Женевській конвенції — 150

Сьогодні, 22 серпня, 150 років тому в Першій Женевській конвенції в межах міжнародного права було внормовано ідею про полегшення долі військових, яких поранено під час воєнних дій, адже навіть під час воєн не можна переступати межу елементарних норм людяності. Швейцарія та Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), які свого часу доклали зусиль задля ствердження міжнародного гуманітарного права на світовій арені, сьогодні виступають за краще дотримання цього принципу. Адже нині все ще бракує дієвих механізмів для його реалізації в усьому світі.

Звісно, сучасні війни мають мало спільного з баталіями ХІХ століття. Бойові дії, які раніше точилися на чітко окреслених полях битви, поширилися на житлові райони. Традиційні війни між арміями ворогуючих країн стали винятком, протиборство всередині однієї країни — правилом. Нині від збройних конфліктів найбільше потерпають цивільні особи.

Міжнародне гуманітарне право адаптувалося до цих змін. Вражені руйнаціями та жахами Другої світової війни, 1949 року держави ухвалили чотири Женевські конвенції про всеосяжний захист осіб, які не беруть або припинили участь у бойових діях — поранених і хворих військових, військовополонених та цивільних осіб. Ці домовленості, що стали основою міжнародного гуманітарного права, були розширені в 1977 і 2005 роках за рахунок схвалення трьох Додаткових протоколів. Сьогодні значною мірою поза законом перебуває застосування певних видів озброєнь, наприклад біологічної та хімічної зброї, касетних бомб і протипіхотних мін. На правовому рівні впроваджуються істотні обмеження з метою захисту найуразливіших осіб від звірств війни. У їх реалізації досягнуто певних успіхів, зокрема в підготовці військових або кримінальному переслідуванні найважчих воєнних злочинців, особливо після створення Міжнародного кримінального суду (МКС).

Попри це, щодня з усього світу до нас доходять жахливі повідомлення та візуальні матеріали, які свідчать про неймовірні страждання людей через збройні конфлікти. Дуже часто причиною нещасть є найтяжчі порушення міжнародного гуманітарного права. І проблема тут — у колективній неспроможності держав. У спільній Статті 1 чотирьох Женевських конвенцій 1949 року вони зобов’язалися «дотримуватись і забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин». Але й до сьогоднішнього дня вони не змогли розробити необхідні засоби для виконання своїх обіцянок. Із самого початку міжнародному гуманітарному праву бракує механізмів, за допомогою яких можна було б забезпечити його ефективне дотримання. Для багатьох осіб така неспроможність часто означає смерть і загибель.

Засади міжнародного гуманітарного права мають універсальну чинність. Але при цьому їхній склад не є постійним — він потребує постійного доопрацювання. Право, яке регулярно порушується й не реагує на це відповідним чином, ризикує з часом втратити свою чинність. Наслідки цього для жертв збройних конфліктів важко собі навіть уявити.

Тому, починаючи з 2012 року, Швейцарія та МКЧХ проводять консультації з усіма країнами щодо питання, як можна посилити дотримання міжнародного гуманітарного права. При цьому вони спираються на мандат, наданий їм XXXI Міжнародною конференцією Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Вони переконані в тому, що країнам потрібен форум, завдяки якому можна було б уживати спільних заходів, необхідних задля кращого дотримання міжнародного гуманітарного права. Регулярне та систематичне опікування цими справами забезпечить належне виконання обов’язків. Завдяки цьому з часом утвориться загальна картина того, як відбувається виконання зобов’язань та подолання пов’язаних із ними викликів. На цій основі врешті-решт можна було б ужити заходів для посиленого застосування права — наприклад, за рахунок взаємної підтримки держав у розробці компетенцій і можливостей, необхідних для виконання своїх обов’язків, а також взаємного обміну та сприяння в реалізації заходів, що добре зарекомендували себе у виконанні цих часто складних завдань.

Крім цього, такий форум держав має створити передумови, завдяки яким майбутні розробки у веденні війни, наприклад у галузі воєнних технологій, підлягали б певним правовим нормам, а не навпаки. Для цього необхідно вести постійний діалог про актуальні питання міжнародного гуманітарного права. Крім цього, держави повинні мати інструмент, за допомогою якого зможуть реагувати на ситуації, пов’язані з тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права, аби відвернути подібні злочини в майбутньому й захистити цивільне населення від подальших страждань. Для цього може знадобитися розробка процедури розслідування причин подібних порушень.

З огляду на створення цього форуму держав Швейцарія та МКЧХ згідно з наданими їм дорученнями розповсюдять на XXXII Міжнародній конференції Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, що відбудеться 2015 року в Женеві, відповідні рекомендації. На цій конференції країни ухвалять рішення про свої подальші кроки.

Із часу ухвалення першої Женевської конвенції 150 років тому міжнародне гуманітарне право стало ключовою складовою міжнародного правопорядку. Зрештою, його положення служать для збереження того, що робить нас людьми — людяності. Це — право, що існує вічно й базується на переконанні, яке визріло протягом століть в усіх культурах, — що необхідно мати правила, завдяки яким воєнні зіткнення не переростали б у рафіноване варварство. Наше покоління повинне закріпити це досягнення шляхом створення інституційних меж для сприяння в його дотриманні. Право може бути дієвим лише за умови наявності необхідних для цього інструментів. Ніколи в історії людства розв’язання цього завдання не видавалося таким близьким, як сьогодні. І ми повинні скористатися цією можливістю.

Дідьє БУРКХАЛЬТЕР, президент Швейцарії

Петер МАУРЕР, президент Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ)

P.S. Важливість місії Міжнародного комітету Червоного Хреста підтверджується в останні дні у зв’язку з російської агресією щодо України. Нагадаємо, саме твердість позиції представників МКЧХ заблокувала можливість просування так званого «гуманітарного вантажу» з території Російської Федерації без виконання всіх умов МКЧХ щодо його проходження. Лише у четвер удень начальник відділу зв’язків з громадськістю делегації МКЧХ у Росії, Білорусі та Молдові Вікторія Зотикова повідомила, як передає Інтерфакс, що всі умови, які МКЧХ висував для своєї участі в доставці російської гуманітарної допомоги для південного сходу України, дотримані. Зотикова також сказала, що напередодні передова команда МКЧХ проїхала по передбачуваному маршруту доставки російської гуманітарної допомоги. Тільки після відповідної заяви МКЧХ українські прикордонники і митники почали процедуру оформлення російського гуманітарного вантажу в пункті пропуску «Донецьк» (Ростовська область РФ).