Замок — до ювілею?

Ще у попереднього мера Львова Василя Куйбіди виникла ідея відбудувати Високий Замок. Однак через численність існуючих на той час міських проблем від неї відмовилися. І ось тепер нинішній мер Любомир Буняк «захворів» цією ідеєю, яку, до речі, значна частина львів’ян не розділяє, і яка призвела до того, що на своїй сесії міська рада скасувала рішення виконкому про відбудову Високого Замку і взагалі…розпустила виконавчий комітет Львівської міської ради.

Тобто можна було б твердити про повне безвладдя у місті, — якби владу віддавали так просто і якби до цього факту поставилися чиновники серйозно. А так, як сказав Любомир Буняк, «ці структури (тобто рада і виконком. — Авт. ) існують паралельно і рішення є незаконним, це самовільщина».

За законом, щоб подолати вето мера, потрібно зібрати під час голосування не менше двох третин голосів, тобто, як мінімум, 60 однодумців, а на сесіях і в період, коли, як правило, відпусток не беруть, збиралося в залі понад 60 людей. Сьогодні ж, літо — у розпалі, більшість депутатів поїхали відпочивати і, ясна річ, що кворуму й цього разу не було. Тепер депутати розмірковують, чи буде кворум на наступному виконкомі — певно, знову ж не буде.

Отже — одні щось відміняють, інші — паровоза пхають, — звичайне життя! Хоча цього разу «пропхати паровоз» буде дуже складно, адже забагато людей вже замішані у конфлікті. На офіційному сайті Львівської міської ради були й такі записи: «Пане мер, невже ви забули про тисячні мітинги студентів біля ратуші? Ви думаєте, що студент мовчатиме? Тільки спробуйте будувати замок швидше, ніж налагодите справи у місті!»

Хоча за моєї пам’яті студенти, й не лише студенти, вже приходили до ратуші, — коли піднімали ціни на воду, коли спалив себе викладач університету, обурений тим, що у його родини відбирають землю біля будинку. І що? Ціни на воду благополучно підняли, а насправді винних у самоспаленні так і не покарали…

Так чи інакше, а львівська громада, вірніше її активна частина, розділилася на прибічників і противників замку. І настільки глибоким виявився цей процес, що прибічників тяжко карають, як, приміром, голову НТШ Олега Романіва, який приватно, не від імені НТШ, висловлювався за відбудову замку. Члени НТШ влаштували йому обструкцію.

Отже, якщо такі люди як Олег Романів виступають за побудову замку, у них є, певно, хоч якісь резони?! Головний архітектор міста, виступаючи на містобудівній раді, сказав: «Маємо Львів без Високого Замку — місто з ампутованим серцем…Ідея відновлення Замку вітає в повітрі з другого дня, як Смолка знищив замок! І вона до сьогоднішнього дня є ідеєю. Все одно прийдемо, якщо не ми, то за нами прийдуть наші діти, які не пам’ятають ні 1944, і ні навіть 1989—1990 рр. Все одно це буде! В Зальцбурзі побудовані фунікулери на замок — і тут буде. І будуть на день тисячі туристів, як в Зальцбурзі».

Проти того, щоб зробити Львів туристичною Меккою ніхто не виступає проти, всі обома руками — за. Обстоюють лише почерговість пріоритетів, пам’ятаючи, що сьогодні три тисячі львів’ян мешкають в аварійних будинках, що розмови про те, що Львів виключать зі списків всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, певно, мають під собою серйозний грунт. Балкони падають львів’янам практично на голови, будинки тріщать, місто завалене сміттям.

А невдовзі Львів святкуватиме своє 750-річчя. До речі, якби не це святкування, скоріше всього, ідея з побудовою Високого Замку, ніким би не піднімалася. А так, — приїде море гостей і всі оглядатимуть, що ж зробило місто, його мудрі владні мужі, до ювілейного дня? Можна буде показати замок, як пам’ятник свого правління і бурхливої діяльності.

Ні для кого не секрет, що у міста багацько симпатиків, і вони доклали величезні зусилля для того, щоб на підготовку та проведення заходів до відзначення дати першої літописної згадки про Львів Кабмін виділив чималі кошти — 50 мільйонів гривен. Гроші мають піти на будови, вказані в переліку об’єктів, які треба ремонтувати й реставрувати в першу чергу. Ясна річ, що побудова замку там не передбачена. Лише з міського бюджету виділяються 630 тисяч гривень на архітектурно-ландшафтний комплекс «Високий Замок». Тобто на сам парк. Кошторис же для замку означений наразі сумою у 18 мільйонів, причому, як постійно підкреслює мер, вони мають бути знайдені у гаманцях спонсорів. Любомир Буняк сам особисто обіцяє дати 10 тисяч гривень. «Але я думаю, що люди дадуть значно більше, бо там має бути збудований туристичний центр». Замок планують зробити не бутафорним, а стилізованою будовою, де може бути розташований ресторан, бібліотека ( хоча дуже цікаво, хто туди, на гору буде дряпатись, щоб прочитати книжки?) і, можливо, ще кілька об’єктів.

І на засіданні виконкому йшлося про те, що львів’яни дадуть, хто по гривні, хто по десять. І відбудують замок для утвердження гордості та самобутності. Однак, як сказав Тарас Возняк, головний редактор журналу «Ї»: «Це не відтворення історичного об’єкта, водночас й не створення нового. Це створення бізнесового об’єкта, на який хтось уже чекає».

У Львові на патріотизмі можна зробити грандіозні речі. Однак цей патріотизм краще вже використати на збереження будівель, які нищаться і знаходяться у кричущому стані. На те, що у нас вже є, і що ми можемо ось-ось втратити. Так вважають практично всі історики, які є, як відомо, найбільшими патріотами. А показова ідея з Високим Замком, можливо, і є гарною, однак не на наші злиденні часи і не для нашого, без перебільшення, буремного часу.

І тому можна погодитися з народним депутатом Тарасом Стецьківим, який вважає: «Спершу потрібно провести ґрунтовні археологічні дослідження, потім — громадське обговорення, а вже потім підходити до питання будівництва».

Сьогодні у Литві відбудовують замок Правителів під горою Гедемінаса у Вільнюсі. Але цій будові передували тривалі дослідження та обговорення. Литовці взагалі — люди ґрунтовні, вони на будову «до дати» не підуть… А ми?!