Болючий діагноз

Україна вважається країною із середнім рівнем людського розвитку і посідає 76 місце серед 177 країн, включених до глобального індексу людського розвитку. Такий результат зафіксований у Національному звіті з людського розвитку за 2008 рік під назвою «Людський розвиток і Європейський вибір України», який був учора представлений у Києві. За словами постійного координатора системи ООН, постійного представника ПРООН в Україні Френсіса О’Доннелла, публікація звіту є позитивним кроком.

Пан О’Доннелл нагадав, що, починаючи з 1995 року Програма розвитку ООН в Україні за допомогою регулярних звітів людського розвитку постійно привертала увагу політиків та громадськості до викликів, перед якими стоїть країна у сфері соціального та економічного розвитку. «Національні звіти пропонували погляд у довгостроковій перспективі, аналіз ситуації в країні та стратегії посилення людського розвитку. Мета написання цих звітів полягає в тому, щоб консолідувати дані про людський розвиток у країні, впливати на національну політику та мобілізувати різні групи суспільства», — наголосив він.

Водночас пан О’Доннелл зазначив, що Україна відстає від своїх сусідів — Росії, Білорусі, країн Прибалтики, Румунії та Болгарії, які приєдналися до ЄС у 2007 році, а також Македонії та Албанії, лише випереджаючи Молдову, яка займає 111 місце в глобальному індексі людського розвитку. Слід зазначити, що торік і позаторік Україна займала відповідно 77-е і 78-е місце. Хоча у 1993 році, коли вперше було підготовлено подібний звіт наша країна посідала 45-е місце.

Пан О’Доннелл вважає, що Україна має всі можливості, щоб посісти належне місце серед країн Заходу за показниками людського розвитку. А для цього, на його думку, потрібно звернути увагу не лише на поліпшення показників у галузі освіти, але чи не в першу чергу в галузі охорони здоров’я. Він звернув увагу на те, що середня тривалість життя в Україні становить 67,7 років, а ймовірність дожити до 60 років — 74 %. Крім цього, постійного представника ПРООН наголосив на тому, що в Україні чи не найнижчий у Європі показник народжуваності, який становить 1,2. А це, за його словами, враховуючи міграцію активного і кваліфікованого населення за кордон, загрожує депопуляції України.

Голова Представництва Європейської комісії в Україні Ієн Боуг вважає невипадковою назву нинішнього звіту, у якому фігурують слова європейський вибір України. За його словами, існуюча співпраця між Європейським Союзом і Україною прямо чи опосередковано має вплив на людський розвиток України. І саме інтеграція України в ЄС є найкращим способом досягнення цілей людського розвитку, збільшення прямих закордонних інвестицій наголосив пан Боуг. Він запевнив, що рекомендуватиме прочитати цей звіт усім представникам ЄС як довідниковий матеріал, щоб партнерам було зрозуміло, в яких областях потрібно досягти прогресу. На думку пана Боуга, головною проблемою в Україні є ефективність функціонування інститутів, які можуть приймати рішення щодо проведення необхідних реформ і забезпечувати їх реалізацію. Однак він наголосив, що реформи не можуть нав’язуватися зовні.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова вважає звіти з людського розвитку надзвичайно важливою річчю. «Ці звіти — це чесний і болючий діагноз, який потрібен Україні та іншим країнам, де проводиться подібний моніторинг людського розвитку», — наголосила вона. За її словами, завдяки співпраці України з ПРООН вдалося довести до свідомості суспільства і еліти, що таке явище як бідність торкнулося нашої країни. У результаті в Україні було ухвалено декілька програм з подолання бідності, зазначила омбудсмен. Вона також наголосила, що проблема людського розвитку — це процес розширення вибору для людей і це є можливим у країнах, у яких є справедлива влада і панує верховенство права. А інтеграція України в ЄС актуалізує зв’язок з дотриманням прав людини, верховенством права. Відтак європейський вектор поєднує людський розвиток та досягнення цілей розвитку тисячоліття, зазначила пані Карпачова. Вона вважає, що в представлений звіт потрібно було б включити проблему міграції, яка набирає світових масштабів. Омбудсмен нагадала, що в наступні 25 років ринок країн Західної Європи потребуватиме 135 млн. мігрантів. А це, на її думку, означатиме для України продовження відтоку найбільш активної та кваліфікованої робочої сили.

Тим часом міжнародний координатор групи національних експертів з підготовки Національного звіту з людського розвитку за 2008 рік Єжи Осятинський вважає, що за період 2000 по 2006 рік в оцінці людського розвитку в Україні досягнуто суттєвого прогресу. Зокрема, було дещо зменшено абсолютну бідність, знижено смертність матерів, немовлят і дітей віком до п’яти років. Але разом з тим відносна бідність залишилася практично незмінною, продовжує збільшуватися розрив між тривалістю життя чоловіків і жінок, дещо погіршилася ситуація у сфері боротьби з поширенням ВІЛ- СНІДу та туберкульозу.

Оскільки людський розвиток залежить від доступності та якості суспільних послуг (охорона здоров’я, освіта та комунальні послуги), які надають місцеві органи, то в Україні, — зазначив пан Осятинський, — потрібно провести реформи з метою удосконалення місцевого самоврядування. А це означає забезпечення кращого представництва місцевого населення, особливо на рівні району та області, покращення бази фінансування послуг, особливо шляхом прийняття чітких критеріїв щодо мінімальної якості надаваних послуг, а також більш ефективне надання соціальних послуг.

Міжнародний координатор групи національних експертів наголосив на тому, що європейська інтеграція сприятиме прискоренню економічного розвитку України. За його словами, відкритий доступ до ринку ЄС стимулюватиме масовий приплив до України прямих іноземних інвестицій, якщо інвестори матимуть довіру до передбачуваності політики та верховенства права. «Довіру іноземних інвесторів можна завоювати, якщо всі виконавчі органи влади України продемонструють свою спроможність до послідовного запровадження стандартів ЄС, які стосуються розвитку ринкової економіки та демократії», — наголосив пан Осятинський. Тим часом, зі свого боку ЄС повинен розглянути питання про збільшення фінансової та технічної допомоги України, що дозволить уряду прискорити прогрес у регуляторному зближенні.

Автори звіту людського розвитку вважають, що зараз Україна повинна зосередити зусилля на наступних напрямках. По-перше, на скороченні відносної бідності. По-друге, на усуненні причин серйозного зниження очікуваної тривалості життя чоловіків. По-третє, на уповільненні темпів поширення ВІЛ інфекції/СНІДу та туберкульозу. По-четверте, на забезпеченні якісної освіти впродовж життя (і моніторингу її головних показників). По п’яте, на покращенні гендерної рівності, особливо в питанні недостатнього представництва жінок у політиці. По шосте, на поліпшенні стандартів охорони довкілля.

Пан Осятинський наголосив на тому, що українському уряду потрібно покращити адресність соціальних програм, щоб забезпечити ефективність використання ресурсів. Більшість державних видатків у цій сфері припадають на допомогу з соціального забезпечення та соціальні платежі пенсіонерам, в той час, як сприяння людському розвитку вимагає витрат не лише на ці напрямки, а й на інші сфери, зокрема, такі, як охорона здоров’я та освіта. Названі вище кроки повинні супроводжуватися заходами щодо зміцнення органів місцевого самоврядування в Україні, зазначається у висновках звіту.

Очевидно, що український уряд повинен ознайомитися з цією доповіддю і зробити належні висновки. Більше того, вжити кроки, щоб Україна справді зайняла належне їй місце в родині європейських країн. А це означає інтегрування в Європу не на словах, а на ділі. І, мабуть, при цьому наші очільники повинні керуватися тим, що право на людський розвиток — це головне право людини.