлення зв’язку із сьогоденням тощо. І саме в цьому сенсі цьогорічний фестиваль став особливим. Окрім тематичних експозицій, виставлених кожним класом у фойє школи, учні також підготували велику програму для показу зі шкільної сцени, на якій, без перебільшення, відбулося справжнє захоплююче сценічне дійство.

Річ у тому, що цього року школярі презентували не просто літературно-музичні композиції, як це було раніше, а кожен клас підготував за творами Тараса Шевченка своєрідну міні-виставу. І все було по-справжньому – костюми, декорації, музика, хореографія, пісні... Й майстерна акторська гра! Особливо невимушено й на диво природно почувалися на сцені учні молодших і середніх класів, які багато в чому перевершували навіть старшокласників.

Чи бачили ви таке, щоб уся школа – учні та вчителі – була охоплена суцільним театралізованим дійством? Це неймовірно! Таке враження, що ти потрапив не до школи, а до якогось театру чи принаймні до театрального училища. Один за одним змінюються сценічні сюжети й персонажі. Від замріяного хлопчика, який «пас ягнята за селом», юнака, який показував діду свої малюнки та розпитував його про козака Галайду, від Катерини, Назара Стодолі, гайдамаків …і до сучасного Майдану – така загальна сюжетна лінія театралізованої шевченкіани, представленої учнями та вчителями Лозуватської школи №1 імені Тараса Шевченка.

Шкода лише, що й глядачами були в основному знову ж таки вчителі та учні. Щоправда після завершення фестивалю у директора школи Надії Фуголь і присутньої на заході керівниці сільського Будинку культури Валентини Бардацької відразу виникла ідея на наступне шевченківське свято показати театралізовану шевченкіану вже з великої сцени, щоб глядачами були мешканці села.

«У театралізованому дійстві у нас були задіяні всі: від найменших – першокласників – і до найстарших – власне самого педколективу, – посміхається Надія Русланівна. – Гадаю, що спроба представити Шевченка та його творчість в ігровій формі виявилася вдалою. Тож будемо розвивати цей напрямок і надалі. Тим паче що ігрова форма, як відомо, є найефективнішою для засвоєння, закріплення та поглиблення знань. Я вже не кажу про те, що можливість побути в ролі Шевченка або одного з його героїв, особисто пережити їхній стан, зануритись у їхні почуття є взагалі унікальною».

За словами директора школи, театралізований фестиваль «Відкриваю для себе Шевченка» є важливою, але не єдиною складовою святкової шевченківської декади, яка щороку проходить у навчальному закладі. На таку саму тему в рамках фестивалю проводиться й конференція, на якій  презентують свої дослідницькі, реферативні та інформаційні роботи усі охочі учні старших класів. Відповідно до шкільного плану протягом декади майже щодня відбувається й ціла низка інших заходів – конкурс виразного читання творів Шевченка, конкурс творів про Шевченка, конкурс малюнків за творчістю Шевченка тощо. Як зазначила Надія Фуголь, є у школярів і непоганий стимул –  екскурсійна поїздка до Шевченкового та Канева, яку вирішили подарувати школі депутати Криворізької районної ради. Тож винагородою переможцям буде травнева екскурсія шевченківськими місцями.

До речі, Лозуватська школа №1 підтримує дружні стосунки зі школою Шевченкового та  Канівською школою №1, яка також має ім’я Тараса Шевченка. Навчальні заклади контактують і в телефонному режимі, й у режимі онлайн, обмінюються делегаціями й безумовно досвідом. Загалом між школами імені Шевченка встановлюються дедалі тісніші зв’язки. Так, 2015 року в міністерстві освіти відбулася зустріч керівників освітніх установ, які мають ім’я Тараса Шевченка. Саме на цьому форумі від делегації з Дніпропетровщини надійшла пропозиція про створення Асоціації навчальних закладів цієї категорії. І йдеться не лише про українські, а й численні зарубіжні навчальні заклади.

«Чи важко бути названими на честь Тараса Шевченка?» – запитую наостанок директора Лозуватської школи №1 Надію Фуголь. «Ми відчуваємо лише те, що перебуваємо під покровом шевченкового слова, – зазначає Надія Русланівна, – і наші діти безумовно пишаються тим, що вони шевченківці. Вони так і говорять: «Я навчаюсь у першій школі…». Й  при цьому ніколи не забувають додати: «Імені Тараса Шевченка». А щодо ваги я скажу таке: якихось додаткових навантажень згори нам ніхто не спускає, ніхто нічого не нав’язує і не насаджує. Все, що ми вважаємо за потрібне, ми беремо на себе самі. І якби було якось інакше, то, можливо, й вагу б тоді відчували. …А своє носити не важко».   

Ось такі вони – шевченківці з Лозуватки. Я глибоко переконаний, що коли б за право мати ім’я Тараса Шевченка треба було змагатися, Лозуватська школа №1 ним би ніколи нікому не поступилася, бо так захоплюватися Шевченком та його словом здатні лише справжні носії його імені.