Як прощалися з Юрієм Кравченком

Юрія Кравченка поховали в понеділок, 7 березня, на Байковому кладовищі в Києві. Як повідомлялося, екс-міністра внутрішніх справ і колишнього голову Податкової адміністрації знайшли мертвим уранці в п'ятницю, 4 березня, на його дачі в Кончі- Заспі. Попри те, що пострілів було два — в підборіддя та в скроню, основною міліцейською версією події на сьогодні залишається самогубство. Того дня Ю. Кравченко як один із основних фігурантів «касетного скандалу» мав давати свідчення в Генпрокуратурі у справі про вбивство Георгія Гонгадзе — про це заявив 2 березня Генпрокурор Святослав Піскун...

За усталеною традицією, з членами уряду — як нинішніми, так і тими, хто вийшов у відставку, — прощаються в клубі Кабінету Міністрів на вулиці Інститутській. Саме звідси, зокрема, близько двох місяців тому проводжали в останню дорогу міністра транспорту Георгія Кірпу. Проте прощання з Юрієм Кравченком відбулося не в клубі Кабміну, і не в Будинку культури Міністерства внутрішніх справ, а у ...фойє Музичного театру на Контрактовій площі. За даними інтернет-видання «Обозреватель», місця на Байковому кладовищі рідні та друзі Кравченка добилися також насилу. Зневірившись, близькі вже хотіли поховати його на його батьківщині, в Олександрії Кіровоградської області. Якби не втрутився екс- секретар РНБОУ Володимир Горбулін, так би, напевно, їм і довелося вчинити. Виникає природне, на наш погляд, запитання: чим викликане таке ставлення тих, від кого в цьому випадку залежало прийняття рішень, до сім'ї загиблого? Адже Ю. Кравченка не тільки не визнали винним — йому навіть не висунули обвинувачення. Та й чи могли йому висунути що-небудь, крім «плівок Мельниченка», про роль яких як доказу в справі про вбивство Георгія Гонгадзе досі тривають суперечки? Принаймні в очах громадськості причетність Юрія Кравченка до цієї справи ще не була доведена. То хто ж ухвалив «вирок» покійному та його близьким, чиє горе й без того безмежне?

Попри ускладнення, майже всі, хто хотів попрощатися з Юрієм Кравченком, віддали йому свою останню шану. Серед присутніх на церемонії прощання були Володимир Горбулін, народні депутати Григорій Суркіс, Валерій Пустовойтенко, екс-міністр оборони та лідер Партії Свободи Євген Марчук, колишній міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов, заступник глави ДПАУ Віктор Жвалюк, співробітники МВС. Із нинішніх можновладців — столичний мер Олександр Омельченко та голова Верховної Ради Володимир Литвин. Несподіваною для журналістів стала поява голови виконкому новоутвореної партії «Народний союз «Наша Україна» Юрія Єханурова. Приїхав також І Леонід Кучма, який перервав свій відпочинок у Карлових Варах і в суботу повернувся до Києва. Екс-президент був разом із дружиною, донькою та зятем. До того часу вже був відомий зміст записки, виявленої в кишені покійного: «Мої дорогі, я не винен ні в чому. Пробачте мені. Я став жертвою політичних інтриг президента Л. Кучми та його оточення. Іду від вас із чистою совістю. Прощавайте». Тому журналісти не могли не звернутися до Леоніда Кучми із запитаннями. Зі слів колишнього глави держави, він «за жодних обставин» не повірить, що Кравченко міг здійснити злочин, віддавши злочинний наказ. Що стосується передсмертної записки, то Л. Кучма сказав: «Він відповів, що не винен. Я це підтверджую... І зараз треба шукати відповідь на два запитання. Перше — кому це вигідно...»

Близько 12.00 домовину з тілом покійного винесли з будівлі. Попереду йшли генерали з портретом Юрія Кравченка та його нагородами на яскраво-червоних подушечках. Відспівували покійного в Іллінській церкві — там само, на Подолі.

Юрій Кравченко не дожив до свого дня народження всього один день — 5 березня йому виповнилося б 54 роки.