Звідкіля з’явилося кохання?

Я вирішив задатися метою і з’ясувати, звідкіля з’явилося це прекрасно-жахливе почуття. Ясно, що спочатку воно було у богів. Потім ним заразилися люди. Однак хто був його першим, так би мовити, носієм і розповсюджувачем? (Гарненьке визначення — розповсюджувач кохання).

У древній Єгипет лізти не хотілося. Коли в цих хлопців найвидатніше досягнення — пірамідальні гробниці — можна поховати будь-які почуття.

Мені якось рідніша Греція. По-перше, Європа. А по-друге, пляжі, скелі та гетери — мені близькі й нині. Особливо в розпал курортного сезону.

Я вирішив відразу пристойно копнути, десь на 500 років до нашої ери углиб. У греків тоді нараховувалося усього чотири першопричини світу: Хаос, Тартр, Ерос і Гея.

Хаос — велика кількість нічого. Ще вона у греків асоціюється з чимось водяним. Як у пісні: «Вода, вода, кругом вода». (До речі, це схоже на гіпотезу сучасних вчених із приводу вигляду древньої Землі). Хаос — мов чудовисько, котре не має форми, але створює її. Не складнувато?

Стихія у греків асоціюється з якимось конкретним покидьком. На зразок нашого Діда Мороза. Так ось, Хаос — це Мороз у кубі.

Тартр — миле містечко в глибині космосу, нижче підземного царства Аїда. Якщо скинути ковадло з неба (де прохолоджувалися боги), то до землі воно б долетіло за 9 днів. (Уявляєте — під час подібних експериментів прогулюватися де-небудь у парку. А наш халатний народ навіть на будмайданчиках без касок шляється). Так ось, від землі до Тартра цьому ковадлові треба летіти ще 9 днів. Навіть боги боялися там опинитися. Пропаще приміщення, але тюряга хороша. Зачинялося мідними воротами, які стеріг Цербер — собака!

Гея — земля. Або мати земля. З женихами в ті часи було сутожно, а їй терміново хотілося народжувати. Тому погано-бідно вона породила сина Урана й сама ж вийшла за нього заміж. Невитіювата кровозмішана комбінація. Уран був не красенем, а діти у них були точною копією татуся. Суцільні виродки. Однак він продовжував їх наполегливо стругати, остаточно натомивши дружину-матусю (ось звідкіля починаються едіпові комплекси та інша фрейдятина).

Ерос — бог кохання. Це було щось на зразок ВЕЛИКОГО ВСЕСВІТНЬОГО БАЖАННЯ. Хвилями він проникав у всі сфери. Та що він у точності собою становив — важко сказати. Може, якийсь фалічний символ? Мене, наприклад, страшенно вразило, коли я ударився в історичну символіку, що обеліск — це древній чоловічий фалічний символ. Нам його завжди подавали в військово-патріотичному світлі. І як, пробачте, ставитися у нас до одного з пам’ятників, який буквально звучить так: «Фалос партизанської слави». Про яку славу йдеться? Той же фалічний обеліск у нас на честь першого польоту в космос. Що ми хочемо показати всесвітові цим жестом?

Ясно одне, любов ще не набула конкретних обрисів, але генератор її було встановлено на самому початку, так би мовити, статевого розвитку Землі.

Потім відбулася зміна влади: одні чудовиська скинули інших до Тартру. Той же Уран — друге покоління олімпійських громадян. Криміналу в перших палацових переворотах — до біса (як, проте, і в подальших).

Продовження у наступному «п’ятничному» номері