Високосний футбол

Високосний 2012-й залишиться у пам’яті українців передусім як рік проведення Чемпіонату Європи з футболу. Попри всі побоювання та песимістичні застороги деяких представників західних ЗМІ, свято футболу вдалося. Це підтверджували і вболівальники, які відвідали Україну, і самі українці. Що ж до маловтішного виступу національної збірної, то його було сприйнято досить спокійно. Хоча, ясна річ, хотілося все ж більшого.

Євро-2012 завершився, і відтепер усі надії футбольних уболівальників були пов’язані з початком відбіркової кампанії до Чемпіонату Світу, що має відбутися у Бразилії 2014 року Після оголошення результатів жеребкування прогнози робилися майже одностайні: ми маємо виходити з підгрупи. Не применшуючи сил команд Польщі та Чорногорії, спеціалісти все ж розглядали як головного фаворита одну з топових команд Старого Світу — збірну Англії. Сусідам молдованам та карликовому Сан-Марино давали роль постачальників очок для більш класних команд, до яких належить і наша національна збірна.

Перша ж гра в Англії піднесла наші сподівання до небачених висот. Ми грали не другорядну партію у цьому протистоянні. Грали з позиції сили — впевнено і спокійно. Вболівальники, напевно, й досі пам’ятають розгублені обличчя британських гравців. Матч, проте, завершився внічию, і з цього приводу можна було тільки пожалкувати. Але куди поділися бажання і запал наших футболістів у матчах із Молдовою та чорногорцями?! Замість запланованих перемог маємо бліду нічию у Кишиневі та ще більш прикру поразку від балканців у Києві. Перспективи потрапляння до Бразилії, отож, стали не те щоб утопічними, а навіть примарними.

І це все — на тлі епопеї із призначенням нового тренера збірної. Після запрошення Блохіна до рідного для нього київського «Динамо» українські футболісти й досі тренуються під керівництвом виконувачів обов’язки головного тренера. Перемовини із закордонними спеціалістами нічого не дали. Останнім кандидатом залишився Свен-Йоран Еріксон. Єдина більш-менш реальна альтернатива шведові — кандидатура Михайла Фоменка. Але хто б не став головним керманичем збірної, запитання «Чи можна ще виправити ситуацію, яка склалася?» залишається усе ж без відповіді.

На відміну від національної команди, дуже позитивне враження справили виступи українських клубів на європейській арені. Змагання за нагороди розпочало шість представників українського чемпіонату. Їхні шанси вболівальники розглядали з різним «градусом» сподівань. І що маємо? Донецький «Металург» закінчив свій виступ на мінорній ноті, не потрапивши до групової стадії Ліги Європи. Сумною стала й історія виступу київського «Арсеналу». Здавалося, тренеру Леоніду Кучуку вдалося створити дуже симпатичну команду. Проте «каноніри» програли. Передусім через свою недбалість: вони випустили на поле гравця, який не мав права там знаходитися, оскільки перед тим його було дискваліфіковано. Що ж, помилився — отримуй технічну поразку і, як наслідок, прощавай, Європо. Чи зможе «Арсенал» найближчим часом повернутися в змагання за єврокубки знову? Велике запитання.

А ось потраплянням «Шахтаря» до такого престижного змагання, як Ліга Чемпіонів, уже нікого не здивуєш. Вихід із досить сильної за складом групи, в якій були чинний чемпіон ЛЧ «Челсі» та чемпіон Італії «Ювентус», все ж таки передбачався. Так воно, зрештою, і сталося. Донеччани дуже якісно пройшли групу і за тур до закінчення забронювали собі «єврокубкову весну».

З іншим представником у чемпіонській лізі ситуація складніша. Сумніви щодо того, чи потрапить «Динамо» до ЛЧ, були. Річ у тім, що останніми роками славетний київський клуб сильно лихоманить. Експерименти з тренерами, втрата ігрових кондицій у деяких гравців — все це обіцяло не дуже оптимістичні перспективи. Зрештою, кияни таки зуміли пройти серйозних суперників — роттердамський «Фейєнорд» та гладбахську «Боруссію». Проте гру команди еталонною таки не назвеш. Третє підсумкове місце після «ПСЖ» та «Порту» — цілком закономірно. Сильнішим було «Динамо» лише у локальному протистоянні з іншими невдахами турніру — загребськими одноклубниками. Участь у другому за значенням турнірі навесні — не надто дієва пігулка від хвороби, на яку команда нездужає вже не перший рік.

Справжнім одкровенням стало «євровідродження» «Дніпра». Колектив під орудою іспанського тренера Хуанде Рамоса вже давно мав за мету нагадати про себе у престижних турнірах, в яких останнім часом слави собі не зажив. Але щоб аж так! Вихором пройшли українці свій шлях, забиваючи багато й зі смаком. П’ять перемог у шести матчах і, як наслідок, — більш ніж логічне перше місце у підгрупі. Якщо згадати ще й упевнене утримування другого місця у національному чемпіонаті та вихід до чвертьфіналу Кубка України, то 2012-й можна без перебільшень вважати роком «Дніпра».

Ще ціннішим здається цей здобуток дніпропетровської команди, якщо зважити на силу її суперників. «ПСВ» — один із найдосвідченіших бійців турнірів УЄФА. Що ж до «Наполі», то програма повернення цього клубу на вершину італійського футболу, як це було в кінці 1980-х — початку 1990-х (епоха Дієго Марадони!), заслуговує на повагу.

Підтвердили свою високу кваліфікацію й харків’яни. «Металіст» не менш упевнено виграв перше місце у своїй групі. Можливо, не так феєрично, як дніпропетровці, але від того не менш переконливо.

Таким чином, навесні 2013-го у змаганнях за єврокубки вперше будуть брати участь аж чотири українські клуби.

Хто може стати їм на заваді? На це запитання вже є відповідь: нещодавно наші команди дізналися імена своїх суперників. Найсерйозніший опонент у «Шахтаря» — дортмундська «Боруссія». Команда молода, швидкісна й агресивна. Тренер німців Юрген Клопп дуже чітко поставив гру. Обидві команди грають в атакувальний, комбінаційний футбол, тож уболівальникам нудьгувати не доведеться.

Суперники харків’ян (англійський «Ньюкасл») і киян (французький «Бордо») непрохідними не будуть. Хоча команди ці сильні, «зубасті», проте і в них є слабкі місця. «Бордо» тільки-тільки набирає сили, а англійці порівняно з минулим сезоном дещо здали. «Дніпро» ж просто досить краща команда, ніж швейцарській «Базель». Як у командній грі, так і щодо майстерності окремих виконавців. Звичайно, ще рано робити прогнози. Команди чекають на збори під час зимової паузи. Це, щоправда, не стосується англійців з їхнім просто божевільним новорічним календарем. З якими кондиціями підійдуть суперники до очних зустрічей, які зміни відбудуться в командах — побачимо вже незабаром.

Цікавою була цьогоріч і перша частина національного чемпіонату. Вона залишила чимало запитань, однак, хоч як прикро, боротьба за чемпіонський титул, найімовірніше, вже завершилася. «Шахтар» просто не помічав суперників, закінчивши перше коло на першому місці з відривом від «Дніпра» у 11 (!) очок, що робить його практично недосяжним для суперників.

Наскільки солідно виглядали донеччани, настільки ж жалюгідно — запорізький «Металург». Набравши лише три очки, команда однією ногою опинилася вже у першій лізі, «впевнено» посідаючи останню сходинку таблиці.

Цікаво буде спостерігати за командами, які сперечаються за статус другої сили в українському футболі, — «Дніпром», «Динамо», «Металістом». Київський клуб спромігся «назбирати» за 16 матчів вже п’ять поразок, програвши не тільки своїм найближчим конкурентам, а й полтавській «Ворсклі» та донецькому «Металургу». А головною проблемою харків’ян є самі харків’яни. У доброму настрої команда може дати бій будь-кому, проте, раптом утративши запал, може розгубити очки там, де зовсім не передбачалося...

Тепер ще раз про «Дніпро». Друге місце, жодного втраченого очка на «Дніпро-Арені», перемоги над головними суперниками, атакувальний стиль — такого чекав від своєї команди Дніпропетровськ. І ось сталося: саме «Дніпро» можна сміливо назвати чи не найяскравішим відкриттям першої частини українського чемпіонату.

А є ж іще «Чорноморець», який має свій особливий стиль і п’яту (поки що) позицію. Є «Арсенал», який завдав поразок «Металісту» і «Шахтарю» (до речі — єдину для «гірняків»), а також зіграв унічию з «Дніпром».

Отож на футбольних уболівальників чекає цікава інтрига.

Активно обговорюється останнім часом тема щодо проведення чемпіонату СНД. Ідея, яку проштовхують деякі російські бізнесмени, вже не нова, але інтерес до неї періодично підігрівається. Президент ФФУ Анатолій Коньков нещодавно зазначив, що все ж таки в українського футболу свій шлях. І, як бачимо, виступи наших команд у Європі та інтерес до матчів внутрішнього чемпіонату підтверджують цю думку. Усьому свій час: як неможливо реставрувати СРСР, так і сам «радянський футбол» залишиться для тих, хто його застав, хіба що в згадках.

Загалом прожитий футбольний рік був вдалим. Україна успішно провела Євро-2012. Наші команди пристойно виступили у континентальних турнірах. Рівень внутрішнього чемпіонату залишився досить високим. Є підстави сподіватися, що наступний рік також принесе позитивні емоції і спортсменам, і футбольним уболівальникам, без яких велика гра у «шкіряний м’яч» втрачає усякий сенс.

ДО РЕЧІ

Чотири українські футбольні клуби потрапили до ТОП-100 найдорожчих

Нещодавно було оприлюднено рейтинг найдорожчих футбольних клубів 2012 року. Четвірка лідерів українського футболу увійшла до рейтингу 100 найдорожчих клубів світу за версією німецького порталу transfermarkt.de, який складається на основі вартості футболістів клубу. Так, донецький «Шахтар» посідає 22-ге місце з 26-ма гравцями, які коштують 162 мільйони євро. Київське «Динамо» розташувалося на 31-му місці — 26 динамівців коштують 133 мільйони євро. Дніпропетровське «Дніпро» — на 66-й сходинці. 25 дніпрян коштують 82 мільйони. На 68-му рядку — «Металіст», 27 гравців харківського клубу коштують 80 мільйонів. Трійка ж лідерів має такий вигляд: каталонська «Барселона» (26 футболістів вартістю 656 мільйонів євро), мадридський «Реал» (27 футболістів — 608 мільйонів) та чемпіон Англії «Манчестер Сіті» (25 футболістів — 500 мільйонів євро).

prosport.tsn.ua.