За правду — у вогонь

Позавчора колишній працівник автотранспортного підприємства №16544 у Скадовську 73 річний ІванКуліда підпалив себе перед будівлею Херсонського апеляційного суду на знак солідарності зі своїми колишніми колегами. Свого часу пан Куліда працював на цьому АТП, але, пішовши на пенсію, організував зі своїм сином власне успішне автотранспортне підприємство. Оскільки Іван Куліда завжди був шанованою та співчутливою до чужого горя людиною (його навіть назвали дядя Ваня), то взяв на себе місію — бути захисником пенсіонерів, колишніх працівників АТП. За словами нашого херсонського колеги, коли ця організація акціонувалася, кожен із робітників отримав 2 тисячі акцій. Але коли з’ясувалося, що в людей із 2 тисяч незрозумілим чином залишилося лише по 100 акцій, скадовські транспортники 23 лютого 2004 року подали позов до скадовського суду. Місцевий суд визнав вимогу цих людей про незаконне привласнення акцій цілком обгрунтованою і ухвалив повернути їх акцiонерам. Але в середу Херсонський апеляційний суд ухвалив скасувати рішення Скадовського суду на користь працівників і відправити цю справу на дорозслідування. Коли Іван Куліда дізнався про ухвалу суду, то, не бачачи іншого виходу з ситуації і рішення, яке могло б захистити цих працівників, облив себе бензином і підпалив. У середу вранці він помер у реанімації Херсонської обласної клінічної лікарні.

Як не прикро, цей трагічний випадок став ілюстрацією до виступу у Верховній Раді Уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової. Проаналізувавши захищеність прав і свобод українців, омбудсман дійшла висновку, що судова гілка влади в країні працює неефективно. Вона підкреслила, що в нас немає стрункої системи судів загальної юрисдикції, не створено Апеляційний суд, а в результаті — щорічно більше двох тисяч людей, засуджених на обласному рівні, позбавлені права оскаржити вироки. «Досі одні й ті ж правові норми в державі судді можуть трактувати по-різному», — твердить Ніна Карпачова. Окрім того, Уповноважений заявила, що встановлено масу порушень у судах, частіше за все — це низький рівень правосуддя в кримінальних справах. До несправедливих ухвал призводить як низький професіоналізм суддів, так і недостатнє почуття їхньої відповідальності за свої ухвали. Ще один бич судів — «оперативність»: справа може розглядатися протягом п’яти-семи років, а в слідчих ізоляторах затримані можуть «засидітися» до п’яти років.

Звичайно, омбудсман говорила і про багато інших порушень прав людини. Наприклад, про тортури в міліції — встановлено, що вони продовжують мати масовий і системний характер. За дослідженням дотримання соціальних та економічних прав, на першому місці стоїть питання про захист від бідності. 70% населення України відносять себе до категорії бідних людей! «Потрібно позбутися таких ганебних речей, як заборгованість із зарплати, стипендій, грошового забезпечення та компенсаційних виплат військовослужбовцям, заборгованості соціальних виплат малозабезпеченим родинам з дітьми, субсидій», — підкреслила Ніна Іванівна. Уперше в щорічній доповіді Уповноваженого звучала тема прав військовослужбовців і біженців як окремих категорій населення. Новацією в нинішній доповіді стало також відображення ролі державної влади, а саме посадових осіб, які безпосередньо відповідають за порушення прав людини. Ніна Карпачова твердить, що для формування правової культури суспільства та збереження віри українців у справедливість необхідно карати тих, хто припускається порушення прав і свобод людини в нашій державі.

Але повернімося до конкретного випадку Івана Куліди. Як не дико це прозвучить, нічого дивного в тому, що сталося, немає. Традиційно вважається, що найбільш депресивний і, відповідно, суїцидний вік — підлітковий, але це не так. Підліткові «занепади» короткі, а ось у пенсіонерів поганий настрій перетворюється на фоновий. «З віком можливість радіти якимсь позитивним моментам узагалі зменшується, — розповідає кандидат психологічних наук Ірина Головньова. — Крім того, невпевненість у завтрашньому дні і переважно низький рівень життя породжують почуття тривоги». Так що в українських пенсіонерів схильність до депресії дуже висока. У даному ж випадку, вважають фахівці, Іваном Кулідою рухало насамперед бажання привернути увагу до проблеми. Такою ось страшною ціною...

«День» спробував узяти офіційний коментар із приводу того, що сталось, але всі уповноважені вiдповiдати херсонські чиновники виявилися на нараді. Зате вдалося з’ясувати позицію простих херсонців. Як повідомив один громадянин (що побажав залишитися неназваним), місто шоковане цією подією. Городяни ставляться до вчинку Івана Куліди з великим співчуттям, а до дій суду — із засудженням.

До речі, це не єдиний випадок самоспалення за останні десять років. 14 грудня 1998 року після 155-денного пікетування будівлі Луганської облдержадміністрації шахтарями, які вимагали повернення їм заборгованості із заробітної плати та регресних виплат, працівник шахти імені Баракова Олександр Михалевич здійснив акт самоспалення просто на площі перед будівлею обладміністрації. «Не можу більше терпіти та чекати якихось обіцянок, не вірю й у видачу заборгованості... Тому й зважився на цей вчинок. Набридли знущання з боку керівництва шахти й адміністрації. Це — не вихід у житті, але може, через мій вчинок швидше вирішать справи...», — написав у своїй передсмертній записці гірник. Після цієї трагічної події гірникам виплатили все, що їм належало. У Михалевича залишилося троє дітей. Син, який вчився в інституті на платному відділенні, не зміг продовжити освіту, оскільки адміністрація вищого навчального закладу відмовилася перевести його на бюджетне місце...

Крім того, зовсім нещодавно депутат Вінницької міської ради Сергій Щетінін здійснив спробу самоспалення біля воріт обласної державної податкової адміністрації, протестуючи проти призначення Володимира Деця головою ДПА у Вінницькій області. На щастя, йому встигли перешкодити...