Волинські деревця у саду Яд ва-Шем

Звання Праведників світу присвоюють неєвреям, які в часи лихоліть врятували євреїв від загибелі, ризикуючи при цьому життям власним і своїх родин. Україна посідає четверте місце за кількістю Праведників світу — після Польщі, Нідерландів і Франції. І на Волині є чимало прикладів, коли рятували не тільки сусідів-євреїв, а й зовсім чужих людей тільки за те, що вони були людьми... Вшанування п’яти родин із Волині та Тернопільщини, які за часів Другої світової війни рятували євреїв, відбулося в Луцькій міській раді. Щоб вручити представникам цих родин почесні відзнаки, в Луцьк із візитом прибув Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Реувен Дін Ель.

Історії порятунку євреїв, яких хотіли знищити фашисти, не можуть не вражати. Вольф Патока жив у селі під Ковелем. Наприкінці 1942 року окупаційна влада почала ліквідовувати євреїв. За порятунком Вольф прийшов до Івана Барбарука, батька свого товариша. Барбаруки його прихистили, пережили не один обшук, весь час ходили як по лезу ножа. Перед Пасхою 1943 року Івана Барбарука вбили фашисти. Родина вирішила, що це через те, що переховували єврея, і Вольфа попросили підшукати інше місце для схованки... Але за кілька днів син Барбарука, також Іван, знайшов Вольфа і забрав його додому, бо у хаті ніхто не міг жити спокійно, знаючи, що тому загрожує небезпека. Після війни Вольф Патока виїхав з України, але свою дочку назвав Барбарою — на честь прізвища своїх рятівників.

Іншу єврейську родину порятували в прилуцькому селі Городок. Єврейську дитину забрала до себе бездітна українська родина, її охрестили з іменем Ірина, і нині вона мешкає в Ізраїлі. А ось іншу єврейську сім’ю у цьому ж Городку фашисти розстріляли разом з їхніми рятівниками...

— Сьогодні віднайшовся ще один маленький шматок пазла, який наша країна складає вже понад 60 років. Наше завдання — знайти всіх, хто робив просто неймовірні вчинки — рятував людей, незважаючи на всі смертельні небезпеки. Я дуже сподіваюся, що всіх Праведників вдасться знайти й віддати їм належну шану, — зазначив Реувен Дін Ель.

Нині людей, які стали Праведниками світу, вже немає в живих, бо ж і після Другої світової війни минули десятиліття. Тож нагороди за батьків отримували їхні, вже сивочолі, діти, декотрі також рятували єврейських дітей і, попри свій дитячий тоді вік, добре пам’ятають ті страшні часи... Нині навколо Яд ва-Шем в Єрусалимі виріс величезний сад, бо вдячні євреї на честь кожного Праведника висаджували деревце і ставили біля нього табличку з іменем рятівника. Є тут і деревця волинян, які споконвіку жили мирно й дружно з усіма своїми сусідами. Праведників світу голова Волинської облдержадміністрації Григорій Пустовіт назвав людьми, які справді жили за Божими заповідями, які стали зразком найвищої християнської моралі.