Як радіація вплинула на український генофонд
За дослідженнями медиків, після Чорнобиля захворюваність дітей виросла удвічі, а в жінок почастішали випадки безпліддя.
Тема Чорнобильської аварії нині актуальна, як ніколи. І не лише тому, що нині виповнюється 25 років від дня трагедії, а й тому, що світ сколихнуло схоже лихо в Японії. Вибухи на ядерному реакторі «Фукусіми-1» вже охрестили «другим Чорнобилем», у тому числі і за наслідками для здоров’я людства. Днями в Берліні пройшла міжнародна конференція «25 років Чорнобильської катастрофи: наслідки для здоров’я та екології». У ній взяли участь лікарі та біологи з Німеччини, України, Росії, Великої Британії, Швейцарії та Японії. Основна увага експертів була прикута до проблеми впливу Чорнобильської аварії на здоров’я населення і тому, які уроки може винести з цього Японія. Зокрема, у пригоді могли б стати і результати медичних досліджень наших учених з Академії медичних наук, які досліджували здоров’я жінок і дітей з перших днів Чорнобильської катастрофи. І хоча ці дані не були оприлюднені на конференції у Берліні, наші фахівці готові поділитися результатами хоч сьогодні.
На момент аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні була зареєстрована 501 вагітна жінка. На цей час в Україні не було радіаційних центрів, тому жінки з цієї території народжували дітей в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології. З того часу його співробітники і вели спостереження за вагітними і народженими ними дітьми.
Фахівці дійшли висновку, що чи не найбільше радіоактивне забруднення вплинуло на репродуктивні функції жінок. У нас скоротилася кількість пологів на 40% (у порівнянні з даними до 1986 року), а також почастішали випадки безпліддя через збільшення запальних процесів статевих органів. Утім, медики зауважують, що причина безпліддя багатьох подружніх пар не лише в чорнобильському факторі, а й у стані довкілля та соціально-економічних умовах життя.
«Також ми зафіксували зростання різних ускладнень під час вагітності та пологів у жінок, які мешкають у районах радіоактивного контролю, — розповідає директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН Юрій Антипкін. — Значна кількість спонтанних абортів та завмерлих вагітностей відзначалась у жінок, які проживають у зонах з найвищим рівнем забруднення довкілля радіонуклідами (це друга зона). Сплеск таких випадків відзначався на другому-третьому році після аварії на ЧАЕС. Кількість ускладнень під час вагітностей була значно вищою, ніж у тих жінок, які не зазнали впливу радіонуклідів. Причина в тому, що плацента, де росте дитя в утробі матері, теж накопичує радіонукліди і передає їх від материнського організму плоду. Це небажано, тому що дитина повинна розвиватися в утробі матері без шкідливих впливів. Але виходило так, що радіонукліди транспортувалися в маленькі органи плоду, це і призводило до того, що під час вагітності розвивалася плацентарна недостатність або плацента не виконувала своїх функцій. У сукупності це і викликало внутрішньоутробні завмирання плоду».
Відлуння Чорнобиля відчувається і нині, особливо у тих жінок, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях. За словами медиків, передусім це пов’язано зі збільшенням кількості вагітних жінок, які мають захворювання щитовидної залози. За словами доктора медичних наук, співробітниці інституту Юлії Давидової, щоб цього уникати, у семи областях України, які вважаються йододефіцитними, вагітним жінкам призначають для профілактики препарати йоду, наприклад йодомарин, або вітамінно-мінеральний комплекс з відповідним вмістом йоду, також лікарі радять дотримуватися дієти, віддаючи перевагу морепродуктам.
Стурбовані медики і тим, що захворювання щитовидної залози торкнулися не лише дорослих, а й дітей. Кількість злоякісних утворень після Чорнобиля різко збільшилася: якщо нам прогнозували збільшення раку щитовидної залози після восьмого року трагедії, то Україні пізнала цей ріст уже на четвертому році після аварії. «Інститут ендокринології стежить за категорією осіб від нуля до 18-ти років, у яких виявляються ракові захворювання щитовидної залози. Нині цей реєстр налічує близько шести тисяч осіб. До 1986 року рак щитовидної залози у дітей-підлітків фіксувався у поодиноких випадках, — пояснює Юлія Давидова. — Це небезпечно тим, що чим більше дитина була опромінена радіоактивним йодом, тим більше спостерігається у неї соматичних захворювань, адже страждає ендокринна та імунна система. Оскільки вони відповідають за резистентність і безпеку організму дитини, то на цьому тлі і зростає число решти хвороб».
Скільки ще людей може мати захворювання щитовидної залози, яка буде далі ситуація в Україні, ітиме вона до збільшення чи зменшення кількості хворих, фахівці скажуть трохи згодом, бо саме тепер учені роблять науковий прогноз із цього приводу.
Інша патологія, на яку звертають увагу медики, — ураження імунної системи. «Діти, які були опромінені і вивезенні з 30-кілометрової зони (зараз це доросле населення), і діти, які народжуються і проживають у зонах радіаційного забруднення, більше схильні до інфекційних захворювань, — продовжив Юрій Антипкін. — Хоч це і несерйозні хвороби, та все ж їхня частка збільшилася. Маю на увазі гострі респіраторні захворювання, захворювання кишково-шлункового тракту, серцево-судинної системи, але у цієї групи дітей вони перебігають з різними ускладненнями. Якщо до Чорнобиля ми мали 500—600 захворювань на тисячу дітей, то сьогодні маємо у два рази більше, коли в однієї дитини може бути по два-три захворювання».
Напевно, один з позитивних результатів тривалого медичного дослідження у тому, що наслідки аварії на ЧАЕС не збільшили кількість онкогематологічних захворювань. «Сьогодні рівень онкологічних захворювань у дітей такий, як був до Чорнобиля. Тільки спостерігається розподіл лейкемій. Якщо раніше були більше уражені діти до 12-ти років, то нині — після 12-ти років. На щастя, росту захворювань крові не відзначається, — каже директор інституту. — Відразу після аварії нас хвилювали успадковані мутації, які могли бути в дітей ліквідаторів. На щастя, кількість успадкованих мутацій не збільшилась. Але якщо поділити цих дітей на групи у залежності від того, коли вони були зачаті, то ми відзначили таку закономірність: якщо батько припинив ліквідаторські роботи і у перший місяць після цього він із дружиною планував народити дитину, то у цих нащадків є ризик збільшення успадкованих мутацій майже у два рази. Тобто радіація впливає на зрілі статеві клітини чоловіка у перший місяць опромінення найбільше. Потім цей вплив нівелюється. Мутації на генетичному рівні можуть бути різні, але ми кажемо про ті, які можуть передаватися з покоління в покоління. Як вони будуть проявлятися у плані стану здоров’я, покаже час».
Отримані результати дослідження доводять, що Чорнобиль так чи інакше відобразився на стані здоров’я українців. І хоча від дня аварії минуло вже чверть століття, фахівці констатують наслідки аварії для здоров’я лише станом на сьогодні. Що ще нам подарує квітень 1986 року, медики не знають.
