Як зберегти етнічний мир у Криму?

Всекримським траурним мітингом, що зібрав близько 15 тисяч кримських татар, у Сімферополі закінчилася тижнева серія заходів, присвячених 62-й річниці депортації кримських татар. Звичай відзначати річниці депортації траурними зборами вкоренився в народі здавна. Перебуваючи у вигнанні, практично щорічно 18 травня кримські татари збиралися на цвинтарях, де згадували цей фатальний день 1944 року. Особливо масовими збори стали після скасування комендантського режиму, коли люди отримали можливість переїжджати з місця на місце. Крім цвинтарів, мітинги стали проводитися також, як правило, біля пам’ятників Леніну. На площах у кожному місті, де жили кримські татари, збиралося по декілька тисяч осіб. Ці мітинги біля пам’ятників вождю мали двоїстий сенс: по-перше, кримські татари марно сподівалися, що радянський режим не стане розганяти людей від пам’ятників основоположникові СРСР, по-друге, кримські татари згадували таким чином, що саме з ініціативи Леніна 1921 року було створено Кримську автономію. Після початку повернення до Криму кримські татари стали проводити в цей день масові мітинги і збори вже на своїй батьківщині. 1989 року влада вперше постаралася зрозуміти народ, і людям вперше було висловлено співчуття від органів державної влади України. 1994 року Верховна Рада Криму ухвалила постанову про встановлення 18 травня Дня пам’яті жертв депортації. Відтоді традиція набрала державного характеру і річниці депортації стали відзначатися особливо широко.

ПОВЕРНЕННЯ...

Напередодні Дня пам’яті Голова Ради міністрів АР Крим Анатолій Бурдюгов узяв участь у траурній церемонії покладання вінків до меморіалів пам’яті жертв депортації з Криму кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців... Учасники траурної церемонії відвідали Кримський інженерно-педагогічний університет і оглянули архітектурний комплекс «Відродження», споруджений на знак вдячності українському та узбецькому народам, правозахисним організаціям, за допомогу і участь у долі кримськотатарського народу. У Сімферополі відбулися траурні збори, на яких Анатолій Бурдюгов сказав: «Ставши незалежною державою, Україна прийняла на себе всю міру відповідальності за долю своїх громадян, у тому числі й за повернення, облаштування та інтеграцію в українське суспільство кримськотатарського народу і громадян інших національностей, що зазнали депортації. Кримські татари завжди відкрито й гласно демонстрували свою прихильність українській державності. У цьому – вияв вікової мудрості народу». Глава уряду повідомив, що в Криму лише в 2002–2005 роках за рахунок бюджетних коштів забезпечено житлом 1550 родин репатріантів (87,6 тисяч кв. м житла), побудовано 7 шкіл на 1802 учнівських місця, 245,9 км водопроводів, 117,2 км електромереж, 16,8 км доріг, 214,6 км газопроводів. 11 травня 2006 року Кабінет Міністрів України затвердив нову Програму розселення і облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей на період до 2010 року, що створює необхідні передумови для розв’язання соціально- економічних проблем у Криму. Зокрема, з держбюджету України для розв’язання проблем депортованих передбачається виділити 493 млн. грн., в тому числі 453 млн. грн. на капітальне будівництво.

На траурному мітингу в Сімферополі було зачитане Звернення Президента України Віктора Ющенка до українського народу, в якому глава держави підкреслив, що «...процес повернення депортованих народів на рідну землю став можливим лише з відновленням незалежності нашої держави…»

НЕ ЗАЙВА ОБАЧНІСТЬ

Понад чотири тисячі працівників кримської міліції і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України були мобілізовані на охорону громадського порядку. Як повідомив журналістам ЦГЗ ГУ МВС України в Криму, з 4 травня працівники міліції ведуть цілодобову охорону пам’ятних знаків, присвячених депортації. І ці запобіжні заходи не є зайвими — на півострові почастішали випадки вандалізму. Цього разу поширювалися чутки, що кримські татари хочуть зірвати курортний сезон і захопити собі всю вільну землю. Так, члени відомого молодіжного об’єднання «Прорив», яке часто намагається дестабілізувати ситуацію в Криму, в переддень траурного дня провели акцію «Вас — орда, а нас — рать». Офіційно вона називалася «акцією протесту проти розпалювання кримськотатарським меджлісом міжнаціональної ворожнечі». Пікет «Прориву» було встановлено біля будинку, в якому проводився круглий стіл «Як зберегти міжетнічний мир» з участю місцевих політологів, політиків і громадський діячів. У зв’язку з цим народний депутат Рефат Чубаров заявив, що «кримські татари знають, що їх благополуччя залежить від стабільності в Україні і вони не зацікавлені в загостренні ситуації».

У резолюції, прийнятій на мітингу, говориться, що «українською державою… за роки свого незалежного розвитку не прийнято жодного законодавчого акту, спрямованого на відновлення політичних, економічних, соціальних і культурних прав кримськотатарського народу. Така позиція держави не може не викликати невдоволення кримських татар. У документі перераховано «найбільш обурливі приклади» ігнорування органами влади прав кримськотатарського народу, повного відновлення прав кримськотатарського народу, включаючи його невід’ємне право на національно-територіальну автономію в рамках єдиної української держави, затягування питань, пов’язаних із наділенням кримських татар земельними ділянками на ПБК, де вони проживали до депортації на тлі безпрецедентного розтягування ще вільних земель олігархами й посадовими особами.

ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ

Навколо складного і важкого земельного питання в Криму вже багато спекуляцій, як з боку проросійських організацій, так і кримських татар. За останній місяць тільки навколо Сімферополя були самовільно зайняті понад 20 земельних ділянок, які кримські татари вимагають виділити під будівництво житлових будинків. У зв’язку з цим Сімферопольська влада заявила, що «не стане задовольняти прохання 3 х тисяч кримських татар про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво, оскільки не має наміру перетворювати місто на село». Так на спільному засіданні Радміну Криму і Державного комітету України із земельних ресурсів говорила в.о. заступника міського голови Сімферополя Марина Чернова. За словами Чернової, Генплан міста передбачає будівництво 10 багатоповерхових будинків для репатріантів. Тим часом, присутній на засіданні представник Республіканського комітету у справах національностей Криму Вадим Петров поскаржився на те, що міська влада не пояснює свою позицію ні кримським татарам, ані чиновникам Рескомнацу. За даними голови Сімферопольської райдержадміністрації Володимира Кунцова, сьогодні в розпорядженні району перебуває 120 вільних ділянок. «Але якщо ми зараз будемо повністю дотримуватися Конституції і наділяти ділянкою кожного повнолітнього громадянина, ми остаточно позбудемося земельних запасів», — говорить Володимир Кунцов. За його даними, в районі проживає близько 30 тисяч кримських татар, і 10 тисяч репатріантів уже давно отримали ділянки під будівництво житла. Щоправда, право власності на ці ділянки оформили лише 30 відсотків з них. Незважаючи на це, татари продовжують вимагати ще й ділянки на землях сільськогосподарського призначення, що належать Українській академії аграрних наук. У той же час голова Держкомнацу в інтерв’ю журналістам зазначав, що самозахоплення землі кримськими татарами — це акції протесту, які покликані привернути увагу до проблеми, тому вони перебувають у центрі громадської уваги. Насправді ж вони становлять від 10 до 25 відсотків усіх випадків самовільного захвату землі в Криму, яке здійснюють як фізичні, так і юридичні особи. І щоб вирішити проблему, необхідно серйозно реформувати земельні відносини, законодавство, облік землі, земельний кадастр. Як вважає Рефат Чубаров, оскільки з 1 січня нового року земля буде введена в торговельний обіг і стане товаром, Держкомзем і органи влади на місцях повинні були б створити в Криму та інших регіонах державний резерв землі для розв’язання проблем подібного масштабу — наділення депортованих репатріантів, задоволення інших загальнодержавних потреб.

У Криму вважають, що для запобігання міжнаціональним конфліктам на ґрунті земельного питання, кримським татарам необхідно виділити ще близько 5-6 тисяч земельних ділянок по 10 соток на людину.

«За 15 років татарами було захоплено 6 тисяч 700 ділянок, 2 тисячі з яких досі не освоєно, однак проблема далека від вирішення; сьогодні на отримання ділянок на Південному березі півострова депортованими написано ще 9 тисяч заяв», — зазначає Вадим Петров. Усього, за даними рескомзему Криму, на сьогодні кримські татари займають в Криму близько 50 тисяч ділянок. Цього року депортованим надано 133 ділянки в Сонячній долині, завершено інвентаризацію землі масиву «Долина» на території Коктебельської селищної ради, проектно-розвідувальні роботи буде проведено тут на ділянці в 2 гектари. Усього в Коктебелі депортованим виділено 20 гектарів в Миндалевій рощі. 10 гектарів займуть кримські татари в Алуштинській долині. Також на площі 15,8 гектарів буде проведено забудову земельного масиву в Феодосії, під індивідуальну забудову виділено 20 гектарів міської землі. Крім того, Малорєченською сільрадою депортованим надано 50 гектарів для житлової забудови. Усього, таким чином, з початку року кримські татари зайняли ще 117 гектарів кримської землі.

РАДИКАЛЬНІ ІСЛАМСЬКІ ТЕЧІЇ: РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ВИГАДКА?

У той же час активісти проросійських організацій звинувачують у дестабілізації обстановки в Криму меджліс кримськотатарського народу. У випадку, якщо влада і правоохоронці до 1 червня не ліквідують самозахоплення кримських земель, організовані активістами кримськотатарського меджлісу, в багатьох містах автономії з’являться наметові пікети протесту, — заявили на прес-конференції в Сімферополі координатори молодіжної акції «Крим проти самозахоплень» Василь Гавриков і Владислав Дорошенко. За їх словами, вони збираються розбити наметові містечка в регіонах, для яких найбільш актуальна проблема самозахоплень: в Алушті, Євпаторії, Судаку, Сімферополі, Сакському районі, а також перед Радою міністрів республіки. Учасники акції «Крим проти самозахоплень» також вимагають звільнити начальника Головного управління МВС України в Криму Володимира Хоменка. Очевидно, не випадковою була також ухвала Президента України Віктора Ющенка в переддень 18 травня замінити свого постійного представника в АРК. На цю посаду призначено колишнього керівника ГУ МВС у Криму, який після цього керував держадміністраціями Чернівецької і Луганської областей, колишній глава Держкомнацу, генерал міліції Геннадій Москаль. У будь-якому випадкові, обстановка в Криму потребує серйозної роботи з нормалізації ситуації. Зокрема, особливо популярні на півострові стали суперечки навколо організації «Хізб-ут-Тахрір». Голова Республіканського комітету у справах релігій Володимир Моліборський на круглому столі «Як зберегти міжетнічний мир» говорив, що в Криму «все міцніше вкорінюються радикальні ісламські течії». При цьому він додав, що прямої загрози населенню місцеві прихильники таких течій, як «Хізб-ут- Тахрір» не являють, оскільки поки що вони займаються лише пропагандою своїх ідей. Влітку 2004 року мечетями автономії прокотилася хвиля звільнень імамів, помічених кримським муфтіятом в симпатіях до ісламських радикалів. Однак прихильники «Хізб-ут-Тахрір» активізували «роз’яснювальну роботу» і Духовне управління мусульман Криму припинило боротьбу. Представники «Хізб-ут-тахрір» намагалися повернути звільненого раніше імама до сімферопольської мечеті Кебір-Джамі, що є головною мечеттю півострова. Протистояння тривало декілька тижнів і ледве не вилилося в масові зіткнення. Такі загострення можуть повторитися в Криму в будь-який момент. Тому політика в Криму все більше нагадує гру з вогнем, і потребує великої обережності та зваженості.

Як сказав журналістам Рефат Чубаров, органи влади України легко піддаються різним інформаційним та ідеологічним диверсіям і не борються з привнесенням на українську землю, а особливо на кримський ґрунт, чинників, здатних викликати міжнаціональне чи міжрелігійне протистояння. До таких Мустафа Джемільов відніс факт створення в Криму союзу козаків СНД і їх рішення брати участь у охороні громадського порядку. Він сказав, що коли буде створено такі воєнізовані дружини козаків, то і кримські татари створять загони аскерів, і це протистояння не буде на користь Криму.