Життя і смерть в об’єктиві

Відомий фотограф, постійний учасник фотоконкурсів «Дня» помер раптово у громадському транспорті... Серце зупинилося у знаного фотомайстра, члена правління Чернігівської обласної організації НСФУ ще до приїзду «швидкої» та поліції — це підтвердили правоохоронці. Шайгородському був 61 рік...

За життя Валерій Шайгородський провів сотні і сотні фотосесій. Він  спеціалізувався на пейзажній, портретній та весільній фотозйомках. Багато чернігівців мають в своїх сімейних архівах  світлини від цього  чернігівського майстра. Друзі розказують, що років п’ять тому у нього вже був інфаркт...

Чернігівська журналістка Алла Скорик повідомила, що напередодні біди покійний знімав дитяче свято, йому стало зле, він навіть поскаржився на біль в животі, але все ж довів зйомку до кінця...

«БАГАТООБІЦЯЮЧИЙ ПОЧАТОК»

Шайгородський був творчою особистістю, щорічно брав участь у фотоконкурсах «Дня», часто одержував призи. Так, 2011 року він став  володарам  спеціального призу від Світового банку в Україні за фотороботу «Невагомість» і в  бліц-інтерв’ю  зізнався: «Я беру участь, певне, із самих перших років існування фотоконкурсу газети «День». Часто стаю номінантом. Щороку на цій фотовиставці я відкриваю для себе щось нове і завжди дивуюсь, хоча вже й сам фотографую не перший рік, моментам, які люди встигли побачити й зафіксувати. Особисто мені фотоконкурс «Дня» не дає застоюватися, змушує готуватися до нього, щось робити, творити. Та й сам конкурс не стоїть на місці, змінюючись з кожним роком, —  і це цікаво».

— У своїх роботах Валерій зміг показати всю красу і неповторність Чернігівської землі. Він не був багатослівним, за нього промовляють його світлини. Він був трудоголіком... Якщо ти вибрав серцем професію фотографа, то кожну мить свого життя перебуваєш у процесі пошуку нових місць, осіб і кадрів. Ми запам’ятаємо Валерія тихим, добрим, люблячим свою справу і людиною, без якого світ чернігівської фотографії був би трішки іншим, —   цитує слова Віктора КОШМАЛА, члена Національної спілки фотохудожників України в Чернігівський області 4ernigiv.info.

Валерій Шайгородський був організатором фотоклубу «Прекрасне поруч» для молодих фотографів, членом журі багатьох фотоконкурсів та учасником фотовиставок.

На своїй сторінці у соцмережах майстер писав: «Вдячний усім, хто допоміг мені показати вам ці осмислені миті нашого життя. Буду радий, якщо побачені роботи допоможуть вам по— новому поглянути на прекрасний, важкий і такий неповторний світ. Нехай та енергія, радість відкриттів, які я пережив, допоможуть вам бути щасливішими, чутче ставитися один до одного і стати духовно багатшими»...

«Мене часто запитують, чому я не розлучаюся з фотоапаратом? Дуже просто. Фотохудожник завжди готовий знайти, побачити, осмислити, показати свою і вашу мрію. Дати можливість запам’ятати назавжди або відкрити таємницю, про яку ви й не здогадувалися, хоча вона була зовсім поруч»...

Останній знімок Шайгородського, який він опублікував на своїй сторінці у «Фейсбуці» в день смерті, близько 11-ї ранку він підписав, як # Чернігів # Україна сегодня, повідомляє gorod.cn.ua.

У Валерія Шайгородського залишилися дружина,  дочка, зять  і двоє онуків. Прощання  з фотографом відбулося в будівлі Філармонічного центру, а поховали фотомитця на кладовищі Яцево.

Редакція газети «День» висловлює співчуття родині, друзям і колегам Валерія Шайгородського.

Світлу пам’ять про Валерія допоможуть зберегти зроблені ним світлини з архіву «Дня».