Закон про «пеньки»?

 Рік тому інфопростір облетіла світлина нібито з Українських Карпат, де на схилах вирубані практично всі дерева. Згодом інформацію спростовували різні новинні ресурси, мовляв, насправді фотографія зроблена в Румунських Карпатах. Разом з тим новин про масштабні вирубки лісів в Україні не поменшало. Екологи звинувачували лісівників, що часто проводять головні рубки під виглядом санітарних. Лісівники пояснювали, що діють виключно в законодавчому руслі. А суцільні санітарні рубки справді доводиться робити частіше, ніж головні, бо це єдиний метод боротьби зі шкідниками, приміром, з короїдом.

Після того, як парламент проголосував у другому читанні за законопроєкт, який начебто забороняє суцільні рубки, лісівникам не доведеться нічого пояснювати. Тепер вони можуть проводити суцільні рубки в Карпатах цілком законно, причому там, де раніше це забороняв мораторій — у високогірних лісах на висоті вище ніж 1100 метрів.

ХТО НАРАДИВ ВНОСИТИ ТАКІ ПРАВКИ?

Повна назва прийнятого Закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». На перший погляд нічого загрозливого в його тексті не повинно бути. Проєкт закону був зареєстрований у парламенті ще в липні 2017 року. В квітні 2018-го був ухвалений у першому читанні та переданий у парламентські комітети для внесення правок. За це якраз взялися депутати нової каденції. Авторами правок стали народний депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко та нардеп від депутатської групи «За майбутнє» Степан Івахів.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«З чиєї подачі вносилися правки, я не знаю, але маю підозру, що без Держлісагентства не обійшлося. Недарма воно так раділо з прийняття цього законопроєкту», — коментував прийнятий закон у другому читанні аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро ТЄСТОВ.

Екологи вбачають у депутатських правках три ризики: вони дають можливість проведення суцільних рубок у Карпатах, знімають мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах та дозволяють використовувати для заготівлі та вивезення деревини гусеничні трактори.

Так, закон вносить зміни до іншого Закону «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах у ялицево-букових лісах Карпатського регіону». Раніше у високогірних лісах, що розташовані вище ніж 1100 метрів над рівнем моря, та в берегозахисних ділянках лісу рубки головного користування були заборонені взагалі. Тепер в цих категоріях лісів дозволяються несуцільні рубки головного користування. Експерти пояснюють, що таким чином лісогосподарські підприємства можуть на легальній основі робити в цих лісах комерційні рубки головного користування.

«Також новий закон ділить схили в Карпатах на чотири категорії. Дуже круті схили в цих категоріях не відображені, значить, дія закону на них не буде поширюватися, — пояснює Дмитро КАРАБЧУК, консультант із ведення лісового господарства. — Такі дуже стрімкі схили характеризуються ґрунтами з кам’янистими скупченнями, тому небезпечні в ерозійному плані. Далі закон визначає, на які саме ліси поширюється його дія — на ялицево-букові ліси, це ліси з домішкою ялиці не менш ніж 25%. Тобто якщо буде домішка берези чи смереки, дія закону не поширюється на такі ліси».

«Але ключова проблема, захована в законі, — правка, яка дозволяє рубати суцільно-санітарним способом будь-які уражені шкідниками та хворобами насадження. Ми знаємо, як такі рубки призначають у Карпатах. Приміром, за 2016 рік рубки головного користування в регіоні становили 36%, а санітарні рубки — 48%. Тобто на території Українських Карпат за допомогою санітарних рубок вирубується більше деревини, ніж за допомогою рубок головних. Ухвалений закон не зупиняє таких рубок, які діяли до сьогодні. Такі рубки призводять до збільшення паводків, руйнування прирічкової інфраструктури, до селевих потоків. Якщо суцільно зрубати на крутому схилі ліс, уся вода від тривалого дощу накопичиться в ґрунті і швидко цей ґрунт змиє, утворяться так звані селеві потоки. Цього року в червні загинуло п’ятеро лісорубів, які потрапили під такий селевий потік», — додає Дмитро Карабчук.

«ПОМИЛКИ ЗАКОНУ ТРЕБА ТЕРМІНОВО ВИПРАВЛЯТИ»

Крім цього, норми закону не узгоджені з Лісовим кодексом. Також зникає чітка межа, що ж вважати берегозахисними ділянками. Раніше такими територіями вважалися місцини на відстані 150 — 200 від водного об’єкта. Закон дозволяє будівництво доріг із твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів.

«Ба більше, раніше заготівля та вивезення деревини в Карпатському регіоні дозволялася «тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок та оптимізацією мережі лісових доріг. І хоча ця норма не працювала в повну міру, але останнім часом Державна екологічна інспекція почала контролювати дотримання заборони на використання гусеничних тракторів, і нами були відмічені навіть випадки зупинення через суд проведення рубки через використання заборонених типів тракторів. Тепер же в законі слово «тільки» замінено на «переважно», що відкриває шлях до використання на вирубках гусеничних тракторів, які знищують лісову підстилку, ущільнюють ґрунт і завдають значної шкоди довкіллю», — додає Петро Тєстов.

Експерти стверджують, що після першого читання текст закону був якраз спрямований на оздоровлення лісів, а не на їхнє знищення. Змінили кілька слів та фраз, і вся природоохоронна суть документа втрачена.

«Цинічно обдурили всю країну, бо закон тільки спрощує проведення рубок у Карпатах, — вважає Петро Тєстов. — Ці помилки треба терміново виправляти. Ми закликаємо Міненергодовкілля та Державне агентство лісових ресурсів не погоджувати дозволи на проведення таких рубок. А разом треба готувати новий законопроєкт, який дійсно захистить Карпати».