Війна на два фронти

Щодня командування медичних сил звітує про поширення захворювання на COVID-19 серед військовослужбовців. Так, станом на 15 липня у Збройних силах України на коронавірус хворіє 125 військових. Усього за час пандемії одужало — 486 осіб, летальних випадків було зафіксовано лише 5. На ізоляції (в тому числі самоізоляції) наразі перебуває 471 пацієнт. Запобігти виникненню і масовому поширенню коронавірусу серед військових, зокрема у районі проведення Операції об’єднаних сил, допомагає чітка організація протиепідемічних заходів та 100% їх дотримання, відзначає начальник відділення інфекційних хвороб клініки інфекційних захворювань Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, підполковник медичної служби Ганна БАГРІЙ. Вона з перших днів карантину перебувала у зоні ООС і була задіяна в організації та розгортанні ізоляторів на базі 59-го військового мобільного шпиталю, що працює у Сєверодонецьку.

«У АРМІЇ ЖИТТЯ — ВІД НАКАЗУ ДО НАКАЗУ»

— На початку карантину я приїхала підтримати колег із нашого 59-го мобільного шпиталю, а наступного дня залізничне сполучення по країні скасували. Так моє відрядження з п’яти днів розтягнулося до трьох тижнів. Але за цей час ми повністю налагодили систему протиепідемічних заходів, облаштували додаткові ізолятори, склали маршрути для пацієнтів як із підозрою, так і підтвердженими результатами, — розповідає військовий лікар. — На щастя, від початку пандемії й по сьогодні в нашому госпіталі не було зафіксовано жодного «ковідного» випадку. Були ситуації, коли у військовослужбовців експрес-тестами виявляли імуноглобуліни G, або вони спостерігалися як контактні, але жодного випадку, підтвердженого ПЛР-методом, не було. І відповідно жодного хворого на коронавірусну інфекцію із зони відповідальності нашого 59-го шпиталю не надходило.

— Як вдалося досягти такого результату?

— Справа в тому, що командування ООС і медична служба провели велику роботу з недопущення поширення ковідної інфекції. З перших днів оголошення пандемії були ухвалені накази і рекомендації, а в армії, самі розумієте, усе життя — від наказу до наказу. Їх не можна порушувати чи не виконувати. Відтак на всіх, так би мовити, «фронтах» була напрацьована серйозна система протиепідемічних заходів.

На території госпіталю розмістили такий собі шлюз, де черговий безконтактним термометром вимірює температуру тим військовослужбовцям, які звертаються до шпиталю. Наявність маски у пацієнтів обов’язкова. Якщо її немає, то кожен може отримати при вході безкоштовно. Про це подбало командування. Відтак, якщо все нормально, то пацієнта скеровують до відповідного спеціаліста. Якщо у нього виявляють підвищену температуру тіла, то одразу через окремий вхід до приміщення відправляють до інфекціоніста. При огляді за необхідності пацієнту виконується експрес-тест, також він скеровується на рентген. Якщо результати сумнівні, то хворого поміщають в ізолятор. І він може бути там доти, доки не буде результату ПЛР-дослідження.

Окреме приміщення визначене і для персоналу, який його доглядатиме і не контактуватиме з колегами. Адже, якщо ви знаєте, у будівлі, де діє нині мобільний госпіталь, перші два поверхи — це лікувальна установа, а третій — гуртожиток для медиків. Щоб не допустити масового інфікування, персонал, який обслуговує хворого в ізоляторі, до гуртожитку на ночівлю чи переодягнутися не повертається. Плюс госпіталь розгорнув наметове містечко, це як обсерваційне відділення. Його можуть використовувати частини, якщо є ймовірність виявлення ковідних хворих. Це окремі намети, окрема інфраструктура, інструментарій, харчування тощо. До слова, усім військовослужбовцям, які мають підозру на COVID-19 і перебувають у зоні проведення бойових дій, ПЛР-дослідження проводять безкоштовно і в першочерговому порядку. Таке рішення ухвалила місцева влада.

— Нещодавно бригада аеромедичної евакуації центру отримала три герметичні бокс-ізолятори для транспортування «ковідних» хворих. Чи використовували їх?

— Лише на мирній території. Із зони АТО хворих на коронавірусну інфекцію ми не транспортували. Але були випадки перевезення із Військово-медичного центру Західного регіону, вони надавали свою капсулу. У нашому бокс-ізоляторі бригада оперативно-реанімаційного літака Ан-26 Vita перевозила хворого з Південного регіону. Такі капсули дають можливість повністю ізолювати хворого з небезпечними інфекційними хворобами — коронавірус, гепатит, туберкульоз, холера — від навколишнього середовища, що убезпечує медиків під час транспортування такого хворого. Як показує час, вони — саме те, що треба.

«ЗЛАГОДЖЕНІСТЬ ДІЙ, ЯК У ШВЕЙЦАРСЬКОГО ГОДИННИКА»

— Яка ситуація з лікуванням хворих на COVID-19 у межах Військово-медичного центру, що розташований у Вінниці? Були випадки? Як діяли?

— Першочергово керівництво ухвалило ряд наказів і розпоряджень, які стосувалися карантинних заходів через пандемію. Обмежили прийом цивільного населення, військовослужбовців госпіталізували в екстрених випадках. Крім цього, було укладено договір із Вінницьким обласним лабораторним центром, який проводив ПЛР-дослідження, а на місці розроблено клінічний маршрут пацієнта. Для потенційних ковідних хворих ми розгорнули інфекційне відділення № 2 у іншому корпусі. Воно розраховано на 28 пацієнтів, містить палати інтенсивної терапії, які обладнані кисневими концентраторами різної потужності. Тобто якщо хворий потребує інтенсивної терапії, ми можемо її надати.

— Були такі хворі?

— Буквально у травні ми мали пацієнта 77 років. Це був пенсіонер Міністерства оборони. Він мав двобічну пневмонію і підтверджений результат на коронавірус. Перебував у палаті інтенсивної терапії. Дихав кисневим концентратом. А у червні ми виписали його у доброму стані й гарному гуморі.

— Це був перший хворий на COVID-19?

— Ні. Перший пацієнт поступив 10 квітня. Це був підтверджений випадок військовослужбовця з мирної території. У нього була двобічна пневмонія й підтверджений коронавірус. Відповідно до цього був введений у дію план: у окреме відділення з хворим зайшли три лікарсько-сестринські бригади, до складу яких входили лікар, дві медичні сестри, дві молодші медичні сестри, дезінфектор. Чергували добу через дві, й ротація такої бригади відбувається через місяць. На екстрені й важкі випадки сформовано дві анестезіологічні бригади у складі одного лікаря і трьох анестезистів, які заходять за потреби і перебувають із хворим, який потребує інтенсивної терапії.

— Скільки хворих на COVID-19 отримали лікування у закладі? Чи є наразі «ковідні» пацієнти?

— Для розуміння: ми не госпіталізуємо всіх хворих, тобто є стаціонарні випадки, а є амбулаторні. На сьогодні госпіталізації підлягають пацієнти з ковідними пневмоніями, солдати строкової служби та контрактники, оскільки за медико-соціальними показниками їх неможливо ізолювати у казармах. Клінічний маршрут чітко відпрацьований. Якщо поступає пацієнт із підозрою, то його одразу оглядає інфекціоніст, якщо немає ковідних ознак, тоді пайієнт перебуває під наглядом до отримання результатів ПЛР -дослідження. Якщо вони негативні, пацієнт скеровується у пульмонологічне відділення, якщо аналіз позитивний — то у бокс інфекційного відділення № 2, де працює спеціальна окрема бригада.

Щодо статистики, то за увесь період карантину і станом на 15 липня поточного року в межах закладу стаціонарно проліковано вже 17 хворих. Із них шість офіцерів, чотири військовослужбовці за контрактом, шість строковиків і один пенсіонер Міноборони. Амбулаторно отримали медичну допомогу — 19 хворих, із них чотири офіцери, сім військовослужбовців за контрактом, шість працівників ЗСУ і два пенсіонери Міноборони. На сьогодні у закладі лікується лише один хворий на коронавірусну інфекцію.

— Яка ситуація з ІФА-тестами? Зараз їх часто проводять, щоб забезпечити масовий скринінг.

— Так і є. Відповідно до розпорядження командування Медичних сил і наказу, який діє по центру, з червня ми проводимо госпіталізацію хворих тільки після проведення імуноферментного дослідження крові (ІФА-тестів). Військовослужбовці можуть зробити їх у нашому закладі, а цивільне населення — у приватних клініках чи за направленням сімейних лікарів... Узагалі, якщо проаналізувати, то від березня було проведено безліч методичних і практичних занять із відпрацювання дій медперсоналу в разі підозри на виявлення та прибуття пацієнтів із коронавірусом. Зараз злагодженість дій у лікарів і медперсоналу, як у швейцарського годинника. Не скажу, що всі лікарні працюють у такому режимі, як ми. Це важко. Але у нас військовий заклад і відповідні вимоги. Окрім цього, у кожного лікаря за плечима чималий досвід роботи у польових умовах, а там робота з інфекціями вимагає не лише особливої уваги, але й чіткого дотримання вимог і норм.

***

Уже після звершення розмови Ганна Багрій, виходячи зі свого професійного досвіду, зауважила, що той COVID-19, який дістався України, — це свого роду лайт-варіант. Багато людей переносять хворобу на ногах, не маючи при цьому жодних симптомів. Вона відзначає, що були випадки, коли експрес-тести виявили імуноглобуліни, а людина на даний момент була здоровою. Потім з’ясовувалося, що вона ще взимку мала пневмонію чи гостру вірусну інфекцію. Тому цілком імовірно, що вірус циркулює у популяції значно раніше, ніж почав привертати до себе увагу. Та щоб сформувати сильний колективний імунітет, коронавірусною інфекцією має перехворіти щонайменше 70% людства.