Як керувати машиною часу?

ІСТОРІЯ МИНУЛОГО

Ми, західні громадяни, страшенно любимо уявним поглядом охоплювати минуле. Зазвичай нас заносить (зважаючи на освіченість) десь на п‘ять тисяч років тому, далі ми губимось. Ми взагалі любимо мислити «заднім розумом». (Я, зокрема, обожнюю своє життя по секундах перебирати, майже до колиски). Отже, в нас проблема з «переднім розумом», який має досить чітку назву — ясновидіння. Хоча це швидше й не «розум»...

Видатні інтелекти нарікали і тоді, і тепер, що невдячні нащадки ігнорують або знищують культурну спадщину своїх попередників. Наприклад, існує така послідовність зміни цивілізацій: єгиптяни, греки, римляни, візантійці, турки, британці, американці... А зараз на Європу «тисне» Схід.

Щоразу при переході багато надбань із культурної спадщини спалювалося. Зате молоді народи бурхливо розмножувалися (як у Біблії наказував Господь). Але чому ж вони дбайливо не берегли все «напрацьоване»? Та тому, що «діти» не готові одразу сприйняти знання «дорослих». Вони — нерозумні, зате динамічно розвиваються. За рахунок інтуїції, яка в дітей розвинена краще. Їм і треба вчитися на власному досвіді. А це і є справжній шлях осягнення.

Але і Римська, і мусульманські імперії все ж брали за основу кращі досягнення попередників. Не було знищено праці Гіппократа, Аристотеля, Архімеда, Піфагора, Авіценни, Омара Хайяма, Леонардо да Вінчі.

На прикладі однієї статуї Венери Мілоської можна судити про рівень давньогрецького мистецтва. «Юні» завойовники мали перед очима орієнтир — до чого прагнути. Але пройти шлях догори треба самотужки. Спирайся на минуле, але дивись у майбутнє. Як римський дволикий Янус (на честь якого названо перший місяць — «январь», лат. januarius).

Щойно ті ж римляни дуже захопилися «минулими напрацюваннями» (своїх предків) — з’явилося неробство. Одразу з них збили пиху варвари. Ті дикуни — це сьогоднішні рафіновані, інтелектуальні європейці, які з небажання заводити сім’ї стрімко скорочуються в кількості, поступаючись нелінивим у цьому сенсі арабам, африканцям і туркам.

Західна людина, схильна лише до аналізу, зараз нагадує пішохода, який іде задом наперед. Або вважає за краще стояти. Минуле — воно відоме, в ньому відсутній ризик, а тому воно краще за туманне майбутнє.

Людей, здатних бачити майбутнє, — набагато більший дефіцит, ніж хороших істориків. Майбутнім займається й астрологія, пов’язуючи небесні процеси з земними. І все ж головне в цій справі — почуття, а не обчислення.

Радянський Держплан — приклад планування на основі аналізу: то сірники зникали, то мило, то шапочки для басейну. Немає шапочок — хоч плач. Не думав Держплан, що стільки народу раптом рвоне поплавати!

БІЗНЕС І ПЕРЕДБАЧЕННЯ

Сучасні успішні компанії намагаються планувати майбутнє інакше. Неможливо на основі лише аналізу прогнозувати появу абсолютно нової послуги. Наприклад, фінансовий розрахунок через інтернет. Один банк прислухався до думки свого співробітника і замість того, щоб вкладати гроші в нові офіси, вклав у розвиток електронних систем розрахунку. І випередив конкурентів на п’ять років. У цього співробітника виявився розвинений дар передбачення.

Тепер існують навіть сайти з назвами «Передбачення в бізнесі». Такі тверезомислячі люди, як підприємці, дійшли до того, щоб зрозуміти — це найефективніший напрям. Хто виграє в майбутньому — виграє в грошах.

Американці, проаналізувавши психіку власників 500 компаній, що лідирують, дійшли висновку, що успішні ті, хто вміє швидко приймати рішення — «на льоту». І рідко змінюють їх. А ті, які довго «теляться», а ухваливши рішення, часто відмовляються від нього, — в аутсайдерах. Перші покладаються на інтуїцію. Чому ж інтуїція рідко помиляється? Розберімось.

ІСТОРІЯ МАЙБУТНЬОГО

Рефлекси й інстинкти не мають права на помилку. Фізіологічна робота організму доведена до досконалості еволюцією. Наш інтелект не цікавиться запитаннями на кшталт — скільки треба перетравлювати їжу або скільки треба того чи іншого ферменту?

Інстинкти тіла не помиляються. Отже, якщо інтуїція не помиляється — це також інстинкт. Лише душі.

Коли ми говоримо: Я ЗАЗДАЛЕГІДЬ ЦЕ ПЕРЕДЧУВАВ І ЗДІЙСНИВ ЩОСЬ — наша душа вчинила інстинктивно. Особливо в екстремальних умовах.

Інтелект розвиває уяву. Це щось на зразок екрана. Інтелект — сполучна ланка між фізіологічним началом і духовним. Струм у цьому «телевізорі» — почуття.

Передвісники в бізнесі застерігають від небезпечних рішень і сприяють позитивним. Інтуїція в хвилини напруження загострюється, оскільки чим більше напруження, тим і струм сильніший. І на екрані менше перешкод. У кого такий «телевізор» працював на повну силу?

Серед імен провидців одразу спливає лише одне ім’я — Мішель де Нотрдам, або латинізований варіант — Нострадамус (1503 — 1566). (Можна, звісно, пригадати й Христа з його пророцтвами. Але не хочеться відводити тему в бік релігії).

Чи підтверджена кваліфікація Нострадамуса через п’ять століть після його прогнозів? Цього року ювілей — саме 550 років із моменту початку його прогнозів.

Нострадамус прокрутив кіно (по «телевізору») на 2242 роки вперед (1555 — 3797). У деяких окремих випадках — до семи тисяч років уперед.

Але як знаменитий астролог стверджує у своїх передмовах, він спеціально не розписував хронологію подій. Зображення в його видіннях часто було нечітким і мовби розпливалося. Більшість подій носять насильницький характер: війни, революції, перевороти, епідемії. Є й дещиця позитива.

Навколо імені Нострадамуса багато спекуляцій. Я вирішив сам проаналізувати ці центурії (від слова «сто»), що складаються з катренів («чотиривіршів»), і «суто по-західному» визначити, чи схожі вони на історичні події, про які вже точно відомо, чи ні? (Вказую видавництво та дату випуску книжки — 1999 рік, «Азбука» (перевидання 1991-го) — оскільки в різних виданнях і перекладах є розходження).

Висновки. Одні і ті самі події й особистості періодично повторюються. У різній формі. Частенько чотиривірші логічно та послідовно не пов’язані між собою. Але самі моделі, які Нострадамус описує, дуже нагадують уже здійснені історичні факти. Я подаю деякі версії та припущення таких фактів.

Про громадянську війну в Росії
«Я вижу, как рушатся царские троны,
Когда их сметает людской ураган,
Республику сделает хуже короны
И белых, и красных жестокий обман»

Про Леніна
«Славянский народ под ненастливым знаком,
Их тюрьмы и песни царям их не в прок,
На смену придет, как священный оракул, Схоласт и догматик, и ложный пророк»

Про Петра I й Османську імперію
«Проснется Восток в ХVIII веке,
Там даже снега оживут под луной.
Весь Север великого ждет человека:
Он правит наукой, трудом и войной»

Про Наполеона
«Рожден близ Италии дерзкий воитель,
Империя будет в мятежной стране!
Но сколько солдат за тебя перебито,
Чудесный мясник в безуспешной войне.»
«Империя создана армией дерзкой,
Солдат-император возьмет Ватикан.
Испания, Англия будут с ним резки,
На Францию будет направлен таран.
Он власть захватил, как поборник свободы,
Народ обольщенный его поддержал,
Но рухнули им возведенные своды,
И в прах превратился былой идеал.
Король-полководец проигрывал битву
(В живых — только сброд, что удрал от атак).
Ту славу, что заживо в бронзу отлита,
Свергает к свободе стремящийся враг»

Про атомний вибух
«Расплавленным золотом светится небо,
Чудесный огонь стал убийцей людей,
В открытьях есть зло бездуховного хлеба,
Изгнанье и смерь появились везде»

Про мадам Помпадур
«Красивая женщина станет у власти,
На долгие годы пленив короля.
Народное благо не жертвуют страсти,
И худших времен не видала земля»

Про перехід Суворова через Альпи
«Как чудо такой переход через Альпы.
Большой полководец обставил врага,
Замолкли вдали орудийные залпы.
Солдат не страшат голубые снега»

Про Велику французьку революцію:
«Всю Францию ждут перемены крутые,
Событья летят на бунтарских конях.
Мятеж учреждает законы иные,
В Париже, в Руане господствует страх»
Республика держит кровавое знамя,
Как праздник встречая уход короля,
Но только погаснет мятежное пламя.
И смерть эшафотов увидит земля»

Про громадянську війну в Іспанії. Правління Франко
«Испания!.. Годы великой разрухи,
А после — порядок и твердая власть
... Две армии бьются и служат враждующим духам,
И беженцы в пропасть боятся упасть»

Про Сталіна
«Мне страшен неведомый третий правитель
Загадочной, варварской, снежной страны,
Его же соратники им же убиты,
И старость его только ад сохранит»

Про Джордано Бруно
«Наука и мысль нам дарованы богом,
Но будут объявлены тяжким грехом,
Фанатик и деспот духовно убогий,
Раз гении заживо вспыхнут костром»

Винахід телескопа та космічні відкриття
«Мы звезды откроем оптическим глазом,
Невидимый мир засияет во мгле,
Нас бог вдохновит сокровенным указом,
Космический путь приближая к земле»

Хімічна атака під час Першої світової
«Стал запах лимона отравой и дымом,
А ветер гнал дым на отряды солдат,
Удушье от яда врагу нестерпимо,
И с города будет осада снята»

Друга світова. Загибель німців під Сталінградом
«Германцы и их боевые наймиты
Пойдут на английский военный союз,
Нашествие будет, я верю, разбито,
Но многие жизни в боях пропадут.»
Эпоха его безнадежна для слабых,
Сильнейший и умный победы стяжал.
С ним гвардия многие земли разграбит,
Но в снежной стране победитель пропал»

Роль астролога
«Давно астролог сводит звезды на землю,
И судьбам истории нужен фонарь,
Закон и порядок для Солнца приемлем,
Сатурн же полюбит руины и гарь»

Друга світова
«Железный паук любит берег Дуная,
Где немцы из пленных готовят рабов,
Их родина груды рублей золотых потеряет,
Возмездье ведя из глубоких снегов»

Колумб
«Я знаю, свой флот обновит Барселона,
Чтобы выиграть больше землей и морей,
К чему каравеллам бродячим законы,
Раз совесть и сила сорвались с цепей»

Про Катерину II
«Великая женщина север разбудит
И блеск всей Европы к себе приведет,
При ней два затмения мир не забудет,
И Польша к великому горю придет»

Англійська буржуазна революція. Кромвель. Страта Карла I
«Вся в трауре старая крепость близ Темзы,
Король без камзола стоит у моста,
Его голова с плеч слететь не замедлит.
Диктатор не даст сердобольным роптать».
«Он Англию всею на колени поставит,
Хотя он скорее палач, чем король.
Законность и честь он на плахе кровавит,
Как скоро судьба даст ему эту роль?»

Дві поразки Німеччини в Першій світовій та в Другій
«Ей дважды взлететь, дважды встретить падение,
Ни Запад ее не принял, ни Восток,
Германию предала страсть к разрушениям,
Страна получила жестокий урок»

Католицизм і протестантство
«Отступников скоро посадят в темницы,
Сурово связав по ногам и рукам,
Под знаком креста будет вера двоиться,
Фанатик с еретиком бьются века»

Винахід асфальту й автомобілів
«Столетья совсем перестроят дороги,
Кто может узнать прежний путь на Мемфис?
Меркурий с Гераклом ведут самокатные дроги,
И скорости эти сорвут флер-де-Лиз»

Могутність Британської імперії
«Быть Англии сильной владыкой империй,
Ждет слава ее моряков и солдат,
Ей три сотни лет будут многие верить,
Но луизитанец ей будет не рад»

Вражаюче моделювання майбутнього. То як це вдавалося Нострадамусу? І як він описав цей свій талант?