Життя в умовах глобального потепління

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) щороку ставить перед собою завдання привернути увагу світової спільноти до певної конкретної проблеми. Цього року нею є вплив глобального потепління на здоров’я і тривалість життя людей. Проблема назріла вже давно: за оціночними даними ВООЗ, в країнах ЄС кожне підвищення температури на один градус може викликати зростання смертності на 1—4%, а за даними 12 європейських країн період екстремальної спеки влітку 2003 привів до понад 70 тисяч «надлишкових» смертей. Але не лише спека є наслідком глобального потепління. Фахівці стверджують, що від надмірно низьких температур взимку теж зросте смертність — від 5 до 30%. Небезпеку для людей становлять й повені: лише в ЄС на прибережних територіях, яким щороку загрожують затоплення, живе 1,6 мільйона жителів. До згаданих лих слід додати буревії й вітри, які підвищують ризик травматизму... Всі природні виклики спричиняють інші проблеми — із забезпеченням якісними водою та продуктами, поширення інфекцій тощо. Тому ВООЗ радить урядам країн негайно зосередитися на цих проблемах і зобов’язати системи охорони здоров’я країн працювати в контексті вирішення проблем, пов’язаних із глобальним потеплінням. Детальніше про ці питання, а також про те, наскільки вітчизняна система охорони здоров’я готова прийняти нові виклики, розповів керівник Бюро ВООЗ в Україні Ігор ПОКАНЕВИЧ.

— Пане Ігорю, розкажіть, будь ласка, детальніше про нові виклики для системи охорони здоров’я, пов’язані зі зміною клімату.

— Щороку 7 квітня ВООЗ відзначає День здоров’я. Цього року він присвячений змінам клімату і його впливу на якість та тривалість життя людини. Проблема глобального потепління існує вже давно, тож ВООЗ системам охорони здоров’я визначив нове завдання — більш серйозно підійти до питання й брати на себе лідируючу роль аби відповісти на ті виклики, які можуть трапитися. Якщо говорити про виклики, то, насамперед, це хвилі спеки та холоду, наслідки можливих повеней та інших стихійних лих, а також порушення в постачанні якісних харчових продуктів та води. Це — основні напрямки роботи, яким кожна держава має приділити особливу увагу, адже питання впливу наслідків змін клімату на здоров’я людей — більш важливе, ніж може здатися на перший погляд. В першу чергу — на збільшення кількості серцево-судинних захворювань, зумовлених, як правило, хвилями спеки. Наприклад, відомо, що в європейському регіоні на кожний градус температури вище норми кількість смертельних випадків збільшується від 1до 4%. Різні групи населення мають різну ступінь вразливості. Особливо можуть постраждати діти, тому що дитячий організм знаходиться під впливом несприятливих факторів протягом багатьох років. Також спека впливає погано на людей похилого віку: хронічні хвороби та вживання ліків можуть знижувати опiрнiсть організму. В цих умовах також потрапляють під ризик люди, які працюють на повітрі, співробітники екстрених служб тощо. Географiчно від спеки більше можуть потерпати жителі сіл з невеликим доходом та жителі гірських районів, ті хто живе в місцевості, де недостатньо води. Крім того, ВООЗ прогнозує, що у зв’язку із змінами клімату, виробництво продуктів харчування в зонах Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Середземномор’я може порушитися: до середини ХХI століття зниження врожайності в Центральній Азії може досягнути 30%, що створить загрозу продовольчої безпеки. Це може призвести до загострення проблем iз харчуванням, особливо серед малозабезпеченого сільського населення, де сімейних дохід безпосередньо пов’язаний із виробництвом харчових продуктів.

Крім того, зміни клімату піднімають проблему безпеки харчових продуктів, оскільки тепло сприяє розмноженню бактеріальної флори в їжі. Експерти кажуть, що при вiдхиленнi температури навколишнього середовища на понад 5 градусів від норми, є ризик захворіти на сальмонельоз зростає на 5— 10%. Спекотна погода також зумовлює несправності в холодильниках, сприяє розмноженню мух й інших шкідників. Тож в цьому році країни-члени ВООЗ — 193 країни — прийняли рішення, що ця проблема має бути піднята на більш високий суспільно-політичний рівень і щоб вся система охорони здоров’я кожної країни (не тільки міністерства) працювалана над вирішенням цієї проблеми.

— В яких конкретних діях це можна побачити?

— Найперше треба захистити більш вразливих людей — похилого віку і дітей. Нині ВООЗ розробляє стратегії, як забезпечити їх від впливу високих температур. Адже порушення здоров’я та смертність, обумовленi спекою, в значній мiрi можна попередити. Так, зниженню смертності може сприяти забезпечення готовності систем охорони здоров’я, застосування заходів для зниження негативного впливу на індивідуальному та громадському рівнях, попередження про небезпеку людей. За період з 2003 року багато країн розробили і впровадили план дій в області охорони здоров’я на випадки екстремальної спеки. Зокрема, це забезпечення людей кондиціонерами (або не певний час переїзд їх у зони, де є кондиціонери). В дітей має постійно бути доступ до води: фонтани на вулиці — це нормально. Те ж стосується хвиль холоду. Крім того, країни повинні зрозуміти, що потрібно й працювати глобально: зменшувати кількість шкідливих викидів у атмосферу, дотримуватися Кіотського протоколу, який, до речі, у 2004 році Україна ратифікувала. До того ж вступили в силу у 2007 році нові медико-санітарні правила, в яких йдеться про вплив оточуючого середовища на здоров’я людини.

— Яка робота вестиметься в Україні в плані підготовки системи охорони здоров’я до викликів глобального потепління?

— Разом iз МОЗ, Національним медичним університетом ми провели велику конференцію, на яку запросили представників МНС, Мінекології, громадськість і обговорили питання, з якими вже доводиться стикатися. Це — абсолютно новий виклик для нас. Тож наразі ми ці проблеми обговорюємо в робочих групах..

— Яка у вас співпраця з МОЗ?

— Я представляю одну із спеціалізованих агенцій ООН, основним завданням яких є організація громадського здоров’я. Ми співпрацюємо з міністерством в рамках дворічної угоди про співробітництво з 1994 року. Тоді вперше була запроваджена посада радника по ретро-вірусних препаратах, тоді ж було створене бюро ВООЗ в Україні. Ми на два роки визначаємо пріоритети. На 2008—2009 рр. маємо такі: зміцнення системи охорони здоров’я, який в себе включає вирішення проблеми кадрів, зміцнення системи фінансування охорони здоров’я, безпека крові, відповідь на невідкладні ситуації (підготувати систему здоров’я до нештатних ситуацій). Також ми працюємо з тим, що створюємо формуляр лікарських засобів. Тобто ми розбудовуємо в країні потенціал для того, щоб дійсно система охорони здоров’я працювала ефективніше. Другий пріоритет нашої роботи — неінфекційні захворювання і пропаганда здорового способу життя. Наразі ми проводимо боротьбу з тютюнопалінням: плануємо створити ресурсний центр, який дасть можливість моніторити ситуацію. Йдеться про фізичну активність і харчування — ті речі, які є причинами серцево-судинних захворювань. Третій напрямок — інфекційні хвороби (маємо намір зменшити тягар ВІЛ/СНІДу, туберкульозу) та працюємо над ти, щоб попередити хвороби способом вакцинації. Найближчим часом ми з МОЗ будемо робити масову вакцинацію людей від 16 до 29 років проти кору та краснухи — це майже 9 мільйонів людей. Мета — щоб до 2010 року захворюваність на ці хвороби була близько нуля. Четвертий напрямок — збереження здоров’я матерів, дітей, підлітків. Для цього ми напрацьовуємо різні стратегії. Наприклад, у нас працює європейська стратегія щодо здоров’я дітей та підлітків і репродуктивне здоров’я чоловіків та жінок — щоб покращити стан наших громадян.

— Хто фінансує програми?

— ВООЗ та різні форми бюджету. По-перше, це внески країн-членів, друге — це внески з інших джерел від багатих країн, які фінансують окремі програми. Наприклад, українську програму по боротьбі з туберкульозом нині фінансує одна американська організація з розвитку. А програма по ВІЛ/СНІДу частково фінансується з внесків країн і частково — німецькою агенцією.

— Чи моніторите ви результати проведеної роботи? Тому що в Україні й далі триває епідемія туберкульозу і СНІДу...

— Зрозуміло, в нас є постійний моніторинг і стратегічне планування на 6— 8 років. А відповідь на запитання, чому в нас показники не покращуються, лежить більше в площині глобальних тенденцій, бо з нашої сторони ми надаємо технічну допомогу уряду. Якщо ж говорити про ВІЛ/СНІД, то в одному плані вона погіршується, а в іншому — покращується. Наприклад, щодо забезпечення хворих на СНІД ліками, також знижується й розповсюдженість ВІЛ/СНІДу серед наркозалежних. Наразі ми намагаємося зробити все, щоб впровадити замісну терапію метадоном. Ці питання — не на рік-два: має пройти 10—20 років, щоб дійсно були відчутні певні зміни. Україна підписала «Цілі розвитку тисячоліття» і там йдеться про СНІД, туберкульоз і здоров’я матерів і дітей. Ми можемо сказати, що нині здоров’я матерів і дітей покращується — кількість захворювань і смертності зменшується.

— Якщо порівнювати Україну з іншими європейськими країнами по системі охорони здоров’я, як ми виглядаємо?

— Все залежить від того, про яке захворювання ми говоримо. За розповсюдженням туберкульозу Україна — друга після Росії в Європейському регіоні. Якщо говорити про мультирезистентний туберкульоз (видозмінена форма), то проводилися різні дослідження (в Донецькій області), і згідно з ними, Україна — на 7-му місці в Європі. Звісно, ми не можемо використовувати ці дані для всієї країни, але вони можуть бути певним чином репрезентативними.

— Повертаючись до глобального потепління, скажіть, чи є дослідження про вплив його на тривалість життя людей?

— Глобальне потепління — це один iз факторів довкiлля, як і якість води, повітря, харчування тощо. Якщо говорити про них, то є дані, що від несприятливого впливу цих факторів ми втрачаємо сотні тисяч життів. Теоретично, якби цих факторів не було, то цих втрат не було. По них — ми в першій десятці європейських країн. Хочу наголосити, що впливаючи на фактори оточуючого середовища, в Україні ми можемо попередити близько 155 тисяч смертей на рік. Вода, повітря і продукти харчування від потепління найбільше й страждають. Підвищується температура — погіршується стан повітря: чим вища температура, тим більше в повітрі можливостей для розмноження вірусів. Зазнає негативних змін вода, адже коли піднімається температура, і у воді з’являється більше мікроорганізмів. Звідси постає питання безпеки харчових продуктів. Крім того, висока чи низька температура завжди викликає в людини стрес. Те ж стосується повеней і стихійних лих, коли збільшується травматизм. Все це стосується проблем суспiльного здоров’я. Тож наразі ми, Бюро ВООЗ в Україні, намагаємося робити все, щоб суспiльному здоров’ю приділялося більше уваги. Наскільки мені відомо, нині школи суспiльного здоров’я є в Києво-Могилянській академії та в Академії управління при пре зиденті —вони працюють iз цими питаннями. Вважаю, що такий досвід в Україні потрібно поширювати. Адже якщо впливати на фактори довкiлля та інформувати людей про небезпеки, пов’язані зі змінами клімату, то життя можна зробити більш безпечним. Я вже говорив, що в Україні можна таким чином попередити понад 150 тисяч смертей у рік, а в європейському регіоні зберегти щороку близько 7 мільйонів життів.