Барак Обама і вплив Америки

Одним із перших випробувань, які встануть перед президентом Бараком Обамою, стане вплив фінансової кризи, що поставила під сумнів майбутній вплив Америки. В одній зі статей «The Far Eastern Economic Review» стверджується, що «крах Уолл-Стріт є ознакою глобальних тектонічних змін: початок занепаду впливу Америки». Президент Росії Дмитро Медведєв бачить у кризі знак закінчення глобального лідерства Америки, а президент Венесуели Уго Чавес заявив, що сьогодні Пекін грає значно важливішу роль, ніж Нью-Йорк.

Тим часом, долар, символ фінансової могутності Америки, лише виріс. Гарвардський професор, а також колишній економіст МВФ Кеннет Рогофф зазначає, що «за іронією, саме коли ми переживаємо не кращі часи, іноземці вирішують вливати в нас більше коштів. Вони не знають, куди ще можна піти. Схоже, що вони більше, ніж ми самі, вірять у нашу здатність вирішити проблеми».

Раніше казали, що коли чхає Америка, весь світ уже простудився. Останнім часом багато хто зазначав, що з підйомом Китаю й нафтових держав уповільнення зростання Америки може пройти осторонь від іншого світу. Однак коли США підхопили фінансовий вірус, то за ними пішли й інші держави. Багато лідерів іноземних держав перейшли від зловтіхи до страху, а також до надійності казначейських квитків США.

Як правило, кризи спростовують загальноприйняті істини, ця ж криза демонструє, що потужність американської економіки залишається вражаючою. Погані показники Уолл-Стріт та американських регуляторів дорого обійшлися Америці щодо втрати привабливості американської економічної моделі, однак цей удар не стане смертельним, якщо на відміну від Японії 1990 року США зможуть поглинути збитки і обмежити втрати. Міжнародний економічний форум, як і раніше, ставить на перше місце за конкурентоспроможністю американську економіку, що зумовлене гнучкістю її ринку праці, рівнем освіти, політичною стабільністю, відвертістю та інноваціями.

Під великим питанням — збереження в довготривалій перспективі впливу Америки. Згідно з новим прогнозом на 2025 рік, розробленим Національною розвідувальною радою США, домінування Америки буде «значно знижене», і одна з ключових сфер, яка підтримує перевагу Америки, — військова потужність — стане менш значною в конкурентному світі майбутнього. Йдеться не стільки про занепад Америки, скільки про «підйом інших».

Влада завжди залежить від контексту, і в сьогоднішньому світі вона розподіляється таким чином, який нагадує складну трьохвимірну шахову гру. На чолі шахівниці розташована військова потужність, яка багато в чому однополярна і, ймовірно, залишатиметься такою протягом деякого часу. Однак у центрі шахівниці економічна влада вже багатополярна, на чолі з США, Європою, Японією та Китаєм, а також іншими країнами, що набувають усе більшої важливості.

В основі шахівниці перебуває сфера транснаціональних відносин, які виходять за рамки урядового контролю. Серед таких гравців — банки, які в електронному вигляді перераховують суми, які перевищують більшість національних бюджетів, а також терористи, які передають зброю, або хакери, які порушують хід операцій в інтернеті. Серед них також перебувають пандемія та зміна клімату. В основі цієї дошки влада сильно розсіяна, і немає сенсу говорити про однополярність, багатополярність або гегемонію.

Навіть враховуючи наслідки фінансової кризи, шаленство технологічних змін, ймовірно, як і раніше керуватиме процесом глобалізації, однак політичні наслідки будуть різними для світу національних держав і для світу недержавних гравців. У внутрішній політиці держав найважливішим чинником залишатиметься «повернення Азії», що триває.

1750 року в Азії проживало три п’ятих населення землі, а також виготовлялося три п’ятих економічних благ землі. До 1900 року, після промислової революції в Європі та Америці, на частку Азії припадала лише одна п’ята частина виробництва світових благ. До 2040 року Азія повинна буде наблизитися до своєї історичної частини в цьому процесі.

Підйом Китаю та Індії може порушити стабільність, однак це проблема, якою вже був створений прецедент, і ми можемо взяти уроки з історії про те, як політика може вплинути на результат. Минулого століття Велика Британія пережила підйом американського впливу без конфліктів, однак нездатність світу впоратися з підйомом впливу Німеччини призвела до двох руйнівних світових воєн.

Необхідно також враховувати й підйом недержавних гравців. 2001 року недержавна група вбила більше американців, ніж японський уряд у Перл-Харборі. Пандемія, поширена птахами або мандрівниками на реактивних літаках, може вбити більше людей, ніж загинуло за часи Першої або Другої світової війни. Проблеми поширення влади (обік держав) можуть стати серйознішими, ніж зміни у владі між державами.

Перед Бараком Обамою також постануть питання, які все більше й більше виходять за межі контролю навіть найсильнішої держави. Незважаючи на те, що США домагаються успіху в традиційному вимірюванні сили, але це вимірювання все більше неспроможне охопити ті сфери, які визначають світову політику, які, завдяки інформаційній революції та глобалізації, змінюються так, що перешкоджають досягненню американцями своїх міжнародних цілей, які вони могли б досягнути, діючи окремо.

Наприклад, міжнародна фінансова стабільність грає ключову роль у процвітанні Америки, однак США потрібне співробітництво інших, щоб її забезпечити. Також глобальна зміна клімату вплине на якість життя, однак США не можуть одні впоратися з цією проблемою. У світі, в якому збільшується прозорість кордонів, як для наркотиків, так і інфекційних хвороб і тероризму, Америка повинна мобілізувати міжнародні коаліції, щоб протистояти спільним загрозам і проблемам.

У ролі найбільшої економіки світу лідерство Америки залишатиметься визначальним. Проблеми впливу Америки в розпалі фінансової кризи полягають не в занепаді, а в нездатності реалізувати свої проекти без допомоги інших. На щастя, Барак Обама це розуміє.

Джозеф НАЙ — колишній заступник міністра оборони й професор у Гарварді. Автор книги «Повноваження на лідерство».