Блокадою Тирасполь на коліна не поставиш, — вважає придністровський міністр інформації Борис АКУЛОВ

— Борисе Миколайовичу, які наслідки може спричинити для придністровської економіки те, що в Тирасполі називають молдовською блокадою?

— Це буде чергове випробування для нашої економіки, причому нелегке випробування. Заходи, вжиті Кишиневом, ми сприйняли як чергову блокаду Придністров’я. Ми вже неодноразово переживали і банківські блокади, і фінансові, які завгодно. Вони суперечать підписаним раніше документам, оскільки є угода з питань митниці від 1997 року, в якій чітко було розписано, за що відповідає кожна із сторін. Зміна печатей — це процедура технічна з погляду митних правил. А вони намагаються її використати з політичною метою — для того, щоб відмовитися від раніше підписаних угод. По-друге, ми розглядаємо ці дії молдовської сторони як один iз елементів силового тиску на Придністров’я з метою домогтися якихось поступок в ході переговорного процесу. Передусім удару буде завдано по населенню, підприємствам, оскільки йдеться про те, щоб ті прибутки, які отримує митниця, перераховувати не до бюджету Придністров’я, а до бюджету Молдови.

— Скажіть, Молдова дозволяє користуватися своїми митними печатями, але тільки у разі, якщо митників Придністров’я буде зараховано до штату її митниці, та митні збори підуть до Кишинева?

— По-перше, зi слів Вороніна зовсім не випливає, що йдеться про зарахування наших митників до штату Молдови, а йдеться про те, що повинні прибути на наші митні пости призначені Кишиневом люди з печаттю Республіки Молдова. Так було сказано Вороніним на прес- конференції. Якщо ж митна процедура буде проходити через Кишинів, то й митні збори підуть туди ж. А це як не крути — сорок відсотків бюджету Придністров’я.

— Чи зможе Придністров’я здійснювати в такій ситуації зовнішньоекономічні операції?

— Власне, акція Кишинева й спрямована на зрив нашої зовнішньоекономічної діяльності. Якщо Україна, а потім і Росія приймуть умови гри Кишинева і відмовляться визнавати митні документи, які будуть оформлятися за допомогою печаті старого зразка, то тодi, звичайно, ми не зможемо здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Тобто по суті будемо заблоковані. Росія, Україна, як країни-гаранти, прийнявши ці умови, будуть брати участь у митній блокаді.

— Які ваші підприємства мають налагоджені зв’язки з українськими підприємствами?

— Я знаю, що обсяги українського експорту до нас досить великі. Тому збиткiв буде завдано експортерам України. Що ж стосується Росії, то вже здійснювалися, скажімо так, негласні заходи проти наших підприємств — зволiкти з митним оформленням, перешкодити нашому походу на ринок Росії, але з цього нічого хорошого не вийшло.

— Чим викликаний такий поворот в діалозі, така реакція президента Молдови?

— Воронін вирішив з великою швидкістю вирішити придністровський конфлікт. Шляхом кавалерійського наскоку хоче скрутити, що називається, в баранячий ріг Придністров’я, всучивши йому статус автономії. За пропозицією Вороніна, ця автономія мала б не більше прав, ніж найбільш занепалий молдовський повіт.

— Розрізка танків, бронетранспортерів, всупереч позиції Придністров’я, дуже жорстка позиція пана Путіна щодо прохань Придністров’я; питання з митною печаттю — здається, все це зрештою поставить ПМР на коліна. Чи може Тирасполь у таких умовах чинити опір?

— У нас сьогодні навіть серед населення зростає розуміння того, що якщо Придністров’я не захоче, то його ніхто не поставить на коліна. Ми розуміємо, що будь-які заходи, що їх можуть вжити проти нас, мають кон’юнктурний і тимчасовий характер; вся справа у витримці та згуртованості, які може протипоставити Придністров’я тому, що відбувається. Так, у нас сьогодні ситуація досить складна, але неодноразово вже були такі випробування і, думаю, що чергового разу ми витримаємо їх. Головне, що наше населення розуміє, що питання політичного статусу Придністров’я — це питання його майбутнього — наших дітей та внуків. Ви сказали, що розрізка танків суперечить вимогам Придністров’я. Це не зовсім так. Це суперечить передусім підписаним документам. Країни-гаранти відходять від погоджених ними принципів. Можемо констатувати факт: і Україна, і Росія порушують усталені принципи проведення переговорного процесу і розв’язання проблеми Придністров’я.

— У Придністров’ї скоро президентські вибори. Як в умовах економічної блокади, великого зовнішньополітичного тиску населення обере Смирнова на новий термін?

— Висловлювання про те, що непоступливість Придністров’я зводиться лише до позиції Смирнова — це найбільша дурість. Тому, що сьогодні — не у Смирнові рiч, а загалом в настрої нашого суспільства. Інша справа, що робляться спроби змінити ці настрої та спрямувати їх проти президента Смирнова. Я не помилюся, якщо скажу, що в цих умовах бiльша частина населення буде, навпаки, консолідована навколо свого лідера, коли побачить, що через справедливу позицію цього лідера зазнає республіка таких випробувань. Люди будуть розуміти так: якщо він не вигідний, передусім, нашим противникам, не вигідний тим, що домагається, щоб Придністров’я мало гідний політичний статус, — це означає, що Смирнов хороший.