Замість лікування — боротьба за приміщення

Здивовані та обурені — по-іншому не опишеш реакцію віл-позитивних та хворих на гепатит С, яких знову держава виселяє з лікарні. Якщо раніше дев’ять тисяч пацієнтів виганяли з клініки «Лавра» і взамін пропонували інше приміщення, а саме — новий корпус Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського на вулиці Амосова, 5, то тепер тяжко хворих виганяють практично на вулицю, позбавляючи єдиного шансу та можливості лікуватися. Прокуратура Солом’янського району подала до Господарського суду позов, щоб визнати незаконними та скасувати рішення Київради про право користування земельною ділянкою по вулиці Амосова, 5, де вже стоїть новий корпус лікарні. Отже, новозбудована клініка чомусь з’явилась на земельній ділянці, яку КМДА виділила та оформила з численними порушеннями. І з’ясовується це тільки тепер, коли у будівництво вкладено 50 мільйонів гривень, придбано обладнання, а на лікування до клініки почали приходити перші пацієнти.

У ПРОКУРАТУРІ ЗАПЕВНЯЮТЬ, ЩО КЛІНІКУ ЗБУДУВАЛИ НА ТЕРИТОРІЇ БАЙКОВОЇ ГОРИ, А ЦЕ Ж — ЗАПОВІДНІ ЗЕМЛІ

У позовній заяві прокуратури незаконність розташування клініки аргументують тим, що нібито ця територія належить до природно-заповідного фонду. 2002 року було рішення Київради про створення пам’ятки природи місцевого значення «Байкова гора», і ділянка по Амосова, 5 входить саме до охоронної зони цієї пам’ятки. Звісно ж, закони про природно-заповідний фонд забороняють будувати промислові та інші об’єкти на таких ділянках. Але чому про це не зазначали 2010 року, коли оформлювали документи та розпочинали будівництво нового корпусу?

Тепер же на десяти аркушах позовної заяви прокуратура розписує, що рішення про будівництво клініки ухвалювались із порушенням низки законів, а в результаті земельна ділянка чомусь має перейти у власність КМДА. Хоча останні 60 років належала Інститутові ім. Громашевського. Юрист ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Сергій Кондратюк каже, що згодом з’ясується, хто за цим стоїть і хто з чиновників чи бізнесменів хоче привласнити собі цю територію. Цікаво, а що з клінікою робитимуть — не жити ж у ній, тоді що — зносити?

На думку Кондратюка, підстави для позову досить формальні та дещо надумані: «Для чого ділянка зараз повертається до КМДА, якщо вона виділялась для державної клініки? Нібито були формальні процедурні порушення про визначення меж земельної ділянки, на підставі цього було ухвалено рішення КМДА для будівництва клініки, а тепер прокуратура просить скасувати ці рішення. А це як картковий будинок, якщо рішення про експлуатацію клініки буде недійсним, тож, її не можна буде використовувати, пацієнти залишаться на вулиці. Я сподіваюсь, що судді у цій справі почнуть враховувати права людини, бо є цілий ряд конвенцій, які забезпечують право на життя та здоров’я».

«ЦЕ БАГАТОХОДОВА КОМБІНАЦІЯ ДЛЯ ЗНИЩЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА ПАЦІЄНТІВ»

Коли наприкінці минулого року віл-хворих виселяли з клініки «Лавра», а новий корпус ще не був готовий приймати пацієнтів, вони теж виходили з протестами під Кабінет Міністрів. Пояснювали, що через проблеми із приміщенням, відсутність вчасної медичної допомоги за ті тижні невизначеності померло кілька людей. Тепер хворі змушені знову стукати в усі двері, щоб нарешті їм дали спокій та можливість нормально лікуватись. Бо важко навіть уявити, яких масштабів це може набрати, якщо клініку, єдину на всю Україну, взагалі закриють. Про інше приміщення зараз уже ніхто не говорить.

«Це викликає відчай, бо страждати чомусь повинні пацієнти... У нас понад дві тисячі хворих отримує антиретровірусну терапію, близько 800 госпіталізацій ми проводимо за один рік, і ще десятки тисяч амбулаторних прийомів, — розповідає завідувач відділення віл-інфекції Світлана АНТОНЮК. — Це тягнеться з 2010 року, коли Микола Азаров видав розпорядження про передачу приміщення клініки «Лавра» Києво-Печерській лаврі. Ми пішли з хворими у нібито кращі умови. Але робота в новій клініці налагоджується із труднощами, переїзд став випробуванням для її структури, адже частина персоналу працює у приміщенні на Амосова, а частина — на вулиці Галицькій. Нам треба більше персоналу навіть технічного, ніж у колишній клініці. Але через економію бюджету ми не маємо права розширювати штат та набирати людей. Це все дуже підло по-чиновницьки організовано, як багатоходова комбінація для знищення лікувальної структури та пацієнтів».

Боротьби з ВІЛ-СНІДом в Україні — на досить непоганому рівні. Щороку МОЗ фіксує сповільнення темпів поширення хвороби серед уразливих груп населення. Своїм досвідом наші лікарі діляться з колегами із країн СНД, де до українських результатів їм ще дуже далеко. А тепер є загроза, що усі ці досягнення стануть нікому не потрібні, а тяжко хворі будуть знову приречені на смерть. Та й нова клініка ще не запрацювала на повну потужність. Голова Координаційної ради мережі ЛЖВ Володимир Жовтяк каже, що зараз тільки намагаються вийти на той рівень, що був раніше. Бракує медичного персоналу, ще немає амбулаторного прийому хворих, треба вирішити ряд технічних питань. Але зараз змушені знову виборювати право на життя.

Днями відбулося перше засідання у Господарському суді. Активісти розповідають, що прокуратурі та КМДА доручили обґрунтувати свої позиції. На чиєму ж боці правда, з’ясовуватимуть наступного разу. Про дату чергового засідання буде повідомлено.