Єдину в Україні кафедру бджільництва можуть закрити?
Після прийняття Закону України «Про бджільництво» у 2000 році помітних зрушень стосовно підтримки галузі не відбулося. Більше того, єдину кафедру бджільництва імені В.А.Нестерводського при Національному аграрному університеті можуть ліквідувати. Причина? Немає необхідності у фахових спеціалістах. І якщо в 70-ті роки для нині кафедри бджільництва було отримано квоту на 50, а потім — 25 осіб, то тепер ця цифра проглядається мало не нулем. Магістрів по всій Україні щороку готують тільки двох, а підготовка бакалаврів зведена до восьми-десяти осіб. Якого розвитку галузі можна сподіватися за відсутності справжніх кваліфікованих кадрів? Коментуючи ситуацію, Віктор Поліщук, доктор сільськогосподарських наук, професор сказав: «Сьогодні фахівців потрібно випускати просто у масу, а не як за радянських часів, коли все було у плановому порядку. Адже вони самі знайдуть для себе місце і візьмуться за справу...»
Чому таке ставлення до справи, адже мед — це майже панацея від усіх хвороб? І в Україні, яка входить до п’ятірки країн найбільших його виробників, ми споживаємо ледве 200 грамів продукту на рік?
Зауважимо, що насправді мінімальна потреба у випуску спеціалістів пасічної справи для сфери виробництва, як показали підсумки Міжнародної науково-практичної конференції, що відбулася у Києві навесні, в середньому три людини на область. А, розширивши виробництво і переробку біологічно- активних продуктів (крім меду і воску, є ще п’ять продуктів, які можна отримувати від бджіл), перед спеціалістами взагалі відкрилися б і нові можливості для праці. Крім того, чимало людей «у темі», чи радше сказати «у проблемі», наводять просто кричущий приклад державного упущення щодо «солодкої справи». Аптеки, які просто заполонені дорогими імпортними медикаментами, майже не мають вітчизняних аналогів, які, як наголошують науковці, здебільшого можна готувати на основі меду.
Утім, реального поступу вперед немає. На кафедру все більше нападають. «Тільки нашому ректорові поки що вдається, я би сказав, собою її затуляти, — продовжує Віктор Поліщук. — А нам хоча б по 25 студентів на стаціонарному і заочному відділеннях».
