«Банківський дім» по-швейцарськи

Відразу зазначимо, мова піде про приватні банки, надійністю та конфіденційністю яких так славиться ця маленька альпійська країна. Швейцарія стала батьківщиною приватної банківської справи не випадково: географічно та історично тут сходилися найважливіші транспортні, торговельні й фінансові шляхи, що згодом зробило цю країну одним із визнаних світових фінансових центрів. Приватні банкіри зіграли важливу роль у розвитку швейцарської економіки, становленні міжнародного кредитування та фондового ринку, вони стояли у витоків створення великих акціонерних банків, наприклад UBS — Union Bank of Switzerland, що входить в десятку найбільших світових банків. Сьогодні за різними оцінками, від 30 до 45% усіх приватних банківських внесків у світі знаходяться саме в банках Швейцарії.

Приватний банк завжди перебуває в особистій власності банкіра, це може бути командитне або повне товариство, або командитне товариство з акціями. Приватний банкір здійснює банківську діяльність, використовуючи свої власні активи (гроші, цінні папери, нерухомість та інші об’єкти власності), як гарант своєї необмеженої відповідальності та повної самостійності рішень. «Коли партнери, які керують приватною банківською установою, ризикують усіма власними коштами, власники грошей охочіше довіряють їм управління своїм капіталом» — вважає П’єр Мірабо, керуючий партнер одного з найстаріших приватних банків Швейцарії Mirabaud & Cie.

Пан Мірабо, представник найвідомішої в Женеві династії потомствених банкірів, людина надзвичайно активна, його практично неможливо застати на місці. Крім того, він є президентом Швейцарської Асоціації банкірів (Association Suisse des Banquiers), а віднедавна став радником з фінансових питань українського прем’єра ( але про це трохи пізніше). Тому свої питання я адресую директору приватного банку Mirabaud & Cie пану Еріку Шереру.

— Пане Шерер, які основні види фінансових послуг надає ваш банк?

— Заснований 1819 року, банк Mirabaud & Cie традиційно займається управлінням активами та фінансовим консультуванням своїх клієнтів. У банківській термінології це, portfolio management, формування та управління портфелем фінансових інструментів, переважно цінних паперів, і private banking, комплекс продуктів, послуг та технологій, направлених на збереження, оптимізацію, збільшення прибутковості й передачу спадкоємцям вміщеного в банк капіталу. Приватний банк не здійснює комерційної діяльності, а займається тільки управлінням цінними паперами, інвестиціями. Діяльність нашого банку орієнтована, передусім, на європейську клієнтуру — Англія, Франція, Іспанія, франкомовна Європа. З 80-х років почалося міжнародне зростання банку й зараз наші відділення представлені в 10 країнах.

Клієнт зберігає гроші там, де він відчуває себе в безпеці. Сьогодні в світі загальновизнаних міжнародних фінансових центрів не багато. Швейцарія — одна з найважливіших. Цьому суттєво допомагало сприятливе розташування в центрі Європи, стабільна політика держави, віковий досвід ведення банківської справи, довіра міжнародної клієнтури.

— Чи складають країни Східної Європи інтерес для приватних банкірів Швейцарії?

— Як правило, у великих комерційних банках існують цілі департаменти, які займаються аналітичним аналізом однієї країни або певного географічного регіону. Ми як приватний банк не проводимо систематичного маркетингу по країнах. Що нас цікавить у Східній Європі? Передусім, це фінансові інструменти, створені там для потенційного інвестування нашими клієнтами шляхом, наприклад, фондів. Сьогодні для приватного банкіра це цікавіше, ніж індивідуальний клієнт. Ми зацікавлені також у тому, щоб знайти людей, які мають технічні можливості створити фонди для інвестування на місцях. Пан П’єр Мірабо завжди цікавився інвестиційними фондами і завдяки йому наш банк з 1973 року співпрацює з американським Funds Hussman. А з 2006 року ми почали співробітництво з інвестиційним фондом, який особливо активно діє в Росії та Україні.

— Чи впливає політична нестабільність тієї або іншої держави на ваші рішення?

— Ми не займаємося оцінкою політичної ситуації в країні, а цікавимося її економічним розвитком. На мою думку, українська економіка відкривається назустріч інвестору. Досягнуть успіху ті, хто прийдуть на цей ринок першими. Ми, як приватний банк, можемо ввести фінанси наших клієнтів на український ринок лише після їх згоди. І, чесно вам скажу, багато хто готовий ризикнути. Росія та Україна — країни, які знаходяться у фазі повного розвитку, представляють сьогодні нову зону для світових інвестицій.

— За останні п’ять років кількість приватних банків у Швейцарії поменшала з 18 до 14. Чим це пояснити?

— В кінці Другої світової війни в Швейцарії було близько 50 приватних банків. З історичної та юридичної точок зору, приватний банк стоїть перед специфічними проблемами. Передусім, щоб мати статус приватного банку, ім’я одного з асоційованих членів, або партнерів, обов’язково має бути в назві банку. Багато приватних банків, особливо у Цюріху, настільки розрослися, що знадобилися нові капіталовкладення. Отже, такі приватні банки, які складаються з декількох асоційованих членів з необмеженою відповідальністю, перетворилися на товариства акціонерів та отримали вже статус «приватного банківського будинку». Інші ж були придбані великими комерційними банками.

— Існує думка, що початковий внесок для клієнта приватного банку складає від 200 тис. до 1 млн. доларів. Як стають клієнтом вашого банку?

— Багато які люди дійсно вважають, що клієнтами приватного банку можуть бути тільки мільйонери. Це не зовсім правильний підхід. Головна умова — мати капітал, достатній для диверсифікації портфеля цінних паперів з метою різноманітності ризиків. Недаремно говорять Ne mettez jamais tous vos oeufs dans le meme panier (Ніколи не складайте всі яйця в один кошик).

Усі швейцарські банки перебувають під контролем Федеральної Комісії з банків. Аудит проводиться незалежною аудиторською фірмою. Широкій публіці не відомі обороти приватних банків, оскільки згідно із швейцарськими законами банки, які не працюють з державними капіталами, не зобов’язані оприлюднювати ці цифри. Звідси так званий ореол секретності, яким оточені приватні банки, хоч, насправді, федеральні власті чудово обізнані у фінансовій ситуації будь-якого банку країни.

Привілеї приватного банку — ми вибираємо наших клієнтів, так само, як і вони вибирають своїх банкірів. Як правило, для того, щоб відкрити рахунок у приватному банку, клієнт має бути представлений нам організацією або людиною, яку ми вже знаємо. Це може бути адвокат, нотаріус, інший банк або просто приватна особа, з якою у нас існують довірчі відносини. Майбутньому клієнтові нашого банку доведеться відповісти на безліч питань, зокрема, про походження капіталу, а також, чому клієнт вибрав саме наш банк. Такою є стандартна процедура відкриття рахунку в будь-якому приватному банку Швейцарії. Якщо ми не задоволені відповідями, то рахунок не буде відкрито.

Клієнт довіряє нам гроші і знає, що його капітал у безпеці. Так само і ми хочемо мати гарантії відносно грошей, які отримуємо. Сьогодні в кожному банку існує відділ контролю (compliance department), який займається перевіркою як власне потенційного клієнта банку, так і його економічної діяльності та джерел його капіталу. Дуже часто клієнт хоче відкрити рахунок на ім’я свого підприємства. Інформаційна система world check дозволяє дізнатися про існування фірми або підприємства, про його акціонерів або власників. Якщо compliance department не задоволений відповідями клієнта, зібраною інформацією або має додаткові питання, банк скликає внутрішню комісію для прийняття рішення. Тільки від рішення compliance department або комісії залежить, чи стане певна людина або фірма клієнтом нашого банку.

Особливу обережність ми виявляємо стосовно politically exposed persons. Як правило, особам, які ведуть активну політичну діяльність, навіть у масштабі власної країни, банк відмовляє у відкритті рахунку.

— Часто нетямущий обиватель ототожнює банківську таємницю та номерні рахунки. Чи правда, що приховуючи ім’я вкладника, його фінансова діяльність стає недоступною для перевірки походження капіталів?

— Номерний рахунок — це типовий поточний грошовий внесок у банк, з тією лише різницею, що ім’я вкладника приховане за привласненим його рахунку певним номером. Але сам банк та керуючий рахунком чудово знають, кому саме належить внесок. Мова йде про коректність і тактовність по відношенню до клієнта, а не про секретність самої інформації. Якщо походження капіталу не є законним, і правоохоронні органи іноземної держави звертаються до швейцарських компетентних органів за інформацією, ми надаємо банківські книги на вимогу швейцарської влади.