«Авансування» Гройсману

Схоже, що в Європейському Союзі задоволені діяльністю українського уряду на чолі з Володимиром Гройсманом, який вперше з моменту його призначення на цю посаду побував у Брюсселі. Такий висновок можна зробити за результатами дводенного візиту прем’єра в Брюссель і його зустрічами з ЄСівськими високопосадовцями, президентом Європейської ради Дональдом Туском, президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні.

Високий представник, зокрема, зазначила, що зустріч дала можливість підтвердити незмінну прихильність Європейського Союзу до міцного, глибокого та широкого партнерства з Україною. Окрім того, вона привітала прем’єр-міністра України з виконанням всіх умов, необхідних для надання Україні безвізового режиму. «Це вражаюче досягнення, яке було визнано Європейською комісією в її пропозиції скасувати візові вимоги, повинно привести восени до позитивного результату в Раді і Європейському парламенті», — наголошується у повідомленні Зовнішньої служби ЄС.

Зі свого боку прем’єр-міністр поінформував Могеріні про заходи, яких вживає уряд в соціально-економічній сфері, реформуванні системи державної служби, боротьбі з корупцією. Співрозмовники повідомили про домовленість провести наприкінці 2016 року засідання Ради асоціації Україна — ЄС, співголовами якої вони є. 

Під час зустрічі вони також обговорили хід реалізації Мінських домовленостей, особливо в світлі сплеску насильства на сході України за останні два дні. «ЄС продовжує підтримувати повне виконання Мінських домовленостей, а також територіальну цілісність і суверенітет України», — запевнила Могеріні.

Під час спільної прес-конференції з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером Гройсман наголосив, що говорити про вибори на Донбасі та реінтеграцію території можливо говорити лише після того, як з української території будуть виведені бойовики, російські війська, озброєння, буде введена поліцейська місія ОБСЄ та буде гарантовано безпеку.

Прем’єр зазначив, що після переговорів з європейським комісаром з питань торгівлі Сесілією Мальстром було досягнуто домовленості, що з вересня Україна може отримати додаткові торгові преференції для своїх товарів з виходом на європейський ринок. «Сфера дій автономних преференцій ЄС повинна включати в себе критично важливі категорії, такі як м’ясо птиці, агропродукцію тваринного походження, борошно, фруктові соки, електротовари, алюміній і вироби з нього», — пояснив Гройсман.

Він також повідомив, що на переговорах з європейською стороною порушувалось питання спільного авіаційного простору, що дозволить зайти в Україну бюджетним авіакомпаніям ЄС, а українські оператори зможуть вийти на загальноєвропейський ринок.

«У ДАНОМУ ВИПАДКУ ЄС ДІЄ ЗА ПРИНЦИПОМ «НЕ НАШКОДИТИ»

Михайло ГОНЧАР, президент центру глобалістики «Стратегія-1»:

— Отримані сигнали свідчать про позитивні наслідки візиту Гройсмана до Брюсселю. Не думаю, що тут якась велика заслуга українського прем’єра, а скоріше авансування, з огляду на те, що важко очікувати протягом кількох місяців фундаментальних зсувів у проведенні реформ.  

І по друге, це не стільки оцінка європейською стороною персонально прем’єра Гройсмана за повільний, не зовсім впевнений, не до кінця послідовний, але все ж таки поступ України. Хоча дещо і пов’язано з персоналією самого Гройсмана, і в принципі так має бути. Адже успіх реформ — це не стільки конкретні персоналії, а системна робота державного апарату в цілому. У даному випадку ЄС діє за принципом «не нашкодити». А нас постійно тикали обличчям в асфальт, то тепер вирішили трішки підсолодити.

Що стосується знакових речей, то можна виділити питання, пов’язані зі співпрацею у використанні потенціалу газотранспортної системи в контексті загроз, які становить північний сусід із просуванням проекту «Північний потік-2». Тут йшлося про намацування спільної взаємодії України та ЄС. Але поки що європейська та американська сторони не бачать активної позиції нового уряду, на відміну від попереднього, який був більше налаштований протидії «Північному потоку-2».

Залишається проблемним питання безвізового режиму. Євросоюз, як правило, критикує нас, що, мовляв, українські політики люблять обіцяти, але нічого не робити. А тут виходить, що і ЄС вміє обіцяти, висувати умови, і зрештою далеко не факт, що питання надання безвізового режиму Україні буде вирішено у жовтні.

Мені здається, що налякана і з повною купою психологічних комплексів Європа буде шукати якісь зачіпки, щоб так чи інакше якщо не уникнути надання нам безвізового режиму, то вкотре відкласти це питання на невизначений термін.

Але там мають усвідомлювати, що на цьому етапі невизначеність з цим питанням почне відштовхувати Україну від ЄС. І це призведе не просто до колосального розчарування до Євросоюзу, а стане каталізатором ворожого ставлення до ЄС як наднаціональної структури. 

Історія з розширенням квот — це добре. Але питання, які квоти і наскільки їх розширять. Ми знаємо, як європейці діють у цих питаннях: на крихту розширять певні квоти, а будуть подавати це як певний успіх. Звичайно, вони будуть тикати нам пальцем: дивіться, у вас квоти взагалі не вибрані, а ще щось просите. А по іншим квотам, зокрема соняшниковій олії чи зерну, то там квоти мізерні. Вони захищають свій ринок, тому я не думаю, що там буде колосальний прогрес.

Що стосується спільного авіаційного простору, то епопея з цим питанням тягнеться так само як з безвізовим режимом. Довга історія, яка не має кінця і краю. Якщо тривалий час проблема була саме з українського боку і полягала монополізації ринку авіаційних перевезень і ми не робили ніякого прогресу, то зараз ситуація виглядає не так однозначно. Ми не бачимо такого інтенсивного руху на зустріч з боку ЄС. Тут продовжують діяти перестороги щодо України і не через проблеми технічного характеру,  а загальнополітичного. Євросоюз переосмислює зараз себе, там усім нажахані і починають уважно дивитися на всі загрози довкола. І тепер, оскільки на сході через російську агресію є якась непевна непередбачувана і нестабільна Україна, то відбувається, вживаючи астрономічний термін, розбігання галактик. ЄС вважає, що треба втекти від цих проблем, хоча це неможливо.