Загадкова і багатолика Мішель
Її екранні героїні, які переносяться із століття у століття, які змінюють колір і довжину волосся, завжди несуть у собі позитивний заряд і викликають симпатію глядача (пригадайте бачених недавно по ТБ «Іствікських відьом», де Пфайффер із подругами влаштовує пастку Дияволу, або гостросюжетну мелодраму «Близько до серця», де вона — диктор телебачення, котра веде репортаж з охопленої бунтом в’язниці). Зіграні нею дами завжди звабливі, що викликає зацікавлення і особистим життям актриси, адже не може «фатальна жінка» бути цяцею і скромницею.
А в Мішель з дитинства комплекс неповноцінності: однокласники дражнили її «брудною черепахою», докоряли, що вона груба та агресивна. Свій ніс вона вважає кирпатим, губи — неправильної форми. Тому про кар’єру актриси і не мріяла: працювала у друкарні, в кабінеті окуліста, касиркою супермаркету.
Ну а романи в зірки після її розлучення з актором Пітером Нортоном були справді гучні: з Аль Пачино, Джоном Малковичем, телепродюсером Девідом Келлі, котрий полонив Мішель тим, як вона признається, що виявився мовчазнішим за неї.
У Пфайффер названа дочка — мулатка Клаудія, якій чотири роки. і трирічний син Джон. А тому, схоже, їй дуже близькою виявилася роль у новому фільмі «Глибоке дно океану» про матір, яка знаходить через дев’ять років викраденого сина.
— Чи важко бути матір’ю та актрисою, котра багато знімається?
— Намагаюся знайти якийсь баланс. Я трудоголік і була б нещаслива без роботи. Але я щаслива від того, що можу виховувати дітей, нудьгую, коли їх немає поруч. Якщо можу, намагаюся брати Клаудію і Джона із собою на зйомки.
— Вам не заважає те, що діти поруч?
— Мені це, навпаки, допомагає. А коли випадають вільні години, я з ними іду погуляти.
— Відомо, що ваш батько з робітників і не дуже заохочував ваше бажання стати актрисою. Чи змінилося щось у ваших стосунках із батьками після появи в них онуків?
— Я прийшла до висновку, що моє материнство ще більше укріпило наші сімейні стосунки.
— Багато хто з початківців актрис мають вас за взірець для себе. Чи відчуваєте ви у зв’язку із цим відповідальність?
— О, ні. Це, звичайно, втішно, але я не маю себе за якийсь приклад для наслідування.
— Ви із чоловіком багато працюєте. Чи багато часу вдається провести разом?
— Намагаюся бувати в Лос-Анджелесі якомога більше. Ми з Девідом погоджуємо наші розклади, щоб не розлучатися дуже часто. І, думаю, в моїх дітей непогана мати і гарний батько.
— Ви приховуєте від сторонніх свої сімейні проблеми?
— Є речі, які повинні залишатися в колі сім’ї і нікого, крім нас, не торкатися. Коли про мене базікають, мене це засмучує. Проте деяким моїм колегам задля терапії, навпаки, треба все особисте виплеснути назовні. Вони можуть написати книжку про своє життя, зробити фільм, бути гранично відвертими в ток-шоу.
— У новій сімейній драмі «Тисяча акрів» ви із Джессікою Лейндж зіграли двох сестер: ви — вибухову і нестриману, Лейндж — тиху і замкнену. Як ви ставитеся до того факту, що ваша героїня зрадила сестру, блудила з її коханим?
— У сім’ї я була на шість-сім років старшою за своїх сестер. Зі мною ніколи не відбувалося нічого подібного. Але коли брати і сестри одного віку, такі речі трапляються. Це життя.
— Як ви подружилися із Джессікою Лейндж?
— До цього наші шляхи не перетиналися, хоча наші кінокомпанії розташовані по сусідству. Я завжди любила цю актрису і коли дізналася, що вона не проти знятися разом зі мною, почала шукати відповідний проект, хоч не вірила, що ми його знайдемо, адже гарних історій про жінок не так багато. А потім ми прочитали роман про сестер, які мешкають на фермі в американській глибинці, і загорілися зробити фільм. Причому кожна відразу вибрала роль, протилежну її екранному іміджеві.
