Виховання інтелектуалів на тлі економії бюджету

Демократизація суспільства призвела до зміни філософії освіти. Скінчилася доба, коли діти навчалися за єдиними програмами й підручниками, підкорялися єдиному віковому цензу. Нарешті розв'язано проблему навчання обдарованих дітей.

Ще у 80-і роки в Україні почали з'являтися середні навчальні заклади нового типу - гімназії та ліцеї. Нині їх уже близько 200.

- Ідеальної системи освіти не існує, - говорить начальник відділу шкіл національних меншин і навчальних закладів нового типу Міністерства освіти Борис Чижевський. - Вітчизняна система ліцеїв і гімназій базується на класичних засадах, які формувалися протягом тисячоліть. Наше завдання - трансформація цієї системи, і її послідовне відпрацювання з урахуванням наукових рекомендацій.

Торік у червні Міністерство освіти ухвалило Концепцію становлення мережі середніх навчальних закладів для розвитку творчої обдарованості. У ній філософськими принципами функціонування гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл проголошено демократичність, гуманізацію, гуманітаризацію, загальнокультурні й екологічні цінності, єдність національного й загальнолюдського. А психологічні засади - це творчий характер навчання й виховання, що безперервно розвивається, співпраця педагогів і учнів, урахування вікових й індивідуальних особливостей дитини.

Методологія навчальних закладів нового типу передбачає не лише використання сучасних, науково-обгрунтованих, а також авторських навчальних планів, програм, підручників і посібників, а й конкурсний відбір педагогів і учнів. Системою навчання обдарованих дітей планують "охопити" в Києві - 5 - 7% школярів, в обласних центрах - 3 - 5%, у містах із населенням понад 100 тисяч чоловік - 2 - 4%, у сільській місцевості - до 3% від загальної кількості дітей певного віку.

За умови виконання держстандартів освіти гімназіям і ліцеям надають право планувати роботу самостійно, вдаючись до різноманітних форм організації навчально-виховного процесу, (олімпіади, конференції, конкурси), а також нові форми навчання - проектування, конструювання, пошуково-дослідницьку роботу.

Захищаючи творчі праці, займаючись у лабораторіях, беручи участь у створенні наукових товариств, малих академій, творчих студій, обдаровані діти мають змогу максимально реалізувати свої потенційні можливості.

Понад 10 років працює школа-гімназія ім. Шевченка (№119) у Печерському районі Києва. Колишня спеціалізована школа з поглибленим вивченням французької мови 1985-го р. ввійшла в асоціацію шкіл ЮНЕСКО, що забезпечило їй навчально-методичну підтримку цієї міжнародної організації. Гімназисти дістають гуманітарно-педагогічну освіту. Щороку 50 найкращих учнів проходять у Франції мовну практику. Педагогічну практику забезпечено в стінах самої гімназії - старшокласники навчають іноземним мовам (французькій і англійській) учнів початкової школи. Фактично, випускники вже мають професійну педагогічну підготовку. Директор гімназії Анатолій Черниш вважає, що навчальним закладам нового типу слід надати особливий статус, а випускників потрібно забезпечувати відповідними дипломами, а не стандартними атестатами про середню освіту. Прецеденти вже є. У Голосіївському ліцеї (№241) випускники фізико-математичного класу отримують разом з атестатом сертифікат науково-навчального центру прикладної інформатики, який підтверджує закінчення курсів "Інформатика, обчислювальна техніка та програмування". Цей сертифікат надає право обіймати посади, які вимагають кваліфікованого знання комп'ютерів. А випускники економіко-математичного й економічного класів дістають посвідчення Національного університету ім. Т.Шевченка про закінчення курсів при економічному факультеті з основ економіки, менеджменту й підприємництва. Йде робота, спрямована на підписання угод з Національним університетом ім. Т.Шевченка, Національним технічним університетом і Державною академією легкої промисловості про прийом випускників ліцею до цих вузів без іспитів - за результатами співбесіди.

Нині Міністерство освіти готує положення про ліцеї та гімназії, яке закріпить їхню законодавчо-правову базу.

Проте сьогодні навчальні заклади нового типу стоять перед вибором: або брати плату за навчання, або позбутися профільних і факультативних курсів і перетворитися на звичайну школу. Коли ж зробити навчання платним, то порушиться сам демократичний принцип відбору майбутніх інтелектуалів. Мабуть, вихід з цієї ситуації повинен бути компромісним.