Замість транспортного хабу – ТРЦ?

Чи потрібні зміни в житті Центрального вокзалу в столиці? Навряд чи хтось заперечуватиме. Про його життя в соцмережах гуляє безліч мемів та жартів. Вокзал називають «ребусом» через засилля реклами або «бомжатником» через велику кількість безхатьків. В АТ «Укрзалізниця» кілька разів розпочинали боротьбу з МАФами, несанкціонованою парковкою та торгівлею біляшів-шаурми, та все марно. Вокзальний стиль життя важко піддається змінам.

«НЕПРАВИЛЬНО РОЗСТАВЛЕНІ ПРІОРИТЕТИ»

Минулого тижня голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов презентував проєкт реконструкції Центрального вокзалу. За його планом, першими звідси мають зникнути стихійна торгівля та хаотичне паркування. Натомість на вокзал чекає грандіозний внутрішній ремонт. Для цього планують знайти інвестора, який погодиться вкласти у внутрішню реконструкцію приблизно 70 мільйонів гривень. А в підсумку на основі вокзалу має з’явитися торгово-розважальний центр.

Із опублікованого рендеру зрозуміло, що майбутній ТРЦ розміститься у висотній надбудові до вокзалу. В коментарях до посту Кравцова в «Фейсбуці» користувачі одразу збурились: навіщо Києву чергова торгова точка, якщо вокзал конче потребує інфраструктурних змін, передусім кращого транспортного сполучення. Адже шлях до вокзалу, приміром, від зупинки швидкісного трамваю, нагадує забіг з перепонами.

Так чи інакше, перші оцінки проєкту реконструкції Центрального залізничного вокзалу вже зроблені. Зокрема, автор «Дня» Андрій Плахонін у номері за 12              грудня 2019 року детально розписав, як чергова реконструкція ігнорує інтереси пасажирів. Громадськість теж випустила пару. Експерти розкритикували здебільшого нефаховий підхід проєктантів у розв’язанні транспортних проблем вокзалу. Традиційне питання — чи врахує топ-менеджмент залізничного підприємства всі ці зауваження?

«На опублікованих рендерах очевидною є фундаментальна помилка. Неправильно розставлені пріоритети: не може парковка приватних автомобілів бути ближче до входу, ніж зупинка громадського транспорту, — описував позицію експертів урбаніст Мирослав ФЕДОРКІВ у зверненні до Євгена Кравцова на «Фейсбуці». — Правильна пріоритезація стосовно транспорту має такий вигляд: трамваї, тролейбуси, автобуси, таксі, зупинка kiss and ride для приватних авто. Усе! Тут не може бути паркінгу для кількох десятків приватних автівок. Також перед вокзальною площею повинен бути досить великий громадський простір з достатньою кількістю місць для сидіння та озелененням. Крім того, шлях від вокзалу до входу в метро має бути захищеним від атмосферних опадів. Закликаю вас для розробки проєкту оголосити відкритий конкурс. І сформувати техзавдання з урахуванням принципів сталого розвитку транспорту і міської мобільності».

ПРОЄКТ БЕЗ КОНКУРСУ

Зауваження цілком слушні. Адже відкритого архітектурного конкурсу «Укрзалізниця» не проводила. В принципі це й не входить до її повноважень. Адже для об’єктів такого рівня конкурс повинні оголошувати КМДА чи Київрада, оскільки залізничному підприємству належить лише приміщення вокзалу, а площа перед ним — це власність міста. В усякому разі конкурс мав бути апріорі, просто ініціювати його мала мерія.

Віктор ПЕТРУК: Щоб обрати справді найкраще технічне рішення, потрібно провести фаховий та чесний конкурс. Тоді між залізницею та містом не буде такого собі «міжсобойчику» Кравцов хоче щось змінити, але він не розуміє як. Він довірився не дуже фаховим людям. Йому намалювали рендер, де немає транспорту. Але проведіть реальне дослідження, тим паче, що сьогодні існують усі для цього необхідні інструменти, завантажте дані про транспортні потоки і побачите, що це не працює

Як видно з проєкту реконструкції, «Укрзалізниця» планує після внутрішніх робіт у приміщенні створити пішохідну зону перед входом у вокзал, висадити тут дерева та встановити лави, а також облаштувати для автівок окрему парковку. Однак, як ще раз зауважують експерти, залізниця не має права розпоряджатися цією територією.

«Зрозуміло, що залізниця наполягатиме на своїх рішеннях. В «Укрзалізниці» є своя невелика проєктна група, яка малює ці чудові рендери. Але хай там як, проєктна група мусить вийти на відкритий конкурс і чесно відстояти свої рішення», — вважає експерт-транспортник Віктор ПЕТРУК.

Змагатися «Укрзалізниці» є з ким. Так, у команді «Агенти змін» два останні місяці на курсі з урбан-дизайну Projector працюють над проєктом реконструкції Вокзальної площі. На відміну від задуму «Укрзалізниці», урбаністи намагаються врахувати все до найменших дрібниць. Студенти курсу дослідили всю територію Паньківщини, це історична назва території довкола вокзалу. Також дізнались історію цієї території, зібрали інформацію про вік будівель та наявні архітектурні пам’ятки, з’ясували функцію будівель, зібрали дані про озеленення та публічну інфраструктуру. Урбаністи зібрали контекст, відштовхуючись від якого, можна по-розумному спроєктувати майбутнє життя залізничної станції.

«Дізнались, що Вокзальну площу відірвано від жвавого міського центру широкою промисловою зоною, що проходить уздовж залізничних колій. Через це навколо вокзалу відсутнє озеленення, активні перші поверхи, публічна інфраструктура і, як наслідок, комфортний громадський простір. Тому Вокзальна площа поступово маргіналізується, нею користуються лише за крайньої необхідності», — підбивають «Агенти змін» підсумки свого дослідження.

«ПОВЕРНУТИ НА ПЛОЩУ ТРАМВАЙ»

Євген Кравцов через соцмережі запевнив, що вже цікавиться розробками «Агентів змін». Однак чи вплине це суттєво на плани Укрзалізниці щодо вокзальної реконструкції, гарантій жодних.

«Щоб обрати справді найкраще технічне рішення, потрібно провести фаховий та чесний конкурс. Тоді між залізницею та містом не буде такого собі «міжсобойчику», — вважає Віктор Петрук. — Кравцов хоче щось змінити, але він не розуміє як. Він довірився не дуже фаховим людям. Йому намалювали рендер, де немає транспорту. Але проведіть реальне дослідження, тим паче, що сьогодні існують усі для цього необхідні інструменти, завантажте дані про транспортні потоки і побачите, що це не працює».

«У 2014—2015 роках ми досліджували проблему транспорту біля вокзалу. Готували пропозиції про надання пріоритету громадського транспорту, — продовжив експерт. — Зараз навпроти центрального входу є кілька шлюзів для різних видів транспорту, але шлюз для громадського транспорту найвіддаленіший від вокзалу. Люди мають стрибати через шлюз таксі, шлюз приватного транспорту, і потім потрапляти на громадський транспорт. Тому були пропозиції відокремити громадський транспорт від приватного, зробити шлюзи такої ширини, щоб там не можна було паркуватися, як це сьогодні відбувається. І, зрештою,  — повернути на площу трамвай».

До речі, Євген Кравцов раніше обіцяв запустити до вокзалу швидкісний трамвай. Про це йшлося пів року тому під час першої презентації проєкту реконструкції вокзалу. Тепер суспільству презентують повторно інший проєкт, де громадський транспорт знову працює врозріз із життям вокзалу. Споруда, що мала б стати транспортним хабом, зручним для пасажирів, ризикує так і залишитися асоціальним об’єктом.