Відзнака ім. Гарета Джонса

Цю приємну звістку головній редакторці «Дня» повідомив завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Юрій Бондар. Як розповів «Дню» Юрій Володимирович, заснування такої відзнаки — частина комплексу заходів із вшанування достойників, що доклалися до поширення правди про Україну. Але про все по черзі.

«ЩОБ УКРАЇНА МАЛА МАЙБУТНЄ, УКРАЇНЦІ ПОВИННІ ЗНАТИ ПРАВДУ ПРО СВОЄ МИНУЛЕ»

«Відзнака «Медаль Ґарета Джонса» — це недержавна нагорода з особливим статусом, започаткована для гідного вшанування та нагородження журналістів, видавців, науковців, меценатів за вагомий внесок у дослідження українських Голодоморів, високу професійну майстерність, сприяння відновленню історичної правди про трагічні сторінки минулого України», — йдеться в статуті відзнаки. Нагородження відзнакою здійснюється за рішенням вченої ради Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, до якої, як повідомляє Юрій Бондар, входять відомі журналісти та науковці.

Отже, згідно з рішенням ученої ради від 17 вересня, першими лауреатами відзнаки стали:

1. Івшина Лариса Олексіївна — головна редакторка газети «День», ініціаторка і авторка громадських заходів, публікацій та видань про Голодомори в Україні.

2. Марочко Василь Іванович — доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, головний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, голова Асоціації дослідників Голодоморів в Україні, автор дослідження «Енциклопедія Голодомору».

3. Прихода Мирослава Василівна — кандидатка філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, ініціаторка і керівниця видавничого проєкту «Журналіст Ґарет Джонс».

4. Сергійчук Володимир Іванович — журналіст, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, автор численних наукових досліджень і публікацій, присвячених Голодоморам в Україні.

«Для того, щоби ми рухалися вперед, щоб Україна мала майбутнє, українці повинні знати правду про своє минуле. Лише правда дає можливість зрозуміти, хто ми, звідки, самоусвідомити себе. І цю правду дати українцям значною мірою можуть саме журналісти, — переконаний Юрій БОНДАР. — Місія журналіста — доносити цю правду до своїх читачів, глядачів, слухачів. Це, власне, і є журналістські стандарти. Таким журналістом був Ґарет Джонс, британець валлійського походження, який у 1930-ті роки розповів світові правду про те, що відбувалося в Україні, коли тут усе замовчувалося. Тому відзнака з гаслом «Правда і Честь» має ім’я Ґарета Джонса. На наш погляд, саме таким критеріям відповідає діяльність найкращих науковців, дослідників тих трагічних сторінок історії, і цим критеріям відповідає діяльність журналістів газети «День», які своїми публікаціями так само стверджують українство і українську національну ідею».

«Відзнака Ларисі Олексіївні — це відзнака їй особисто як організатора, але так само і відзначення діяльності газети «День», яка впродовж років веде цю тематику, привертає до неї увагу, започаткувала премію імені Джеймса Мейса, — продовжує Юрій Володимирович. — Газета найпослідовніше і найбільше приділяє уваги цій тематиці на своїх сторінках, але так само і в книжках, інших дослідженнях. Нам потрібно знати правду, і це мають робити журналісти. Ґарет Джонс був таким, сьогодні такою є газета «День», її головна редакторка і журналісти. Так само й інші науковці, які вшановані в зазначеному списку».

«Як на мене, важливе саме гасло цієї відзнаки — «Правда і Честь». Ґарет Джонс та інші власне відстоювали честь професії, коли сповіщали правду. Йдеться і про те, наскільки журналісти мають бути відповідальними за ту інформацію, яку поширюють, бути правдивими, незаангажованими. Тому «Правда і Честь» — це гасло і відзнаки, і професії, як нам бачиться», — підсумовує Юрій Бондар. Вручення нагороди відбудеться під час загальноуніверситетської конференції про Голодомори в Україні в листопаді.

КНИГА, ПРОВУЛОК І ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК

До речі, під час Book Forum у Львові минулого тижня відбулося публічне інтерв’ю, де було повідомлено про вихід книжки «Ґарет Джонс. Ціна правди» з біографією та статтями журналіста. В основі — книжка «Журналіст Ґарет Джонс», яка стала бакалаврською роботою студентів Інституту журналістики та була видана минулого року накладом у 20 примірників. Оновлене видання українською та англійською мовами готується до виходу фільму «Ціна правди» (до речі, днями стало відомо, що цей історичний трилер отримав головну нагороду 44 Фестивалю польських художніх фільмів у Гдині — «Золотих Левів»). В обговоренні взяла участь і доцентка кафедри видавничої справи та редагування КНУ імені Тараса Шевченка Мирослава Прихода, керівниця зазначеного проєкту студентів.

Щодо згаданого на початку комплексу заходів, то Юрій Бондар нагадав і про ініціативу творчої групи фільму «Ціна правди» та Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, схвалену київською комісією з питань найменувань у лютому цього року, назвати одну з вулиць чи провулків у Шевченківському районі Києва на честь Ґарета Джонса,

«Також ми обговорювали ідею відкриття пам’ятного знака. Це буде велика кам’яна брила, якою вшанують не лише Гарета Джонса, а й тих журналістів-іноземців і дипломатів-іноземців, хто в 30-ті роки не мовчав, — розповідає Юрій Володимирович про задум, суголосний до ідеї книжкової новинки «Дня» «День вдячності». — Не лише Ґарет Джонс, а й кореспонденти з інших країн — французи, поляки та інші — розповідали в світі, що в нас тут голод. Також дипломати власними каналами сповіщали свої уряди про те, що діється в Україні. Тож хочемо вшанувати від України пам’ять цих людей».

«І цей камінь-монумент, як нам бачиться, має бути встановлений там, де розташовані Інститут журналістики та Інститут міжнародних відносин, бо будуть пошановані й журналісти-праведники, і так само дипломати, які про всі ці страшні речі сповіщали світові», — переконаний доцент ІЖ Юрій Бондар.