Борги найбіднішим країнам «прощатимуть». Невідомо лише коли...
36 країн на сьогодні визнано Світовим банком такими, що не в змозі заплатити свої зовнішні борги міжнародним фінансовим інституціям. «Мають надзвичайно великі борги» — таким став діагноз для ряду слаборозвинутих країн Африки, Південної Америки та Азії. Проте яким стане рецепт для лікування економік цих держав, досі не вирішено. Уже вкотре не мають результату переговори «сильних світу цього» щодо того, коли і як буде списано борги. Президент Світового банку Джеймс Вулфенсон знову висловив із цього приводу свої найщиріші побажання. Три роки тому (коли було запущено програму цієї допомоги) країн, яким мали «вибачити» їхні борги, було лише 14. Нині кількість таких країн зросла. Аж утричі. Однак із тим же успіхом працівники Світового банку могли включити до цього списку п'ятдесят, сто держав... Чи стане від того легше цим країнам?
Досі основною проблемою для світової спільноти лишається питання: «звідки взяти необхідні для втілення програми кошти?» Знову збільшити внески країн — членів банку? Проте навряд чи можна назвати такий механізм виходом із ситуації: не виключено, що, сплативши кілька таких внесків, країни-члени врешті-решт стануть такими ж боржницями. Та навіть якщо держави й будуть упевнені в своїй мiці, малоймовірно, що в світі знайдеться потрібна кількість благодійників. Щоправда, деякі з небідних держав таки зголосилися самі збільшити свої внески. Наприклад, Канада, яка однiєю з останнiх пристала на ідею допомоги нужденним країнам. Міжнародний валютний фонд теж зголосився виділити дещо зі своїх золотих резервів.
Так що XXI століття, можливо, зустрінемо без проблеми бідності, сподівається президент Світового банку. Усі вірять, що більше не вмиратимуть щодня понад 30000 дітей від різних захворювань і не житимуть у жахливих умовах 200 мільйонів людей планети. Проте цим мільйонам, безперечно, хотілося б вірити, що хтось іще здатен їм допомогти. Хоч як це не дивно, висловився за надання допомоги деяким малим острівним державам і міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, про що він заявив на дводенній спеціальній сесії Генасамблеї ООН. На думку нашого міністра, острівні держави без допомоги «можуть опинитися на узбіччі світового прогресу». Тим паче, наголосив Тарасюк, що деякі проблеми, властиві малим острівним державам, добре знані й в Україні. Не зрозуміло, щоправда, звідки візьме кошти на обіцяну допомогу держава із «знаними проблемами»...
