ЗАПИТАННЯ «Дня»

— Насамперед, відповідь на таке запитання потрібно диференціювати за групами населення з різними доходами. Існує певна асинхронність у співвідношенні асортименту товарів, їхньої якості й доходу покупця, й у цьому сенсі питання можна диференціювати, щонайменше, за 4—5 групами населення. Є люди, які зовсім не зважають на ціну, й ті, для кого дешевизна — головне. Я можу говорити зі своєї точки зору. Зараз доктор наук змушений жити на 300 грн. на місяць. Проте, особисто я бачу зрушення на ринку харчових продуктів: зростають, слідуючи ринковим вимогам, асортимент і якість. Однак зростають і ціни, тому продукти стають недоступними для тих же пенсіонерів. Звідси й ностальгія за «тими часами». Крім того, на мій погляд, покращилася якість вітчизняних продуктів, що, в основному, не поступаються зарубіжним при більш низьких цінах. Хоча, на жаль, ті ж баштанні (кавуни тощо) бувають вирощені за надмірного застосування міндобрив.

А ось легка промисловість у нас не на висоті. Як колись говорили, «переробна й обробна не доробляє». З-за кордону надходить чимало халтури. Двома словами, це можна пояснити тим, що за рубежем ці товари набагато дешевші, що вигідно оптовим постачальникам на наш ринок. Одна з проблем нашого ринку — відсутність суворого контролю. Тому такий елемент планової економіки, як народний контроль або щось на кшталт цього, слід би зберегти. Товариство захисту прав споживачів, звісно, «проявляється» після того, як туди зі скаргами звертаються громадяни. А в наших умовах їм би слід діяти активніше.