Як жив мер ХVIII століття

Столичні науковці взялися за нелегку справу — реставрувати будинок купців Кисилівських, якому налічується вже понад 200 років. Ця пам’ятка архітектури входить у десятку найстаріших споруд у Києві. А син купця Івана Кисилівського Григорій був останнім київським війтом — тобто мером міста. Працівники Центру археології Києва, ініціатори реставрації, сподіваються, що через кілька років будинку нададуть вигляду, який він мав у ХVІІІ столітті, а ще створять тут музей-садибу і покажуть, як жив останній війт Києва.

— Цей будинок — один із небагатьох, який пережив нищівну пожежу 1811 року, Другу світову війну і встояв за часів активної розбудови міста, — розповіла науковий співробітник Центру археології Києва Владислава Крапивка. — Аби відновити унікальний будинок, потрібен не тільки час, а й значні кошти. Нині відновлено фасад будинку, а в одній з кімнат реконструйовано піч. І хоча це тільки бутафорія, але плитка, якою вона обкладена, — справжня, ще з ХVІІІ століття. Оскільки з часом усі споруди ніби вростають у землю й стають трохи нижчими, ми хочемо відновити ще й кладку фундаменту будинку, яка нині невидима.

Як зазначають науковці, діяльність Григорія Кисилівського запам’яталася киянам тим, що з 1828 року він утримував власним коштом київський поштовий двір, а також розпочав гучну судову справу, яка стала приводом для ліквідації Магдебурзького права в Києві.

— Дім купця Кисилівського є рідкісним взірцем архітектури класицизму в Києві — його було споруджено не за типовим, а за індивідуальним проектом, тобто аналогів йому не існує, — продовжила Владислава Крапивка. — Споруду жодного разу не ремонтували, а про її виняткову цінність ніхто не здогадувався. У результаті на початок 80-х років цей дім був вже цілковитою руїною — бездарно перепланованою, непідключеною до інженерних мереж. Науковці ретельно дослідили цю споруду, відремонтували її та відновили первинний фасад. Нині наше завдання — довести розпочату справу до кінця.

КОМЕНТАР

Лариса ФЕДОРОВА, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ:

— Зважаючи на складні економічні умови, братися за відновлення чи реставрацію архітектурних пам’яток нині дуже складно. Будинок Кисилівських надзвичайно цінний для історії Києва, він входить до зводу пам’яток архітектури та культури Києва, він є однією з пам’яток самоврядування у столиці, бо представники родини Кирилівських займали впливову позицію у магістраті. До речі, у цьому будинку жили ще й інші знатні родини. У Києві основна архітектурна спадщина — це пам’ятки ХІХ століття, а що стосується більш ранніх часів, то споруд тих періодів майже не лишилося. З одного боку, від влади звучать заяви, що робиться усе можливе для збереження унікальних об’єктів, навіть існує спеціальне управління з охорони пам’яток культури та науково-методичний центр. А з другого — в Україні періодично видаються зводи пам’яток архітектури та культури України (нині вже завершена третя частина), які зафіксували, що за останні десять років знищено близько ста пам’яток. На жаль, на існування зводу ніхто не звертає уваги, тому що він виконує функцію наукового реєстру і державні служби керуються ним тільки тоді, коли ставлять на облік деякі пам’ятки.