Відреставрований «магніт»

На початку ХІХ століття землі нинішньої Северинівської ОТГ належали польському магнатові — графу Северину Орловському. У цьому краї граф збудував палац (який, до речі, зберігся до наших днів), а для створення парку запросив відомого на той час ландшафтного архітектора Діонісія МакКлера із Ірландії. Він не тільки заклав розкішний парк уздовж річки Рів, а й спроєктував оранжерею. У ній вирощували саджанці дерев та інших декоративних рослин. Тривалий час приміщення оранжереї використовували для різних цілей, що дало змогу вберегти хоча б її стіни. Тепер Северинівська ОТГ прагне відновити витвір ірландського архітектора. Кошти на реставрацію вдалося залучити в межах проєкту «Яблуневий шлях», який фінансується ЄС. Жителі громади сподіваються, що відновлена пам’ятка допоможе привабити більше туристів і розрекламувати місцеві визначні місця.

«Орієнтовно 1812 року в Северинівці було збудовано будинок, який мав виконувати функцію оселі садівника. Три стіни, що залишилися поряд з ним, — це колишня оранжерея, яку спроєктував МакКлер. Наразі її реставрація в активній фазі. На ремонт уже витратили понад мільйон гривень. За ці кошти відновили два поверхи будівлі, розчистили територію, щебенем всипали підлогу. Змонтували новий дах із керамочерепиці. Встановили великі вітражні вікна. У ній буде висаджено, як і 200 років тому, фруктові дерева, — розповідає координатор проєкту «Яблуневий шлях» Владислав ПІДГАЄЦЬ. — Реставраційні роботи виконуються за описами в архівних документах місцевої бібліотеки та відповідно до виготовленого проєкту. Під час другого його етапу плануємо відреставрувати і сам будинок садівника, в якому буде розміщений музей МакКлера. Відкрити і будинок, і оранжерею збираємось до кінця року. Зараз шукаємо додаткове фінансування, щоби облагородити територію біля будинку й оздобити фасад приміщення».

Власне, Северинівський парк, який 200 років тому спроєктував Діонісій МакКлер, вважається одним із найкраще збережених ландшафтних об’єктів цього архітектора. У поєднанні з палацом, який зберігся до наших часів завдяки діючому в його стінах санаторію, він утворює дивовижний архітектурний ансамбль. 2011 року залишки старої будівлі й садово-паркового комплексу зачарували архітектора-реставратора Майкла Діксона, який приїхав на Вінниччину як волонтер Корпусу миру США. Через те, що він захоплювався постаттю МакКлера та його творчістю, то зумів переконати місцеву владу в тому, що спроєктовані ірландцем парк та оранжерея, яка діяла аж до 1926 року, становлять цінність і що їх варто відреставрувати. Але сільрада хронічно не мала на це коштів... Та Майкл все одно вирішив не відступати: знайшов зображення, відтворив креслення будівлі та схеми реставрації. І коли у громади з’явилися кошти, його праця стала в пригоді.

«Якби не проєкт «Яблуневий шлях», який покликаний розвивати нашу громаду, не знаю, чи знайшли б ми гроші на таку реставрацію, — визнає Владислав Підгаєць. — Маємо надію, що в такий спосіб вдасться зберегти пам’ятку місцевого значення і привабити туристів. Зі стінами робити нічого не будемо, тому що вони мають зберегтися в такому стані, як були, бо це історія. У будівлі зробимо ремонт, щоб відновити вигляд, який був 200 років тому. Мріємо про відкриття дегустаційного центру. Адже Северинівка славиться своїми яблуками, тож плануємо виробляти 48 найменувань яблучних продуктів і цілком сміливо можемо позмагатися за звання яблучної столиці України. Така слава має послужити додатковим магнітом для туристів».

Повертаючись до особистості Діонісія МакКлера, слід нагадати, що на території сучасної України ним були спроєктовані й закладені чотири десятки ландшафтних садів та парків. В Україну він приїхав 1792 року на запрошення Михайлини Любомирської в Дубно, що на Волині. До речі, це місто стало для архітектора одним із головних місць його проживання. Вирушаючи в численні відрядження, він завжди повертався сюди, де загалом прожив значну частину свого життя. У Дубні МакКлер і знайшов свій вічний спочинок, проживши славних 90 років. У Рівному є навіть вулиця, названа на його честь. Однак більшість парків його авторства до наших днів не збереглися.