Вибори архітектора. Ще один дубль

Конкурс із відбору головного архітектора Києва призупинено за рішенням столичного міського голови Віталія Кличка. Майже на фініші архітекторські змагання зайшли у глухий кут. Після оголошення імен п’ятьох кандидатів, з яких члени конкурсної комісії мали обрати переможця, щось пішло не так. По-перше, жоден із претендентів не влаштовував громаду. Нагадаємо, до топ-списку увійшли бізнесмен Андрій Миргородський, причетний до скандальних будівництв у центрі столиці; колишній головний архітектор Севастополя Юрій Скляренко, якого підозрюють у корупційних аферах; автор скандального Генерального плану міста до 2025 року Сергій Казарянц; директор КО «Інститут генерального плану міста Києва» Сергій Броневицький та малознаний архітектор, керівник ТОВ «Архітектурний дім» Ігор Писарець.

Претензії були і до самого конкурсного журі: замість узгодженої процедури відбору кандидатів за їхніми професійними якостями, досвідом, репутацією, урбаністичними поглядами в останній момент воно вирішило голосувати за фіналістів, ставлячи хрестики напроти своїх фаворитів.

ПРОЦЕДУРНІ КОЛІЗІЇ

На цьому етапі конкурс загальмувався: комісія збиралась ще кілька разів, щоб узгодити процедуру голосування за переможця, врахувати вимоги громадськості, аспекти, на які треба звернути увагу при вирішальному відборі. До консенсусу так і не дійшли. Віталій Кличко на одному із засідань зазначив, що коли комісія не зуміє домовитись, то він оголосить призупинення конкурсу. Як бачимо, мер дотримав слова.

«Комісія зіткнулася з обставинами, які унеможливили ухвалення об’єктивного та справедливого для міста рішення. Зокрема, з відсутністю чітко прописаних процедур (бо конкурс проводився вперше). І також проблемною перешкодою у визначенні переможця конкурсу стало суміщення посад головного урбаніста і директора департаменту містобудування та архітектури. У процесі роботи усунути ці моменти не вдалося», — ідеться в заяві міського голови Києва.

«РИЗИКИ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗАРПЛАТІ»

Тепер посади головного архітектора і директора Департаменту архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації будуть розділені. Експерти бачать у цьому позитив, бо занадто велике навантаження на одну людину.

«Але у рішенні Кличка не прозвучало, що буде переоцінена їхня система оплати, — називає мінуси такого розподілу архітектор Олег Гречух. — За штатним розкладом найбільший посадовий оклад у працівників департаменту становить 1730 гривень. Може, є якісь премії, але базова зарплата низька для Києва та для ризиків цієї посади. За загальними підрахунками, близько мільйона квадратних метрів житла здається щороку у столиці — це мільярдна сума, а потрібні для цього дозволи видає головний архітектор. Тобто якась абсолютна невідповідність ризиків і системи оплати. Це мотивує до роботи людей, які готові або безкорисливо працювати, або добре заробляють на корупційних схемах».

«ТОКСИЧНІ» КАНДИДАТИ

Міський голова не пояснив, хто ж обиратиме архітектора з другої спроби — та сама комісія чи нова. Незрозуміло, за якими процедурами і коли це робитимуть. На думку громадського активіста Сергія Щелкунова, новий відбір буде не раніше, ніж у травні, коли набуде чинності новий закон про держслужбу — за його правилами місто й обиратиме свого зодчого. Керівника департаменту можуть призначати, як і раніше, з-поміж чиновників КМДА внутрішніми розпорядженнями.

«З одного боку, маємо перемогу, бо нарешті зайшла мова про розподіл посад. Адже кандидати на головного архітектора були відверто слабкі, «токсичні». Тепер є більша ймовірність, що з’являться нові учасники, у яких немає конфліктів інтересів чи зв’язків з окупаційною владою Криму. З іншого боку, має бути призначений в. о. керівника департаменту, бо весна — це будівельний сезон, має бути людина для підпису документів. Але поки незрозуміло, хто це буде», — додає Сергій Щелкунов.

ЯКА ЙМОВІРНІСТЬ ЧЕСНОГО КОНКУРСУ?

Хоч новий конкурс офіційно не оголошено, експерти наперед діляться порадами, як його провести без провальних помилок. «Спочатку варто дослідити корупційні схеми, що працюють у департаменті, їх мінімізувати, а потім уже братись за розвиток міста, планувати якісь об’єкти, — вважає Олег Гречух. — Навіть якщо з другої спроби не вийде обрати достойного кандидата, треба чекати третьої. До чиновників рано чи пізно має дійти, що з такою зарплатою, корупційними ризиками та наявною системою, провести чесний конкурс чи обрати ідеального кандидата, неможливо. Поставивши його в цю систему і в такі умови, все одно дійдемо до того, з чого починали. Має бути бачення міста — як воно буде оплачувати цю роботу, контролювати, карати за корупційні дії, а вже потім треба підбирати людину на посаду».

Чи вдасться обрати головного архітектора з другої спроби — експерти уникають прогнозів. Бо важлива не кількість, а якість. Щоб перемогли інтереси міста, а не чиїсь бізнесові зацікавлення.